Справа № 22-6647/2006 рік Головуючий 1 інстанції Бурлаченко О.О.
Категорія: 13 Доповідач Алексеев А.В.
22 листопада 2006 р.
головуючого: суддів:
при секретарі:
з участю
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Червінської М.Є.
Алексеева А.В., Лісового О.О.
Мартіросової А.Б.
представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідачки ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 26 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди дарування житлового будинку, визнання права власності на 78% домоволодіння, стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 26 квітня 2006 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди дарування житлового будинку, визнання права власності на 78/100 частини домоволодіння, стягнення моральної шкоди.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд. Позивач посилається на те, що спірний будинок був придбаний у період шлюбу на сумісні кошти. ОСОБА_5 подарувала будинок без його згоди. Крім того, вказує, що договір дарування належним чином не оформлений, не підписаний ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ОСОБА_5 на той час була паралізована та не могла з'явитися до нотаріальної контори.
Судом 1 інстанції було встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 17 квітня 1980 року за ОСОБА_5 визнано право власності на 78/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1. 12 жовтня 1994 року ОСОБА_5 уклала нотаріально посвідчений договір дарування, яким подарувала 78/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 відповідачці ОСОБА_2, оскільки сім'я відповідачки доглядала за ОСОБА_5 ОСОБА_2 у 1994 році прийняла подароване їй майно, і з 1994 року по теперішній час користується ним. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, представників позивача, які підтримали доводи апеляційної скарги, відповідачку, яка просила залишити рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційний скарга позивача підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з таких підстав.
2
Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 17 квітня 1980 року за ОСОБА_5 визнано право особистої власності на 78/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1.
Отже, на час укладання договору дарування між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 78/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 були особистою власністю ОСОБА_5 За таких підстав ОСОБА_5 мала право на свій розсуд володіти, розпоряджатися і користуватися належним їй на праві особистої власності майном відповідно до вимог статті 86 ЦК України в редакції 1963 року. Для укладання договору дарування не була потрібна згода позивача ОСОБА_1
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що договір дарування 78/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 укладений відповідно до вимог законодавства, яке діяло на час укладання договору і підстави для визнання його недійсним відсутні.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що договір дарування належним чином не оформлений є безпідставними та спростовуються вищенаведеними обставинами.
За таких обставин апеляційний суд не погодиться з доводами апеляційної скарги, які не спростовують правильні правові висновки суду. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню як необгрунтована, а рішення суду підлягає залишенню без змін як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 26 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.