Справа № 22-1866ас Головуючий у 1 інстанції Бутов М.М.
Категорія Доповідач Лісовий О.О.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року Судова палата в цивільних справах апеляційного
суду Донецької області в складі:
Головуючого ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є.
Суддів: ЛІСОВОГО О.О., АЛЄКСЄЄВА А.В.
При секретарі МАРТІРОСОВІЙ А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку за участю позивача та представника відповідача
адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області
на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про спонукання до нарахування пенсії та стягнення моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про спонукання до нарахування пенсії та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що його трудовий стаж складає 19 років 1 місяць і 15 днів, впродовж якого він працював прохідником на шахті.
В період з 7 червня 1983 року по 16 травня 1985 року проходив військову службу у збройних силах.
У червні 2004 року йому встановлена 3 група інвалідності і з того часу він отримує пенсію по інвалідності.
До призначення йому пенсії по інвалідності у червні 2003 року він звертався до відповідача за призначенням йому пенсії на пільгових умовах, так як вважав, що він має на неї право з 1 липня 2003 року. Відповідач відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи тим, що він не надав документи про проходження військової служби, всі документи, які він збирав були повернуті його дружині, на його неодноразові звернення до відповідача він отримував відмову, тому вважає, що такими діями відповідач завдав йому моральної шкоди.
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2006року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Дії Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про призначення пільгової пенсії з 1 липня 2003 року визнані незаконними.
Зараховано до загального трудового стажу ОСОБА_1 період його служби у збройних силах з 7 червня 1983 року по 16 травня 1985 року.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області нарахувати ОСОБА_1 пенсію з 1 липня 2003 року, тобто з моменту його первинного звернення.
Стягнуто з Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області на користь ОСОБА_1 моральна шкода у розмірі 10 000 грн, та витрати на послуги адвоката у розмірі 500 грн.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області просить рішення по справ скасувати, а провадження по справі припинити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції не взяті до уваги пояснення представника Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області, дані ним в судовому засіданні, факт заподіяння моральної шкоди позивачу з боку Управління не доведено в судовому засіданні, позивач отримує пенсію по теперішній час і правильність її він не оскаржує.
Заслухавши доповідача, позивача, який просив постанову суду залишити без зміни, представника відповідача, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника відповідача підлягає задоволенню з винесенням по справі нової постанови з таких підстав:
Відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з"ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
Як видно з копії заяви про призначення пенсії, з якою позивач звертався до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області, він просив призначити йому пенсію саме по інвалідності, дана заява була зареєстрована 23.06.2004 року, і з моменту звернення позивач почав отримувати пенсію по інвалідності.
Як видно з матеріалів справи, позивач, враховуючи його трудовий стаж 18 років 11 місяців і 23 дні, із них 18 років 7місяців і 26 днів під землею, та проходження військової служби, має право на пенсію і за віком.
Однак на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що позивач звертався за призначенням пенсії за віком у червні 2003 році, так як всі докази, на які послався суд не доводять факту звернення позивача за нарахуванням пенсії, і згідно журналу реєстрації рішень про призначення пенсій Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області за 2003 рік, звернення від позивача про призначення пенсії не надходило.
Таким чином колегія суддів вважає, що позивач вперше звернувся за призначенням пенсії по інвалідності 23.06.2004 року, заяв про перехід з одного виду пенсії на другий від нього не надходило.
Відповідно до вимог ст.10 Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" із змінами і доповненнями станом на 10.01.2006 року, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії/ за віком, по інвалідності і т.д./ призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тому доказів вини Управління пенсійного фонду про неправильність нарахування пенсії позивачу, її виду, чи відмови у нарахуванні пенсії позивачем не доведено, і немає підстав для відшкодування моральної шкоди з боку відповідача.
Керуючись ст. 198, 200, 207 КАС України апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області задовольнити.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про спонукання до нарахування пенсії та стягнення моральної шкоди - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про спонукання до нарахування пенсії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складання повного тексту постанови.