КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-1234/08 р. Головуючий у першій інстанції: Попікова О.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.,
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 04.05.2007 року по справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 як СПД звернулася до Господарського суду Київської області з адмінпозовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2006 року № 0001542305/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5118,25 грн.; № 0001552305/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 160,00 грн. повністю та від 05.01.2007 року № 0000032305/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1000,00 грн. повністю.
Постановою Господарського суду Київської області від 04.05.2007 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано рішення Бориспільської ОДПІ від 12.12.2006р. № 0001552305/0 в повному обсязі та від 12.12.2006р. № 0001542305/0 в частині нарахування 5118,25 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення. Зазначає, що постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення спору, а тому рішення суду підлягає безумовному скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок проведеної 27 листопада 2006р. перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у магазині, що розташований за адресою: м. Бориспіль, вул. Комуністична, 51а, у якому здійснює підприємницьку діяльність СПД ОСОБА_1.. працівниками податкової інспекції було виявлено наступне:
· продаж пачки сигарет „Парламент" за ціною 7 грн. без застосування РРО (не видано розрахункового документу)
· невідповідність суми готівкових коштів на місті проведення розрахунків сумі, зазначеній в X звіті на загальну суму 1023.65 грн.
· знаходження в реалізації тютюнових виробів за цінами, вище ніж встановлені ціни на тютюнові вироби виробниками або імпортерами
· порушення використання торгового патенту (оригінал торгового патенту знаходився у пачці), про що працівниками податкової служби складено акт від 27.11.2006р. № 100402452305. Перевірку проводили працівники відділу оперативного контролю ДПА в Київській області на підставі посвідчень від 27.11.2006р. № 3016, 3017, в присутності продавця ОСОБА_2
· На підставі вказаного акта Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області були прийняті оскаржувані позивачем рішення.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Виходячи з положень статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Приписами пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послу» визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
У розумінні статті 2 згаданого Закону місцем проведення розрахунків вважається місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
З залученого до акту перевірки пояснення продавця ОСОБА_2 видно, що остання дійсно не провела згадану операцію через РРО та не видала відповідний чек, оскільки була зайнята. При цьому, як зазначено в позовній заяві, СПД ОСОБА_1. визнає згадане порушення.
Таким чином, судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що нарахування позивачеві 35 грн. фінансових санкцій на підставі п. 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є правомірним, а розрахунок фінансових санкцій обґрунтованим (7 грн. X 5);
Крім того, з акту перевірки неможливо точно визначити у якому розмірі встановлено невідповідність, не зазначено яка саме сума коштів була зазначена у звіті РРО, копія звіту не була залучена перевіряючими до акту перевірки, пояснення продавця не доводять факт незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО.
Отже, оскільки факт порушення з боку СПД ОСОБА_1. п. 13 статті З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є встановленим, то застосування до позивача штрафних санкцій на підставі статті 22 згаданого Закону у розмірі 5118.25 грн., є неправомірним.
Підставою для нарахування позивачеві 160 грн. фінансових санкцій на підставі п.2 статті 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" податкова служба зазначила порушення використання торгового патенту, а саме: оригінал знаходився у папці, про що зазначено в акті перевірки.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі Закон) передбачені вимоги щодо розміщення торгового патенту, зокрема: торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
За порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць (п.2 статті 8 згаданого Закону).
Апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що нарахування позивачеві штрафних санкцій на підставі згаданої норми Закону, є неправомірним. Адже, приписами ч. 1 статті 7 Закону не передбачено розміщення у відкритому та доступному для огляду місці саме оригіналу торгового патенту, і застосувавши до позивача штрафні санкції на підставі п.2 статті 8 згаданого Закону, податкова служба розширила коло правовідносин, за які законом передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій.
Підставою для нарахування позивачеві 1000 грн. є виявлення працівниками податкової служби під час проведення перевірки знаходження в реалізації пачки сигарет „Некст" за ціною 1,75 грн., що є вищою від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробником або імпортером таких тютюнових виробів. До акта перевірки залучений додаток, в якому засвідчено факт знаходження в магазині позивача сигарет „Некст" за ціною на пачці 1,75 грн. (перелік підписаний працівниками податкової служби та продавцемОСОБА_2.)
Згідно залученої до матеріалів справи декларації про встановлені виробником максимальні роздрібні ціна на підакцизні товари вбачається, що з 1.05.2005 року максимальна роздрібна ціна сигарет „Некст" становить 1,70 грн. за одиницю товару.
Абзацом 12 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів підприємницької діяльності у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 грн.
Оскільки знаходження в реалізації СПД ОСОБА_1.. тютюнових виробів за ціною вище, від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів мало місце, то колегія суддів приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі абз. 12 ч. 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Колегія суддів знаходить, що при вирішенні даного Господарським судом Київської області було правильно встановлені обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права та вірно вирішено заявлений спір.
При цьому апеляційна інстанція виходить з того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо неналежного обґрунтування лише частини позовних та задовольнив їх частково.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про не правомірність дій податкової інспекції лише щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.01.2007 року № 0000032305/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1000,00 грн. та порушення при цьому норм чинного законодавства.
Отже, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У відповідності до наведених вимог податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність всіх прийнятих нею рішень, на підставі яких заявлено позов, тому податкові повідомлення-рішення від 12.12.2006 року № 0001542305/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5118,25 грн. та № 0001552305/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 160,00 грн. підлягають скасуванню.
Крім того, доказів стосовно того, що у позивача був відсутній оригінал торгового патенту податковою службою як суду першої, так і апеляційної інстанцій, надано не було.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. За таких підстав апеляційна скарга Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 04.05.2007 року по справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень - підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області - відмовити.
Постанову Господарського суду Київської області від 04.05.2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: