Справа № 22- 9209\ 2006р. Головуючий у 1 інстанії ШеметоваН.Г..
Категорія 21 Доповідач: Резникова Л.В.
РІШЕНИЙ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: ШабановоїВ.О...
суддів: Резникової Л.В., Стратіло В.І. .
при секретарі: Кошмак Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області
на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 1 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, представників відповідача , позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року позивач звернувся в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Шахтарську про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 13 березня 2005 року при виконанні трудових обов"язів на ООО „Донразроботка" з ним стався нещасний випадок , в наслідок якого він отримав травму лівої стопи після чого 1 вересня 2005 року його було звільнено з роботи за станом здоров"я. За висновком МСЕК від 8 серпня 2005 року йому вперше було встановлено ЗО % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи.
В зв'язку з отриманою травмою він зазнав та зазнає фізичний біль , змушений тривалий час проводити не вдома та в кругу сім'ї, а проходити курс лікування, позбавлений можливості виконувати хатню роботу, не може влаштувати своє дозвілля, що завдає йому моральних страждань, у зв"язку з чим він у відшкодування моральної шкоди просив стягнути з відповідача 30000 грн.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 1 серпня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 12000 грн..
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Шахтарському районі просить скасувати вказане рішення, постановити нове, яким відмовити позивачу у задоволені позову. Вважає, що при постановлені рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх доводів відповідач вказував на те , що позивач не довів наявність заподіяної йому моральної шкоди, у визначеній судом сумі, пропустив строк на звернення до суду з цим позовом, крім того п.27ст.77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дії ст..34 Закону Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві" від 23.09.1999 року в частині відшкодування мораль.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню за таких підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 13 березня 2005 року при виконанні трудових обов"язів на ООО „Донразроботка" отримав виробничу травму , в наслідок якої він ушкодив ліву стопу. За висновком МСЕК від 8 серпня 2005 року йому вперше було встановлено 30 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи, після чого 1 вересня 2005 року його було звільнено з роботи за станом здоров"я.
В зв'язку з отриманою травмою позивач зазнав та зазнає фізичний біль , змушений тривалий час проводити не вдома та в кругу сім'ї, а проходити курс лікування, позбавлений можливості виконувати хатню роботу, не може влаштувати своє дозвілля, та працювати на виробництві, що завдає йому моральних страждань.
Відшкодування моральної шкоди застрахованим особам є одним із способів захисту особистих немайнових прав працівника і належить відшкодуванню незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 p., моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв*язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров* я.
Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров*я тощо.
Ушкодження здоров*я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов*язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Встановлення Законом обов*язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
При таких обставинах суд прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають задоволенню, оскільки позивач отримав трудове каліцтво при виконанні своїх трудових обов'язків .
Відповідно до вимог п.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві" моральна /немайнова/ шкода, заподіяна умовами виробництва , відшкодовується Фондом соціального страхування. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку.
Згідно з вимогами ст.6 міжнародної Конвенцій про захист прав людини та основних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому слід застосовувати практику Європейського суду з прав людини в національному судочинстві, як інструмент функціювання Конвенції, що є частиною національного законодавства.
Відповідно до матеріалів справи "ОСОБА_2 проти Росії" /Розгляд по суті і справедлива сатисфакція/ Страсбург , 7 травня 2002 року, Європейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленими лише завдяки визнанню судом наявності порушення, заявник зазнав певної моральної шкоді. Однак зазначена у вимозі конкретна сума є надмірною.
Суд встановив наявність спричинення позивачу моральної шкоди та визначив її суму відшкодування у розмірі 12000 грн.. Проте визначена судом сума є надмірною, оскільки вказана моральна шкода компенсована чітким виконанням держави, щодо сплати тих виплат, які передбачені ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві". Крім того позивач хоча і втратив 30% працездатності, проте не позбавлений "можливості працювати на роботах не пов'язаних з фізичним навантаженням та довгою ходою. Оскільки судом неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи в частині розміру відшкодування моральної шкоди , рішення суду в цій частині на підставі ст..309 п.1 ЦПК України підлягає зміні.
Керуючись при визначені суми відшкодування моральної шкоди принципом справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити суму моральної шкоди до 9000 грн..
Керуючись ст.ст.307, 309 ч.іп.1, 314 ЦПК України, апеляційний суд -ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шахтарському районі Донецької області задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 1 серпня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 9000 грн..
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців .