ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2008 р. Справа № 60/116-08
вх. № 7022/1-60
Суддя господарського суду Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання Кисильова К.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Бартош Р.Г. - посвідчення № 197 від 29.09.2008 року;
1- го позивача - Левчука С.Б. - довіреність № 01-33/1081 від 02.07.2008 року;
2- го позивача - Ткаченко Н.Г. - довіреність № 01-03-01/322 від 17.10.2008 року; відповідача - ОСОБА_1. - особисто (паспорт НОМЕР_1 );
розглянувши справу за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Чугуїв в особі 1. Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, смт. Печеніги
2. Управління державного казначейства у Харківській області в особі відділення державного казначейства у Печенізькому районі Харківської області, смт. Печеніги
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Мартове
про стягнення 4600,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Чугуївський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Печенізької районної державної адміністрації Харківської області (1-й позивач), Управління державного казначейства у Харківській області в особі відділення державного казначейства у Печенізькому районі Харківської області (2-й позивач) дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення зайво отриманої дотації у сумі 4600,00 грн. В обгрунтування позову прокурор посилається на те, що відповідачу було надано фінансову підтримку -дотацію в сумі 4600,00 грн. на гектар посіву озимих культур під урожай 2006 року, але враховуючи те, що ст.ст. 23, 50 Бюджетного кодексу України та п.п. 4, 5 Порядку використання у 2006 році коштів державного бюджету, що виділяються на підтримку виробництва продукції рослинництва шляхом датування, затвердженого постановою КМУ № 239 від 02.03.2006 р. передбачено, що дотацію з державного бюджету мають право отримувати лише сільськогосподарські підприємства, то відповідач безпідставно отримав зазначені кошти, у зв"язку з чим вони підлягають відшкодуванню 1-ому позивачу на підставі ст.224 Господарського кодексу України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2008 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20 жовтня 2008 року о 10:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2008 року було відкладено розгляд справи на 10 листопада 2008 року о 11:15.
Прокурор у судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.
1-ий та 2-ий позивачі також у судовому засіданні наполягали на задоволенні позову повністю та вирішення спору по суті.
Відповідач у судовому засіданні заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема посилаючись на те, що дана справа не може бути розглянута господарським судом, оскільки між ним та Печенізькою районною державною адміністрацією та ВДК у Печенізькому районі не має договірних господарсько-правових відносин, крім того, відповідачем не було допущено будь-яких порушень у сфері господарювання та у отриманні дотації відсутня вина відповідача.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора та представників сторін господарським судом встановлено, що Контрольно-ревізійним відділом в Чугуївському районі було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності та використання коштів державного бюджету, виділених Міністерством аграрної політики України у 2005-2007 роках за бюджетними програмами в Управлінні агропромислового розвитку Печенізької райдержадміністрації за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 р.
За результатами проведеної ревізії Контрольно-ревізійним відділом в Чугуївському районі було складено акт від 23.05.2008 року за № 121-20/27, в якому зафіксовані факти порушень Управлінням агропромислового розвитку Печенізької райдержадміністрації фінансової дисципліни.
Як вбачається з вищезазначеного акту, проведеною вибірковою ревізією з питань, пов"язаних з використанням бюджетних коштів, виділених Мінагрополітики України на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва за 2006 рік в Управлінні агропромислового розвитку Печенізької райдержадміністрації встановлено незаконні видатки - використання державних цільових коштів всупереч їх цільовому призначенню, а саме відповідачу незаконно надано дотацію на озимі культури в сумі 4600 грн., в порушення Постанови КМУ від 02.03.2006 р. № 239 "Про затвердження Порядку використання у 2006 році коштів державного бюджету, що виділяються на фінансову підтримку виробництва продукції рослинництва шляхом датування" та роз"яснення Мінагрополітики України від 20.03.2006 року № 37-13-2-11/4288.
Згідно із ст.54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити серед іншого посилання на законодавство, на підставі якого подається позов. Таке посилання створює правові підстави позову.
Прокурор у позовній заяві в обгрунтування позову посилається, як на правову підставу позову на ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб"єкту, права або законні інтереси якого порушено.
У відповідності до ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Потерпіла сторона має право на відшкодування збитків, які належним чином доведені незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.
Підставою для відшкодування збитків є протиправна поведінка заподіювача збитків, тобто порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином.
Ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною та матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
У відповідності до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Для притягнення боржника до господарсько-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідна наявність складу господарського правопорушення: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв"язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вини.
Відсутність хоча б однієї складової частини господарського правопорушення, потрібної закону для настання відповідальності у формі відшкодування збитків унеможливлює відповідальність відповідача.
Як встановлено судом, дотацію на озимі культури в сумі 4600 грн. було надано незаконно відповідачу Управлінням агропромислового розвитку Печенізької райдержадміністрації.
Отже, суд вважає, що у відповідача відсутня вина в отриманні дотації на озимі культури в сумі 4600 грн.
Крім того, прокурором не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем господарського зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, протиправність поведінки відповідача, тобто порушення особою вимог правової норми.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги прокурора не доведені господарському суду документально, заявлені безпідставно, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень не підлягають покладенню на відповідача, у разі відмови в задоволенні позову повністю.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 216, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 22 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 54, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Повний текст рішення підписано 11.11.2008 року.
Суддя Чистякова І.О.
справа № 60/116-08