ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2008 р. Справа № 60/112-08
вх. № 6978
Суддя господарського суду Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання Кисильова К.В.
за участю представників сторін:
прокурора - не з"явився позивача - не з"явився 3-й особи - Ремінний В.І. - довіреність № 20/3915 від 01.10.2008 року відповідача - ОСОБА_2. - довіреність № 217 від 19.05.2008 року
розглянувши справу за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Ізюм в особі Ізюмської районної державної адміністрації, м. Ізюм, 3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, м.Харків
до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, с. Капитолівка
про стягнення 630,78 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ізюмський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Ізюмської районної державної адміністрації (позивач) щодо стягнення з суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки за адресою:АДРЕСА_1 в сумі 630,78 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 вересня 2008 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 15 жовтня 2008 року о 10:40 та залучено до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 жовтня 2008 року розглід справи було відкладено на 10 листопада 2008 року о 09:40 годині.
У судове засідання прокурор та позивач не з`явилися. Про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Позивач через канцелярію суду 07 листопада 2008 року надав лист за вх. № 248, в якому зазначає, що не має можливості виконати вимоги ухвали суду щодо надання документів, у зв"язку з неотриманням копії позовної заяви з додатками.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залишила вирішення спору на розсуд суду.
Відповідач у судовому засіданні надав для огляду оригінал квитанції № 3351.52.1 від 06 травня 2008 року про перерахування грошових коштів в сумі 630,70 грн. на р/р 33110331700270 в УДК у Ізюмському районі ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134350, МФО 851011, код бюджетної класифікації 24062100.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та представника відповідача, встановив, наступне.
17 березня 2008 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області було проведено перевірку та обстежено земельну ділянку площею 0,80 га за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Комарівка, вул. Озерна. У ході проведеної перевірки було виявлено, що зазначена земельна ділянка використовується відповідачем для ведення підприємницької діяльності, та на ній розташована нежитлова будівля, корпус № 1, яка переобладнана під пташинник, але у відповідача відсутні документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, про що було складено акт обстеження земельної ділянки № 000255 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Згідно протоколу Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області про адміністративне правопорушення за № 002276 від 17.03.2008 р. відповідача було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
За результатами проведеної перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення, було складено постанову від 10 квітня 2008 року № 24, якою на відповідача було накладено адміністративний штраф, оскільки відповідачем не було усунено виявлені у ході перевірки порушення земельного законодавства.
Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону - частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.
Частиною 1 ст. 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Згідно ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Пунктом г ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.
Статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
На підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву родючого шару грунту без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області було здійснено розрахунок заподіяної відповідачем шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та вказано у розрахунку про необхідність сплатити 630,78 грн., заподіяної шкоди на р/р 33110331700270 в УДК у Ізюмському районі ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134350, МФО 851011, код бюджетної класифікації 24062100.
Відповідачем 06.05.2008 року було сплачено на р/р 33110331700270 в УДК у Ізюмському районі ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134350, МФО 851011, код бюджетної класифікації 24062100 суму, заподіяних збитків - 630,78 грн., що підтверджується квитанцією № 3351.52.1 від 06 травня 2008 року.
Згідно частини першої ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. У ст. 1 ГПК України зазначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, а у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Ч. 2 ст.29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої рокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Згідно з ч.2 ст.21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
З наведених норм Господарського процесуального кодексу України, випливає, що прокурор має право звертатися до господарського суду з позовом за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів держави в особі уповноваженого органу, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на момент звернення прокурора з позовом права та охоронювані законом інтереси держави не було порушено відповідачем, оскільки сума збитків була сплачена в повному обсязі, тому позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню, оскільки заявлені безпідставно.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень, у разі відмови в позові повністю, не покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 90, 124, 125, 126, 152, 157, 206, 211 Земельного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 2, 12, 21,29, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення підписано 14 листопада 2008 року.
Суддя Чистякова І.О.