АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9779/13 Справа № 2/201/2770/13 Головуючий у 1 й інстанції - Черновський Г.В. Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 37

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Пономарь З.М., Ремеза В.А.,

при секретарі: Литвиненко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2013 року про відмову у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (треті особи: Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради) про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (треті особи: Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора, КП "ДМБТІ" Дніпропетровської обласної ради) про визнання права власності на спадкове майно (а.с.1-4).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2013 року у відкритті провадження у вищевказаній цивільній справі відмовлено на підставі п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України (а.с.5-6).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням та всупереч нормам процесуального права (а.с.11-13).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду скасувати, направивши справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Відмовляючи у відкритті провадження по вказаній справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки з тексту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що фактично в даному позові відсутній спір про право, а тому позивачу слід звернутися до суду з відповідною заявою щодо оскарження дій нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За частинами 1,2 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Розгляд справ за КАС України (ст.17) або ГПК України ст.1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

З урахуванням наведеного, при визначенні підвідомчості справи господарським, адміністративним чи судам загальної юрисдикції суду першої інстанції потрібно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, а не лише із суб'єктивного складу учасників процесу.

Як вбачається з поданої позовної заяви, предметом позову є визнання права власності на спадкове майно, що відноситься до спадкового права, яке в свою чергу регулюється Книгою шостою Цивільного кодексу України.

Згідно положень п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути - визнання права.

Посилання суду на те, що даний спір виник на підставі дій державного нотаріуса при здійсненні ним певних функцій з виконання делегованих державою повноважень суб'єкта владних повноважень, є безпідставними, так як позовна заява, її предмет та підстави жодним чином не має відношення до оскарження рішення, дій чи бездітності суб'єктів владних повноважень.

Суд дані обставини не перевірив, не з'ясував характер спірних правовідносин та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження по справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 209,218,303,307,312,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2013 року про відмову у відкритті провадження по справі - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: