АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження 22ц/790/5628/13 Головуючий 1 інстанції - Ільїна Г.І.

Справа № 2034/2-4872/2011 Доповідач - Пилипчук Н.П.

Категорія - договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Маміної О.В.,

Трішкової І.Ю.,

при секретарі - Курносовій К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3

на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 лютого 2012 року

по справі за позовом ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк Фінанси та Кредит»до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 лютого 2012 року позов ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк Фінанси та Кредит» задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 18-8-И від 11.12.2007 року у сумі 2 217 666 грн. 63 коп., судовий збір у сумі 1 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн., а всього 2 219 486 грн. 63 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення суду, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд не взяв до уваги що кредит був забезпечений іпотекою, предмет іпотеки реалізований за згодою позивача, тому розрахунок заборгованості не відповідає дійсності.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, не заперечується сторонами, що 11.12.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ» АТ «Банк Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 18-8-И, відповідно до якого ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 860 000 грн. строком користування до 11 грудня 2022 року із сплатою 18 процентів річних. Кредитні кошти були отримані відповідачем, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 25 грудня 2007 року.

Відповідно до п.3.2. Кредитного договору та додатковими умовами до нього позичальник, зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за кредитним договором, до 11 грудня 2022 року, а також встановлено обов'язок ОСОБА_5, кожного місяця , в строк з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у складі щомісячного ануїтетного платежу у розмірі 4 778 грн. встановленому в графіку зниження розміру заборгованості (Додаток №1 до кредитного договору, який є невід'ємною частиною кредитного договору).

Згідно пункту 3.4. Кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів у випадках порушення пунктів цього договору 3.2.,4.1., 4.3, 4.4.

Крім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки № П- 1-18-8-И та договір про внесення змін №1 до договору поруки , згідно до якого ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання солідарно відповідати перед позивачем по зобов'язанням Відповідача-1 за кредитним договором № 18-8-И від 11.12.2007 року.

Також в якості забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 був укладений договір поруки № П-2-18-8-И та договір про внесення змін №1 до договору поруки згідно до якого ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання солідарно відповідати перед позивачем по зобов'язанням відповідача-1 за кредитним договором №18-8-Ивід 11.12.2007 року (а.с. 11-12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідарну) відповідальність поручителя.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 допустив порушення грошового зобов'язання за кредитним договором щодо погашення кредиту, процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість. Даний факт підтверджується розрахунком наданим позивачем станом на 05.05.2011 року (а.с. 5-6).

За порушення строків погашення кредиту, процентів та за користуванням кредитом, відповідно же п.6.1 Кредитного договору, відповідачу нарахована пеня, у розмірі 1% від суми простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем станом на 05.05.2011 року, заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором №18- 8-Й складає 2 217 666,63 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 141 500,84 грн; строкова заборгованість по процентам - 13 587,75 грн; строкова заборгованість по кредиту - 668 880,00 грн; прострочена заборгованість по процентам - 247 097,60 грн пеня за прострочення погашення кредиту - 416 617,87 грн пеня за прострочення погашення процентів -- 729 982,57 грн.

Відповідач наполягає, що визначаючи розмір заборгованості суд не взяв до уваги, що 27.01.2012 року позивачем було прийнято рішення про надання дозволу на добровільну реалізацію нерухомого майна, яке є предметом іпотеки і що це майно було реалізовано 27.03.2012 року, грошові кошти від продажу перераховані позивачу.

Оскільки продаж майна, що було предметом іпотеки, та надходження коштів від цього продажу на рахунок позивача відбулися вже після ухвалення рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає що сума заборгованості судом визначена правильно станом на день ухвалення рішення. Питання про зменшення суми заборгованості, за наявності відповідних доказів, може бути вирішено в порядку виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, висновок суду про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -