ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року Справа № 910/368/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі

суддів :Вовк І.В., Могил С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.06.2013

у справі№ 910/368/13

господарського судуміста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат"

доПублічного акціонерного товариства "Центренерго"

простягнення 56 631, 81 грн.

за участю представників від:

позивача не з"явилися, повідомлені належним чином

відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2013р. у справі № 910/368/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р., відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" (Позивач) про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (Відповідач) заборгованості в розмірі 56 631, 81 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2013р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. у справі № 910/368/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами норм процесуального права. Скаржник посилається на те, що він є належною стороною (новим кредитором) та набув права вимоги за договором про відступлення права вимоги та на підставі рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2004р. у справі № 42/19 задоволено позовні вимоги СПД Волкова О.О. до ВАТ "ДЕК "Центренерго", стягнуто з ВАТ "ДЕК "Центренерго" 31 049,00 грн. - боргу, 589,93 грн. - збитків від інфляції, 109,74 грн. - 3% річних з простроченої суми, 317,49 грн. - державного мита, 104,35 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання даного рішення видано наказ від 01.06.2004р.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Зміївського РУЮ Харківської області від 25.06.2004р. зупинено виконавче провадження по виконанню наказу суду № 42/19 від 01.06.2004р., у зв"язку з порушення Господарським судом міста Києва справи № 15/76-б про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Центренерго".

СПД Волков О.О. 17.05.2006р. звернувся із заявою до господарського суду як конкурсний кредитор у справі № 15/7-б-43/624-б про визнання грошових вимог до ПАТ "Центренерго".

19.02.2010р. між СПД Волковим Олегом Олександровичем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрегат" укладено Договір відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 2 договору кредитор є кредитором у правовідносинах з Зміївською ТЕС ВАТ ДЕК "Центренерго" (Боржник), тобто Боржник має перед кредитором грошове зобов'язання на суму 32 170,51 грн., яке виникло з договору № 1 на ремонт покрівлі КТЦ-2, укладеного 16.02.2001р. між ТОВ "Строймонтажавтоматика" та Боржником з оплати вартості виконаних робіт з ремонту покрівлі КТЦ-2 та договору відступлення права вимоги, укладеного 10.07.2003р. між ТОВ "Строймонтажавтоматика" та кредитором на відступлення права вимоги від Боржника грошових коштів у сумі 31 049 грн. та рішення суду від 10.02.2004р.

Пункт 3 договору передбачає, що строк виконання зобов'язання Боржника з оплати виконаних робіт в сумі 31 049 грн. настав 01.12.2001р., що підтверджується наступними документами: підрядним договором № 1 на ремонт покрівлі КТЦ-2 від 16.02.2001р., актом звірки взаємних розрахунків від 04.07.2003р., договором уступки права вимоги від 10.07.2003р. - рішенням господарського суду м. Києва від 10.02.2004р. у справі № 42/19, постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2004р. у справі № 42/19, листом Боржника від 04.10.2005р. № 04/8231.

Згідно з пунктами 5 договору Кредитор відступає Новому кредитору право вимоги від Боржника виконання вказаного в пункті 3 даного договору зобов'язання, тобто вимагати від Боржника грошові кошти в сумі 32 170,51 грн., в рахунок виконання Кредитором Новому кредитору зазначеного в пункті 1 цього договору зобов'язання, тобто в рахунок оплати Новому кредитору вартості зазначених в п. 1 цього договору послуг на суму 32 980,49 грн. В свою чергу Новий кредитор приймає на себе від Кредитора право вимоги від Боржника виконання зазначеного у п. 3 цього договору зобов'язання, тобто права вимагати від Боржника грошових коштів в сумі 32170,51 грн. в рахунок виконання Кредитором Новому кредитору вартості вказаних у п. 1 цього договору зобов'язання, тобто в рахунок оплати Новому кредитору вартості зазначених у п.1 цього договору послуг в сумі 32 980,49 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 56 631,81 грн., з яких 48 644,14 грн. основний борг з урахуванням інфляційних втрат та 7 987,67 грн. - 3% річних за період з 01.12.2003р. по 30.06.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Фрегат" є новим кредитором у зобов'язанні за Договором № 1 від 16.02.2001р. на підставі договору відступлення права вимоги від 19.02.2010р. і набув прав вимагати стягнення коштів з ПАТ "Центренерго".

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог вказав на ненадання ТОВ "Фрегат" доказів набуття ним прав стягувача у виконавчому провадженні у справі № 42/19.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Пунктом 5 договору про відступлення права вимоги від 19.02.2010р., Кредитор передав Новому кредитору право вимагати сплати грошових коштів у сумі 32 170,51 грн., в рахунок оплати наданих послуг на суму 32 980,49 грн.

За приписами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції вказує на те, що право вимоги, яке отримано Позивачем за Договором від 10.09.2010р. на суму 32 170,51 грн. (на які нараховані Позивачем 3% та інфляційні втрати) - є зобов'язанням Відповідача, як боржника у справі № 42/19, яке знаходиться на стадії виконавчого провадження.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заміна сторони на стадії виконання судового рішення, можлива на підставах та в порядку, визначених Господарським процесуальним кодексом та Законом України "Про виконавче провадження". Стягувачем і стороною виконавчого провадження є СПД Волков О.О., а Новим кредитором в силу Договору від 19.02.2010р. є ТОВ "Фрегат", яке не є стороною виконавчого провадження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання судового рішення - завершальна та невід'ємна стадія судового процесу. Заміна сторони на цій стадії може відбуватись як на підставі та у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, так і приписами Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

ТОВ "Фрегат" звертався до ВДВС Зміївського РУЮ з заявою про заміну сторони виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 01.06.2004р. № 42/19. В свою чергу, у січні 2012 року Відділ державної виконавчої служби звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому провадженні по виконанню наказу суду № 42/19.

Позивач в касаційній скарзі зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2012р. у справі № 42/19 припинено розгляд заяви Відділу державної виконавчої служби звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну стягувача його правонаступником Зміївського РУЮ, оскільки вказана заява не підлягає розгляду, тому що матеріали справи № 42/19 знищені.

Разом з тим, розгляд господарським судом заяв, клопотань у справах, матеріали яких знищено у зв"язку із закінченням встановлених строків зберігання, та вчинення у зв"язку з цим певних процесуальних дій є можливим за наявності у суді належним чином завірених копій процесуальних документів (рішень, ухвал, виданих судом наказів і т. ін.) або за наявності таких документів у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Зазначені документи можуть бути надані й заявником.

В пункті 7 договору про відступлення права вимоги від 19.02.2010р. зазначено, що Кредитор передає Новому кредитору оригінали документів, зазначених в пункті 3 даного договору. В пункті 3 вказані наступні документи: підрядний договір № 1 на ремонт покрівлі КТЦ-2 від 16.02.2001р., акт звірки взаємних розрахунків від 04.07.2003р., договір уступки права вимоги від 10.07.2003р., рішення Господарського суду м. Києва від 10.02.2004р. у справі № 42/19, постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2004р. у справі № 42/19, лист Боржника від 04.10.2005р. № 04/8231.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що заміна кредитора у зобов"язанні повинна відбуватися на підставі та у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, та приписами Закону України "Про виконавче провадження", тобто в межах справи № 42/19.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат". Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі № 910/368/13 залишається без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 у справі № 910/368/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді І.В. Вовк

С.К. Могил