АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7983/13 Головуючий в 1 інстанції Шендрик К.Л.

Категорія 46 Доповідач Бараннік О.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 рік вересень 10 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лисичної Н.М.,

при секретарі - Новицькій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи Орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради , ОСОБА_2, про розподіл майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа Орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради, про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, посилаючись на те, що час фактичного проживання з відповідачем з жовтня 2003 року в квартирі АДРЕСА_1, що належить її матери, ними було придбано дві машини, побутова техніка, меблі, апаратура та інше майно для поліпшення своїх побутових умов, а у серпні 2006 року, коли стало відомо про те, що вона завагітніла, 28 жовтня 2006 року між ними було зареєстровано шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4.

В подальшому сім'я сторін розпалась, але вирішити питання щодо мирного розподілу, набутого за період спільного проживання майна у них не вийшло, із-за ухилення відповідача від вирішення цього питання у добровільному порядку.

Таким чином, посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що оскільки за період спільного проживання з відповідачем у листопаді 2003 року придбана пральна машина «ZANUSSI» вартістю 3 350 гривень та холодильник ARS - 4030 вартістю 5 250 гривень ; у березні 2004 року DVD + VHS моделі 5000R за 1 270 гривень та автомобіль марки «Опель Омега» державний номер НОМЕР_5 ; у травні автомобіль марки «Ніссан Інфініті» державний номер НОМЕР_4 та п'ятикімнатна квартира АДРЕСА_2 загальною площею 92, 6 кв.м., на придбання якої були використанні крім спільних коштів сторін і кошти матері позивачки від продажу її бізнесу, та у листопаді 2007 року - причіп ПА 004, державний номер НОМЕР_2, позивачка вимушена була звернутись з даним позовом до суду.

ОСОБА_1, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_5 та посилаючись на те, що пральна машина «ZANUSSI» ; холодильник ARS - 4030 ; DVD + VHS моделі 5000 R ; телевізор «PANASONIK», принтер «APSON» ; фотоапарат «SONI» ; мікрохвильова піч «PANASONIK» ; автомобіль «Опель Омега» та автомобіль «Нісан Максима», але які були продані ще весною 2006 року, ним придбавались до реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про витребування зазначеного майна із чужого незаконного володіння у відповідності до положень статті 387 ЦК України.

Що стосується квартири АДРЕСА_2, то у зв'язку з тим, що дане житлове приміщення було придбано особисто ОСОБА_1 за отримані ним в борг від ОСОБА_2 кошти у розмірі 30 000 доларів США, але які він у зв'язку з труднощами по роботі не зміг йому повернути, і які за викладених обставин були стягнуті з нього за рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 серпня 2008 року , про що позивачці ОСОБА_3 нічого відомо не було, ця квартира, на думку ОСОБА_1, розподілу не підлягає, так як за укладеною в подальшому мировою угодою від 21 вересня 2008 року в порядку виконання зазначеного рішення суду перейшла у власність стягувача ОСОБА_2.

ОСОБА_2, підтримуючи вимоги ОСОБА_1, щодо придбання спірної квартири за його кошти та посилаючись на те, що оскільки ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2009 року ухвала Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23 вересня 2008 року про затвердження мирової угоди, укладеної між ним та ОСОБА_1, була скасована лише за наявності процесуальних порушень, просив ухвалити рішення, яким визнати саме за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2, як придбану за його кошти, взяті у нього борг та не повернуті ОСОБА_1 у зв'язку з труднощами по роботі.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року ОСОБА_3 виділено 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 61,6 кв.м.. В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовлено.

Цим же рішенням ОСОБА_1 виділено 1/3 частину зазначеної квартири, автомобіль «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_3, 1989 року випуску ; автомобіль «Ніссан Інфініті», реєстраційний номер НОМЕР_4, 1999 року випуску ; причіп ПА 004, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску ; пральну машину «ZANUSSI» FE 1020 ; холодильник ARS 4030 та DVD+VHS моделі 5000 R. В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру - відмовлено.

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 61,6 кв.м..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість, як додаткового рішення від 20 травня 2013 року, так і основного рішення від 14 листопада 2012 року в частині виділення ОСОБА_3 2/3 частин квартири АДРЕСА_2, загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 61, 6 кв.м., а йому - 1/3 частини зазначеної квартири та автомобіля «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_3, 1989 року випуску; автомобіля «Ніссан Інфініті», реєстраційний номер НОМЕР_4, 1999 року випуску ; причіпа ПА 004, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску ; пральної машини «ZANUSSI» FE 1020 ; холодильника ARS 4030 ; DVD+VHS моделі 5000 R, просив їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким витребувати від ОСОБА_3 та передати належне йому майно, а саме : пральну машину «ZANUSSI» ; холодильник ARS - 4030 ; DVD + VHS моделі 5000 R ; телевізор «PANASONIK», принтер «APSON»; фотоапарат «SONI» ; мікрохвильову піч «PANASONIK».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на те, що спірна квартира АДРЕСА_2 належить йому на підставі мирової угоди, затвердженої 23 вересня 2008 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, яка у відповідності до статті 372 ЦПК України на його думку оскарженню не підлягає, просив рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 листопада 2012 року в частині відмови у задоволенні його зустрічного позову про визнання права власності на квартиру скасувати та у скасованій частині постановити нове рішення про визнання за ним, ОСОБА_2, права власності на квартиру АДРЕСА_2.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 14 листопада 2012 року та додаткового рішення від 20 травня 2013 року в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, апеляційна скарга ОСОБА_2 - відхиленню, а рішення суду першої інстанції в частині виділення ОСОБА_3 2/3 частин квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_1 1/3 частини зазначеної квартири, а також автомобіля «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_3, 1989 року випуску; автомобіля «Ніссан Інфініті», реєстраційний номер НОМЕР_4, 1999 року випуску ; причіпа ПА 004, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску ; пральної машини «ZANUSSI» FE 1020 ; холодильника ARS 4030 ; DVD+VHS моделі 5000 R - скасуванню з послідуючим ухваленням у скасованій частині нового рішення, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про виділення позивачці ОСОБА_3 2/3 частин квартири АДРЕСА_2, а відповідачеві ОСОБА_1 - 1/3 частини зазначеного житлового приміщення та виділяючи йому автомобіль «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_3, 1989 року випуску; автомобіль «Ніссан Інфініті», реєстраційний номер НОМЕР_4, 1999 року випуску ; причіп ПА 004, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску ; пральну машину «ZANUSSI» FE 1020 ; холодильник ARS 4030 ; DVD+VHS моделі 5000 R, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не приймає участі у вихованні та розвитку свого сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_3, а автомобіль «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_3, 1989 року випуску; автомобіль «Ніссан Інфініті», реєстраційний номер НОМЕР_4, 1999 року випуску ; пральну машину «ZANUSSI» FE 1020 ; холодильник ARS 4030 ; DVD+VHS моделі 5000 R ним було придбано до реєстрації шлюбу з позивачкою.

З таким висновком суду повністю погодитись не можливо, оскільки він зроблений поверхово, без належного з'ясування фактичних обставин та зібраних доказів по справі, з матеріалів якої вбачається, що висновок суду щодо можливості збільшення частки майна позивачки у спірному житловому приміщенні зроблений без наявності достатніх на те доказів на підтвердження недостатнього забезпечення ОСОБА_1 фізичного та духовного розвитку свого сина ОСОБА_4, в той час, коли за положеннями частини 3 статті 70 СК України частка майна дружини чи чоловіка може бути збільшена лише за умови підтвердження того, що розмір аліментів, які вони одержують, є недостатнім для забезпечення фізичного та духовного розвитку дитини, у зв'язку з чим рішення суду в частині виділення позивачці ОСОБА_3 2/3 частин, ОСОБА_1 - 1/3 частини, та додаткове рішення в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 2/3 частин квартири АДРЕСА_2 не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню з послідуючим ухваленням у зазначених частинах нового рішення про виділення сторонам по 1/2 частині спірної квартири та визнання за ОСОБА_3 і ОСОБА_1 права власності саме по 1/2 частині п'ятикімнатної квартири АДРЕСА_2 за кожним, загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 61, 6 кв.м., що розташована на 1 поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 1-ої кімнати площею 17,1 кв.м., 2-ої кімнати площею 16,9 кв.м., 3-ої кімнати площею 12,3 кв.м., 4-ої кімнати площею 7.7 кв.м., 5-ої кімнати площею 7,6 кв. м., вбиральні площею 1,0 кв.м., ванної кімнати площею 2,6 кв.м., коридору площею 13,0 кв.м., вбудованої шафи площею 1,2 кв.м. та лоджії площею 6,0 кв.м., яка ними була придбана в період шлюбу, оскільки за положеннями статей 60, 70 СК України майно набуде подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), і їх частки майна є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Не можна погодитись і з висновком суду щодо виділення відповідачеві ОСОБА_1 автомобіля «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_3, 1989 року випуску; автомобіля «Ніссан Інфініті», реєстраційний номер НОМЕР_4, 1999 року випуску ; причіпа ПА 004, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску ; пральної машини «ZANUSSI» FE 1020 ; холодильника ARS 4030 та DVD+VHS моделі 5000 R, оскільки як видно з матеріалів справи і що також було зазначено і в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду від 14 листопада 2012 року, ніяких доказів на підтвердження того, що зазначене майно знаходиться у позивачки ОСОБА_3 в матеріалах справи не має, як і не має підтверджень того, що саме такі вимоги заявлялись ОСОБА_1 у зустрічному позові, а тому рішення суду і в цій частині не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, як незаконне, необґрунтоване, та не підтверджене жодними доказами по справі.

Разом з тим, оскільки відповідно до положень статті 387 ЦК України позов може бути пред'явлено тільки тоді, коли відповідач незаконно заволодів річчю, зокрема тоді, коли майно відповідачеві передав не позивач, а інша особа, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, цілком законно та обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його зустрічного позову до ОСОБА_6 щодо витребування майна із чужого незаконного володіння.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і доводи ОСОБА_2 про те, що саме за ним треба визнавати право власності на спірну квартиру АДРЕСА_2 лише на тій підставі, що дане житлове приміщення було придбано особисто ОСОБА_1 за отримані ним в борг від нього кошти у розмірі 30 000 доларів США, але які ОСОБА_1 у зв'язку з труднощами по роботі не зміг йому повернути, і які за викладених обставин були стягнуті з ОСОБА_1 за рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 серпня 2008 року, та на підставі якого в послідуючому між ним та ОСОБА_1 була укладена мирова угода, оскільки ніяких доказів на підтвердження того, що саме за отримані гроші в борг від ОСОБА_2 ОСОБА_1 була придбана спірна квартира, в матеріалах справи не має.

Не підтверджує цього факту і текс долученої до матеріалів справи розписки /Том № 2, а.с.8/, з якої видно лише те, що гроші нібито отримувались ОСОБА_1 в борг від ОСОБА_2 на придбання квартири та її ремонту, але ця квартира неконкретна та невизначена в розписці, що за таких обставин, на думку колегії суддів, дана обставина не може бути безспірним доказом обґрунтованості доводів ОСОБА_2.

Оскільки, відповідно до пункту 8 статті ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо визнання мирової угоди за клопотанням сторін, не можуть бути визнані обґрунтованими і доводи ОСОБА_2 про те, що затверджена ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська 23 вересня 2008 року мирова угода між ним та ОСОБА_1 оскарженню у відповідності до ст. 372 ЦПК України не підлягала, тим більш, що положення статті 372 ЦПК України спрямовані на закінчення виконавчого провадження і ніяких обмежень щодо можливості оскарження ухвали про визнання мирової угоди в собі не мають.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, п.п. 1,3 ст. 309, ст.ст. 313 - 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року в частині виділення ОСОБА_3 2/3 частин квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_1 - 1/3 частини зазначеної квартири, а також автомобіля «Опель Омега», реєстраційний номер НОМЕР_3, 1989 року випуску; автомобіля «Ніссан Інфініті», реєстраційний номер НОМЕР_4, 1999 року випуску ; причіпа ПА 004, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску ; пральної машини «ZANUSSI» FE 1020 ; холодильника ARS 4030 ; DVD+VHS моделі 5000 R - скасувати.

Виділити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 1/2 частині квартири АДРЕСА_3, загальною площею 92,6 кв.м. та житловою площею 61,6 кв.м..

В іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 листопада 2012 року залишити без змін.

Додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 2/3 частин квартири АДРЕСА_2 загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 61,6 кв.м. - скасувати.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності за кожним по 1/2 частині квартири АДРЕСА_3, загальною площею 92, 6 кв.м. та житловою площею 61,6 кв.м..

В іншій частині додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: