АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/9297/13 Справа № 190/716/13 Головуючий у 1 й інстанції - Митошоп В.М. Доповідач - Дерев'янко О.Г.
Категорія 57
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого: Дерев'янка О.Г.,
суддів: Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю.
при секретарі: Солод О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу
по апеляційній скарзі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
на рішення П'ятихатського районного суд Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року по цивільній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2012 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до ОСОБА_2 із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 12.11.2007 року мід ними та відповідачем укладено договір купівлі-продажу колишнього цеху переробки (виробництва вина) у складі: будівля та споруди промислового винного цеху, обладнання (без земельної ділянки), що знаходиться на балансі ВАТ «Зелений Яр» за адресою Дніпропетровська область, Пятихатський район, с. Івашинівка, вул., Центральна, 3В. Відповідно до договору на покупця покладено певні зобов'язання - виконувати всі технічні, санітарні та інші правила по утриманню об'єкта, забезпечити дотримання санітарно-екологічних норм, звернутися у місячний термін з дні підписання Акта приймання-передавання у відповідні органи БТІ за реєстрацією права власності, в ргани місцевого самоврядування за оформленням права користування, купівлі, оренди земельної ділянки та визначення її розміру під об'єктом приватизації. Оскільки в ході перевірки встановлено, що відповідач не виконую умови договору, позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу, стягнути з відповідача збитки в розмірі 107459 грн.52 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2149,19 грн.
Рішенням П'ятихатського районного суд Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області зазначив про те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши матеріалі справи та апеляційної скарги у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2007 року між Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу колишнього цеху переробки (виробництва вина) у складі: будівля та споруди промислового винного цеху, обладнання (без земельної ділянки), що знаходиться на балансі ВАТ «Зелений Яр» за адресою Дніпропетровська область, Пятихатський район, с. Івашинівка, вул., Центральна, 3в. Згідно з наказом РВФДМ України по Дніпропетровській області № 12/07-38НВМ ціна продажу об'єкта становить 107459,52 грн. (а.с.9-11)
28 грудня 2007 року між представником позивача та відповідачем укладено акт приймання-передавання, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у власність продане відповідно до договору купівлі-продажу майно колишнього цеху переробки (виробництва вина) у складі: будівля та споруди промислового винного цеху, обладнання (без земельної ділянки), що знаходиться на балансі ВАТ «Зелений Яр» за адресою Дніпропетровська область, Пятихатський район, с. Івашинівка, вул., Центральна, 3в. Оплати за об'єкти приватизації у розмірі 107459,52 грн., у тому числі ПДВ 17909,92 грн. здійснена покупцем у повному обсязі. (а.с.12)
Проте, відповідно до акту фактичної передачі майна від 22.01.2008 року комісією, за участю представника позивача встановлено, що в процесі передачі з'ясовано відсутність частини майна, що входила до його складу, а саме: резервуар № 65 (інв..№ 65-1), ємкості дв 56 (інв.. № 56-1), 38 (інв.№ 38-1) 47 (інв. № 47-1 відсутні на 1\ 2). (а.с.13)
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Зазначені положення Конституції України узгоджуються з вимогами ст..ст. 316-321 ЦК України.
Згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивачем пред'явлено позов про розірвання договору купівлі-продажу з тих підстав, що відповідачем не виконуються зобов'язання за укладеним Договором, а саме: згідно пункту 5.3, 5.8 договору передбачено обов'язок покупця виконувати всі технічні, санітарні та інші правила по утриманню об'єкта та забезпечити дотримання санітарно-екологічних норм, передбачених законодавством України на протязі строку дії договору, звернутися до БТІ щодо реєстрації права власності, що відповідачем на думку позивача зроблено не було.
З матеріалів справи вбачається, що з часу укладення Договору - 12.11.2007 року та до листопада 2010 року позивач не цікавився станом виконання умов договору, про що свідчить відсутність будь яких даних щодо проведення перевірок. В цей період будь-яких претензій до ОСОБА_2 Регіональне відділення ФДМУ не пред'являло і перевірок дотримання умов договору взагалі не проводило.
Пунктом 5.11 Договору передбачено право покупця самостійно вирішити питання щодо права користування, купівлі, оренди земельної ділянки та її розмір під об'єктом приватизації, та в місячний термін з дні підписання акту приймання-передавання звернутись до органу місцевого самоврядування за оформленням права користування, купівлі, оренди земельної ділянки та її розмір під об'єктом приватизації.
Як вбачається із пояснень представника позивача у суді першої інстанції представник позивача пояснила суду, що фактично за актом приймання передавання від 28.12.2007 року ОСОБА_2 передане майно, яке було частково зруйновано, частково відсутнє.
Так представник позивача у суді першої інстанції пояснила, що приміщення винного цеху (літ. Б) було передано відповідачу без даху та дверей, вікон; склад (літ. Д) напівзруйнований; у ваговій (літ. Г) відсутні ваги; пожежне авто розукомплектоване; прохідна (літ. В) зруйнована, без вікон та дверей; ємкості частково відсутні та зрізані. (аудіо запис від 02.07.2013 року 10-24-37)
При цьому позивачем суду надано тільки акт від 22.01.2008 року, про відсутність резервуару та ємкостей, але не надано суду інвентаризаційний опис станом на 30.06.2007 року, що є невід'ємною частиною Договору (розділ 1), в якому зазначено стан переданого відповідачу майна на час укладення купівлі-продажу, а також довідку про балансову вартість основних засобів, на який і посилалась представник позивача у суді.
Виходячи з викладеного колегія суддів зазначає, що посилання позивача про те, що об'єкт приватизації, який придбав відповідач за договором купівлі-продажу 12.11.2007 року зруйновано в наслідок невиконання відповідачем зобов'язань не відповідає встановленим обставинам.
Крім того, позивачем не надано суду данні, що підтверджують реальну можливість відповідачем зареєструвати право власності на частково зруйновані споруди, отримання на них документів в БТІ, які відповідач допустив порушення технічних, санітарних та інших правил по утриманню напівзруйнованого об'єкта, невиконання яких на думку позивача є підставою для розірвання договору та стягнення збитків.
Як в договорі купівлі - продажу, так і в діючому цивільному законодавстві, обставини, вказані позивачем, не є такими, що можуть слугувати підставою для розірвання спірного договору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для розірвання договору купівлі-продажу та обґрунтовано відмовив у задоволені позову.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на їх користь збитків у розмірі 107459,52 грн., що фактично становить вартість проданого у листопаді 2007 року об'єкту приватизації, не можна прийняти як вартість спричинених збитків, оскільки відповідно до вимог ст.. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, доказується кредитором, на день пред'явлення позову, що позивачем зроблено не було, тому враховуючи відсутність підстав для задоволення позову щодо розірвання укладеного договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні цих позовних вимог також.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 209,218,303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області відхилити.
Рішення П'ятихатського районного суд Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: