Справа № 11 - 644/06 Головуючий по першій інстанції Фазан 0.3.
Категорія: ст.ст. 365 ч.І. Доповідач Пачюк О.С
366 ч.2, ч. 1 ст. 368 КК України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 08 грудня 2006 року
колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Пазюка О.С.
суддів: Силки Г.І., Оксентюка В.Н.
з участю прокурора: Артиша Я.Д.
захисника: ОСОБА_1
засудженої: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію старшого помічника прокурора Ратнівського району на вирок Ратнівського районного суду від 4 жовтня 2006 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, з вищою освітою, непрацююча, не одружена, ІНФОРМАЦІЯ_2 раніше не судима в порядку ст. 88 КК України,
· засуджена за ст. 365 ч.І КК України у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування на строк два роки;
· за ст. 366 ч.І КК України у виді штрафу в розмірі 850 гривень з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування па строк один рік;
· за ст. 368 ч.І КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування на строк два роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування на строк три роки.
Па підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування основного покарання звільнено з випробовуванням з іспитовим строком три роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Відповідно п.З ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень звернуто до самостійного виконання.
Міру запобіжного заходу на час вступу вироку в законну силу постановлено змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши засуджену з-під варти, негайно, в залі судового засідання.
Зараховано в строк відбуття покарання строк перебування під вартою засудженої з 5 вересня 2006 року по 4 жовтня 2006 року.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 перебуваючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_3, являючись посадовою особою та знаючи, що на сесії сільської ради 18 листопада 2005 року розмір відсотків відрахувань на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури та соціального розвитку села від вартості будівлі в бюджет ради ОСОБА_3 не приймався і не схвалювався депутатами, виходячи за межі наданих їй прав та повноважень, 8 грудня 2005 року відсоткову ставку відрахувань для ОСОБА_3 1% та видала це рішення, чим спричинила істотну шкоду інтересам місцевого самоврядування, що виразилось в підриві авторитету та пристижу органу місцевого самоврядування.
Також, в кінці грудня 2005 року, вона знаючи, що на сесії Велимчепської сільської ради 21 вересня 2005 року розмір відсотків відрахувань на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури та соціального розвитку села від вартості будівлі в бюджет ради ОСОБА_4 не приймався і схвалювався депутатами, виходячи за межі наданих їй прав та повноважень, в присутності ОСОБА_4 внесла власноручно завідомо неправдиві відомості до п. 4 рішення НОМЕР_1 відсоткову ставку відрахувань для ОСОБА_4 20% та видала це рішення, чим спричинила істотну шкоду інтересам місцевого самоврядування, що виразилось в підриві авторитету та престижу органу місцевого самоврядування.
Крім того, ОСОБА_2 після прийнятого рішення сесії Велимчепської сільської ради НОМЕР_2 поставила ОСОБА_3 в такі умови, що йому потрібно дати хабар не 200 і не 500 гривень, даючи зрозуміти останньому, що вона в змозі встановити від 1 до 20% відрахувань на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури та соціального розвитку села, від вартості будівлі, в бюджет сільської ради.
8 грудня 2005 року, вранці в службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 дав хабар ОСОБА_2 в сумі 4 000 гривень, який вона, як службова особа, отримала. При цьому, ОСОБА_2 власноруч поставила у п.4 Велимчепської сільської ради НОМЕР_2 відсоткову ставку в розмірі 1% і видала рішення ОСОБА_3, знаючи, що депутатами такий розмір відсотків не приймався і не схвалювався.
В поданій апеляції старший помічник прокурора Ратнівського району, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на неправильності перекваліфікації дій засудженої з ч.2 ст. 368 КК України на ч.І ст. 368 КК України, що потягнуло за собою призначення осгапній надто м'якого покарання, ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції в частині засудження за ч.І ст. 368 КК України, оскільки ОСОБА_2 умисно створювала умови, за яких ОСОБА_3 вимушений був дати хабара з метою запобігти шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, тобто в даному випадку є отримання хабара поєднане з вимаганням хабара.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, засуджену та захисника, які заперечили проти апеляції та просять залишити вирок суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в н. 19 постанови від 7 жовтня 1994 p. N 12 "Про судову практику в справах про хабарництво", вимагательством хабара визнається вимога посадовою особою хабара під загрозою вчинення або невчипеппм з використанням влади чи посадового становища дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення посадовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігти шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
З матеріалів же справи вбачається, що ОСОБА_3 давав ОСОБА_2 хабара за внесення в пункт 4 рішення Велимченської сільської ради НОМЕР_2 найнижчу відсоткову ставку відрахувань на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури та соціального розвитку села від вартості будівлі в бюджет ради в розмірі 1%. Отже, в даному випадку інтереси ОСОБА_3 не були законними, у зв'язку з чим не могло мати місце й вимагательство хабара з боку ОСОБА_2. Тому кваліфікуючу ознаку злочину з вироку виключено.
За таких обставин, висновок суду про вчинення ОСОБА_2 злочинів при обставинах, викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів.
Обрана ОСОБА_2 міра покарання судом першої інстанції визначена правильно, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про її особу, а також усіх обставин справи.
Призначене судом покарання ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України є необхідним і достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає обставин для скасування вироку з підстав зазначених в апеляції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 4 жовіня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію старшого помічника прокурора Ратнівського району - без задоволення.
Головуючий Пайок О.С.
Судді ГЛ. Силка, В.Н. Оксентюк
О.С. Пазюк