ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 20 березня 2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 8 липня 2008 року у справі № 19/100 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства “Укрспецбуд” про стягнення 7 335 грн.,

У березні 2007 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до закритого акціонерного товариства “Укрспецбуд” про стягнення боргу -    7 335 грн. з підстав невиконання зобов'язання.

В подальшому позивач доповнив позов вимогами стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції - 1 613 грн. 70 коп. та річних - 215 грн. 83 коп.

Закрите акціонерне товариство “Укрспецбуд” позов визнало частко.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20 березня 2008 року (суддя Т. Безрук), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 8 липня 2008 року, відмовлено у прийнятті заяви про доповнення позовних вимог; припинено провадження в частині стягнення                 3 700 грн.; відмовлено в позові в частині стягнення 3 635 грн.; сума, що підлягає сплаті за проведення судової експертизи, розподілена між сторонами.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати з підстав порушення господарськими судами статей 241 і 692 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, статей 5 і 33 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в частині стягнення 3 635 грн. боргу, інфляційних та річних, а судові витрати покласти на відповідача.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, проте їхні представники в судове засіданні не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 24 березня 2004 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 та закрите акціонерне товариство “Укрспецбуд” уклали усну угоду купівлі-продажу будівельних матеріалів.

На підставі довіреності серії ЯЗП № 921075 та накладної від 24 березня 2004 року уповноважений представник відповідача отримав від позивача товар, вартість якого сплачена не була, що і спричинило спір.

Позивач стверджує, що в результаті господарської операції відповідач отримав бордюр в кількості 195 штук на суму 1 365 грн. та плитку тротуарну в кількості 199 м² на суму 5 970 грн., всього на загальну суму 7 335 грн.

Відповідач позов визнав лише в сумі 3 700 грн., а в іншій частині заперечив, стверджуючи, що придбав у позивача лише 100 штук бордюру. та 100 м² тротуарної плитки на загальну суму 3 700 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на той факт, що напис у довіреності про кількість товару частково виготовлений невідомою особою, виставлений позивачем рахунок представником відповідача не підписувався, товар, у заявленій позивачем кількості, не отримував.

Господарськими судами встановлено, що відповідач видав довіреність ЯЗП          № 921075 від 24 березня 2004 року на отримання бордюру в кількості 100 штук на суму 700 грн. та плитку тротуарну в кількості 100 м² на суму 3000 грн., всього на загальну суму 3 700 грн.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів від 14 грудня 2007 року № 7555/11977 Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз у розділі довіреності “Перелік цінностей які належить отримати” рукописні написи “дев'яносто п'ять” та “дев'яносто дев'ять” були дописані після виконання решти рукописних записів “1. Бордюр шт. Сто”, “2. П-та трот. м² Сто”.

Факт власноручного виготовлення у довіреності написів “дев'яносто п'ять” та “дев'яносто дев'ять” після словів “Сто” позивачем не заперечується.

За правилами частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до приходного ордеру № 101 від 24 березня 2004 року відповідачем одержана тротуарна плитка в кількості 100 м та бордюр в кількості 100 шт. на загальну суму 3 700 грн.

Враховуючи, що у наступному відповідач не схвалив правочину, вчиненого його представником у такій спосіб, та відсутність доказів щодо передачі відповідачеві товару у вказаної позивачем кількості, господарські суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.

Твердження скаржника про порушення господарським судом приписів Господарського процесуального кодексу України досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Всупереч вказаним статтям, позивач не надав господарським судам доказів, які підтверджують позовні вимоги.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, суд

Рішення господарського суду Полтавської області від 20 березня 2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 8 липня 2008 року у справі № 19/100 залишити без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 без задоволення.