Справа №22-2173/2006р. Категорія 33

Головуючий в 1 інстанції Заболотний В.М. Доповідач Кутурланова О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

03   жовтня   2006   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах апеляційного суду Херсонської області в складі: Головуючого Бауль Н.М. Суддів Кутурланової О.В.

Бездрабко В. О. при секретарі Остренко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 липня 2006 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизі; від 08.06.2006 року, в користування ОСОБА_1 виділено земельку ділянку площею 180,83 кв.м, ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 69,86 кв.м., ОСОБА_3 виділено земельн; ділянку площею 53,06 кв.м., ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 61,03 кв.м.

Частину земельної ділянки площею 44,4 кв.м. виділено в загальне користування усіх співвласників домоволодіння.

Частину земельної ділянки площею 61,62 кв.м. виділено в загальне користування ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування судових витрат 1204,45 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати. справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, не повно з»ясував обставини, що мают^ значення для справи.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2,    ОСОБА_3). ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 і між сторонами виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою.

В роз'ясненнях , даних в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ'', зазначено, що, виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою. у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок. господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Однак, при вирішенні даного спору та встановленні порядку користування земельною ділянкою суд першої інстанції ці роз»яснення Пленуму Верховного Суду не врахував, не визначив ідеальні долі сторін у спірному домоволодінні, тобто частки. належні правонаступникам сторін на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову, не дослідив перехід права власності від одного співвласника іншому, не дослідив первинні правовстановлюючи документи щодо набуття сторонами права власності на частки у домоволодінні, не з»ясував, яким чином зросла частка власності ОСОБА_1 у домоволодінні із 18/100 частин до 39/100 частин.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до рішення виконкому від 27.10.1965 року НОМЕР_1 для будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 виділено земельну ділянку 408,6 кв.м, відповідно до даних технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 віл 17.09.1998 року (а.с.6-7) за даним домоволодінням рахується земельна ділянка 404 кв.м.. а відповідно до висновків проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизі і фактичний розмір земельної ділянки при домоволодінні складає 409 кв.м.

Враховуючи, що суд не встановив суттєвих обставин справи, що підлягали встановленню у спірних правовідносинах, які мають значення для правильного вирішення даного спору, а суд апеляційної інстанції в силу ст.303 ЦПК України позбавлений повноважень дослідити докази, що недосліджені судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню як неправильне з передачею справи на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного  суду м.  Херсона від  10 липня  2006 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суд касаційної інстанції.