РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.06                                                                                 Справа № 3/187.

Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Наукове-промислово-комерційне об'єднання "ТАТА",                               м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про стягнення 36 207 грн. 08 коп.                                                  

за участю представників сторін:

від позивача –Куліков К.А. (дов. від 01.12.05 № 6),

від відповідача –не прибув (явка обов'язкова),

                                                                  в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 28 184 грн. 08 коп. у вигляді втрат від знецінення через інфляцію боргу - 85927 грн. 08 коп. та грошових коштів у розмірі 8 023 грн. 00 коп. у вигляді 3 % річних з суми боргу - 85 927 грн. 08 коп. за період часу з 01.03.03 до 10.04.06.

Представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом розглянуто та підлягає до задоволення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.05.06 № 03/1251 проти позову заперечує, посилаючись на те, що підприємство позивача серед кредиторів відповідача не значиться та у задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи , суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Господарським судом Луганської області 01.11.01 було прийнято рішення  у справі № 18/362 за позовом ПФ «ТАТА»(правонаступником якої є позивач у даній справі) до ДВАТ „Шахта „Лутугинська” ДП ДХК „Луганськвугілля” (правонаступником якого є відповідач у даній справі) про стягнення грошових коштів у сумі 85008 грн. за простим векселем. Рішенням суду по справі № 18/362 з ДВАТ „Шахта „Лутугинська” ДП ДХК „Луганськвугілл  на користь  ПФ «ТАТА» стягнуто 85008 грн. 00 коп. боргу за простим векселем, 850 грн. 08 коп. –витрат  по держмиту та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 69 грн. 00 коп. (всього - 85 927 грн. 08 коп.).

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи, відповідачем не погашено 85 927 грн. 08 коп. - суми, стягнутої за рішенням суду по справі № 18/362.

Тому позивачем у розрахунку ціни позову станом на 10.04.06 інфляційні нарахування у сумі 28 184 грн. 08 коп. обчислені з суми  боргу 85 927 грн. 08 коп. за період з березня 2003 по лютий 2006 та 3% річних у сумі 8 023 грн. 00 коп. обчислені з суми  боргу 85 927 грн. 08 коп. за період з 01.03.03 до 10.04.06. У зв’язку з чим позивач просить стягнути  на свою користь дані суми, обґрунтовуючи тривалим часом невиконання рішення суду.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні з простроченої суми (аналогічні положення встановлені ст.214 ЦК УРСР, чинного до 01.01.04).

Аналізу норм чинного законодавства свідчить, що законодавством не встановлено заборони щодо звернення до суду з позовом про стягнення інфляційних нарахувань, річних після задоволення вимоги про стягнення боргу.

Відповідно до ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

          В силу ст. 115 ГПК України рішення ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України “Про виконавче провадження”.

Також, згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на усій території України.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем обґрунтовано та правомірно відповідно до вимог чинного законодавства інфляційні нарахування у сумі 28 184 грн. 08 коп. обчислені з суми  боргу 85 927 грн. 08 коп. за період з березня 2003 по лютий 2006 та 3% річних у сумі 8 023 грн. 00 коп. обчислені з суми  боргу 85 927 грн. 08 коп. за період з 01.03.03 до 10.04.06.

Заперечення відповідача за відзивом відхиляються судом за необґрунтованістю, оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача.

Згідно з п.4 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 “Про державне мито” державне мито у сумі 362 грн.08 коп., сплачене за платіжним дорученням  від   20.04.06   № 802, підлягає поверненню позивачу частково, у сумі 00 грн. 01 коп., у зв’язку з внесенням мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

             1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

             2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м.Луганськ, вул. Лермонтова, 1-В, код 32473323, на користь Приватного підприємства "Наукове-промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя, вул..Макаренко, 13, код 19264196,

інфляційні нарахування - 28 184 грн. 08 коп., 3% річних - 8 023 грн. 00 коп., витрати по держмиту у сумі 262 грн. 07 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн., видати наказ.

3. Повернути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Наукове-промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", м. Запоріжжя, вул..Макаренко, 13, код 19264196, зайве сплачене державне мито у сумі 00 грн. 01 коп. за платіжним дорученням від 20.04.06   № 802.

Повернення державного мита здійснити на підставі даного рішення, засвідченого гербовою печаткою господарського суду, оскільки вказане платіжне доручення знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання :  14.06.06

  Суддя                                                                                                М.Л. Доманська