№ справа:104/508/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Лущеко Людмила Григорівна

№ провадження:11-кп/190/404/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Корольов М. П.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,

Суддів -Корольова М.П., Єлгазіної Л.П.,

при секретарі - Шемлей І.І.,

за участю прокурора - Панасенко І.В.,

захисникаОСОБА_7,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130260000139 з апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2013 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Красногір’є Білогірського району, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: - 14.12.2010 року Білогірським районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнений від покарання на підставі постанови Бережанського районного суду Тернопільської області від 02.08.2012 року умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 5 місяців 12 днів,

засуджений:

- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуті з ОСОБА_8 в дохід НІЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим судові витрати за проведення судових експертиз та досліджень в сумі 2530,08 грн.

Питання про речові докази вирішено,

ВСТАНОВИЛА:

Неповнолітній ОСОБА_8 засуджений за те, що він 25 серпня 2012 року близько о 14 годині біля дитячого майданчику по вул. Октябрьській у с. Кримська Роза Білогірського району, реалізуючі свій раптово виниклий намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, незаконно заволодів належним ОСОБА_9 мопедом «VIPER» вартістю 2000 грн. На викраденому мопеді зник з місця події та незаконно керував ним, після чого розпорядився на свій розсуд, заподіявши потерпілому збитки на зазначену суму.

Крім того, 6 вересня 2012 року близько о 10 годині 30 хвилин на автодорозі Сімферополь - Феодосія поблизу с. Багате Білогірського району ОСОБА_8 придбав шляхом привласнення знайденої вибухової речовини метальної дії - бездимного пороху масою 276 г, яку він незаконно зберігав при собі в пакеті та переніс за місцем свого проживання. 7 вересня 2012 року о 10 годині 50 хвилин він був затриманий у стані алкогольного сп'яніння працівниками Білогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим, де у нього при особистому огляді був виявлений і вилучений вищезазначений бездимний порох, який він незаконно зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок змінити та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України або скасувати вирок з направленням справи на новий судовий розгляд. Свої доводи мотивує тим, що суд при призначенні йому покарання безпідставно визнав обставиною, що обтяжує покарання, рецидив злочинів, чим допустив неправильне застосування кримінального закону, оскільки рецидив у даному випадку є кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 289 КК України. Також, на думку апелянта, суд не мав визнавати обтяжуючою покарання обставиною вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння через відсутність акту огляду на предмет алкогольного сп'яніння. Просить врахувати, що за відсутності обтяжуючих покарання обставин та при наявності двох пом'якшуючих покарання обставин (визнання вини та щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім) є підстави для застосування ст. 69 КК України.

В запереченнях прокурор, що приймав участь в суді першої інстанції, Боголєпова А.І. просить вирок залишити без зміни як законний і обґрунтований. Свої доводи мотивує тим, що підстав для пом'якшення ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 69 КК України немає, оскільки суд при призначенні покарання повною мірою врахував дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини, які істотно не знизили ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також обґрунтовано визнав в якості обтяжуючих покарання обставин - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, що викладені у вироку суду першої інстанції, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які правильно оцінені судом і яким дана належна юридична оцінка у вироку та ніким не оскаржуються.

Дії ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковані вірно: за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно; за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння, зберігання та придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, задовільні дані про особу обвинуваченого, його попередню судимість, як пом'якшуючи покарання обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі, так й обтяжуючи покарання обставини - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про необхідність виключення обставин, що обтяжують покарання.

Так, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо має місце сукупність злочинів, для одного з яких рецидив утворює повторність, що передбачена як ознака цього злочину, яка впливає на його кваліфікацію, а для іншого рецидив злочинів такої ознаки не утворює, то при призначенні покарання за інший злочин суд може врахувати рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_8 раніше судимий за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189 КК України, що утворили повторність при вчиненні ним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 289 КК України, але вчинив ще кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, що не утворило повторності, суд першої інстанції обґрунтовано визнав рецидив злочинів в якості обставини, що обтяжує покарання.

Крім того, як убачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 був затриманий працівниками Білогірського РВ МВС України в АР Крим за розпивання спиртних напоїв у громадському місці, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП. Під час адміністративного затримання було встановлено, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, носив і зберігав при собі вибухову речовину без передбаченого законом дозволу. Більш того, ОСОБА_8, відмовившись від медичного огляду, підтвердив факт розпивання пива (т. 2 а.к.п. 75 - 79). У судовому засіданні при розгляді даного кримінального провадження обвинувачений надав аналогічні пояснення та не заперечував факт перебування у стані алкогольного сп'яніння при вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. З урахуванням наявних у матеріалах доказів наявність акту огляду на предмет алкогольного сп'яніння не є обов'язковою.

Таким чином, призначене судом першої інстанції обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення в період умовно-дострокового звільнення майже одразу після звільнення з місць позбавлення волі, а також те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК України та постановою Білогірського районного суду від 2 червня 2008 року до нього були застосовані примусові заходи виховного характеру з направленням до спеціалізованого учбового виховного закладу (т. 2 а.к.п. 52 - 53). За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України та пом'якшення ОСОБА_8 покарання, про що йдеться мова в його апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404 - 405 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 травня 2013 року стосовно ОСОБА_8 залишити без зміни.

Ухвала вступає в законну силу негайно з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо в судову палату у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді

Трясун Ю.Р. Корольов М.П. Єлгазіна Л.П.