Справа № 11 а-513/2006 р. Головуючий у 1 -й інстанції
Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України Лопацький В.А.
Доповідач: Шпинта М.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду
Рівненської області в складі:
Головуючої Міщенко О.А.
Суддів Баглика СП., Шпинти М.Д.
за участю прокурора Дмитрієва Ю .В.
засудженого ОСОБА_1
захисника-адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне 12 грудня 2006 року кримінальну справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 3 жовтня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Рівне, українець, гр.України, одружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_1 Рівненського району Рівненської області, раніше не судимий,-
Засуджений за ч.І ст.115 КК України на 9 років позбавлення волі.
Судом стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь Рівненського обласного бюро судово-медичних експертиз 1500 грн. судових витрат та вирішено питання з речовими доказами по справі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 9 липня 2006 року близько 17 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 Рівненського району Рівненської області, розпочав бійку зі своїм батьком ОСОБА_3, в ході якої умисно наніс удари руками в обличчя, вирвав з його рук тригранний та чотиригранний напильники та умисно, на грунті особистих неприязних відносин, з метою протиправного заподіяння смерті, наніс тригранним напильником удар в груди потерпілого, спричинивши проникаюче поранення грудей з ушкодженням серця та висхідної частини дути аорти. Після цього наніс ще один удар в груди тригранним напильником та один удар в обличчя чотиригранним напильником, спричинивши проникаюче поранення грудей з ушкодженням верхньої долі лівої легені, відкрите проникаюче поранення порожнини черепа з ушкодженням кісток його основи, базальних відділів головного мозку та мозочка. Смерть потерпілого настала на місці події внаслідок проникаючого поранення грудей з ушкодженням серця та висхідної частини дуги аорти, що призвело до тампонади його кров'ю.
В поданій на вирок суду апеляції захисник-адвокат ОСОБА_2 зазначає, що судове слідство проведено однобічно, в результаті чого залишились недослідженими обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вважає, що в тій обстановці, що склалась, її підзахисний захищався від суспільно-небезпечного посягання зі сторони потерпілого, допустивши при цьому перевищення меж необхідної оборони. Тому просить вирок змінити і кваліфікувати дії засудженого за ст. 118 КК України та пом'якшити призначене йому покарання.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію захисника-адвоката і просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, його захисника-адвоката, які підтримала свою апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин грунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, при судовому розгляді справи ОСОБА_1 вказав, що коли батько-потерпілий замахнувся на нього напильником, він його в батька відібрав і вдарив цим напильником його два -три рази в груди . На вулиці під час бійки ще раз вдарив батька напильником. Потерпілий йому ніякі тілесні ушкодження не заподіяв. (а.с. 289 ).Такі ж показання він давав на досудовому слідстві в присутності захисника-адвоката, визнаючи при цьому свою вину в умисному нанесенні ударів напильником в груди та в голову потерпілому , хоча вважав, що проникаючі рани потерпілому він не спричинив. Зазначає, що так діяв щоб захистити себе та своїх дітей (а.с.75-76 ).
За висновком судово-медичної експертизи, потерпілому було завдано дві травматичні дії тригранним ріжучим предметом, одна травматична дія чотиригранним колюче-ріжучим предметом. Смерть потерпілого ОСОБА_3 настала внаслідок проникаючого поранення грудей з ушкодженням серця та висхідної частини дуги аорти, що призвело до тампонади його кров'ю, (а.с. 168 ).
Із показань свідка ОСОБА_4, даних нею в судовому та на досудовому слідстві, видно, що вона бачила, як засуджений ОСОБА_1 наносив напильником удари в ключицю та в ніс потерпілому (а.с.290-291, 84-86).
Яким чином потерпілому були нанесені тілесні ушкодження засуджений ОСОБА_1 показав при відтворенні обстановки і обставин події в присутності понятих (а.с. 68-69)
Дослідивши в сукупності всі докази вини засудженого, суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство свого батька.
Тому доводи захисника-адвоката ОСОБА_2, що ОСОБА_1, боячись за своє та своїх дітей життя і здоров'я наносив удари потерпілому у стані необхідної оборобни, не грунтуються на матеріалах справи і є безпідставними.
Стаття 36 КК України передбачає право на захист не від будь-якого протизаконного вчинку, а лише від суспільно небезпечного посягання.
Доказів, які б свідчили, що потерпілий вчинив суспільно небезпечне діяння щодо засудженого ОСОБА_1 чи інших членів його сім'ї, у зв'язку з чим останній міг перебувати у стані необхідної оборони, у матеріалах справи нема. Ті протизаконні дії, які за твердженням ОСОБА_1, нібито вчинив потерпілий ОСОБА_3, за своїм характером і об'єктивними проявами, не можуть розцінюватись як такі, що досягли ступеня суспільної небезпечності і викликали у ОСОБА_1 стан необхідної оборони.
Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 під час нанесення напильником тілесних ушкоджень потерпілому в життєво важливі органи , діяв умисно, передбачав заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, в тому числі і смерті і свідомо допускав настання такої, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 3 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.