Справа № 11а-523/2006 р. Головуючий у 1 -й інстанції
Категорія: ч.З ст. 185 КК України Кухарець В.М.
Доповідач: Шпинта М.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду
Рівненської області в складі:
Головуючої Міщенко О.А.
Суддів Балтика С,П., Шпинти М.Д.
за участю прокурора Дмитрієва Ю.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне 12 грудня 2006 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду від 27 вересня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українець, гр.України, з професійно-технічною освітою, непрацюючий, не одружений, військовозобов'язаний, уродженець і житель АДРЕСА_1, раніше судимий:
7 лютого 2003 року Рівненським міським судом за ч.ч. 2, 5 ст.185, ч.І ст.190, ч.І ст.309, ст.ст.69, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, звільнений 9 серпня 2005 року від відбування покарання умовно-достроково на 10 місяців 24 дні,-
засуджений за ч.З ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
за ч.З ст.15, ч.З ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.І ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Судом вирішено питання з речовими доказами по справі та в рахунок відшкодування збитків стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 4 310 грн. та ОСОБА_3 -1070 грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 22 липня 2006 року він близько 11 год., шляхом відкриття ключем вхідних дверей проник в квартиру АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно на загальну суму 560 грн., яке належало потерпілій ОСОБА_4.
27 липня 2006 року близько 12 год. він, шляхом злому замка вхідних дверей, проник у квартиру АДРЕСА_3, звідким таємно викрав майно на загальну суму 4310 грн., яке належало потерпілій ОСОБА_2
29 липня 2006 року близько 12 год. він, шляхом злому замка вхідних дверей, проник у квартиру АДРЕСА_4, звідки таємно викрав майно на загальну суму 780 грн., яке належало потерпілій ОСОБА_5.
01 серпня 2006 року близько 13 год. він, шляхом злому замка вхідних дверей, проник у квартиру АДРЕСА_5, звідки таємно викрав майно на загальну суму 600 грн., яке належало потерпілій ОСОБА_6.
1 серпня 2006 року близько 13 год.25 хв. він, шляхом злому замка вхідних дверей, проник у квартиру АДРЕСА_6, звідки таємно викрав майно загальну суму 650 грн., яке належало потерпілій ОСОБА_7.
1 серпня 2006 близько 12 год. він, шляхом злому замка вхідних дверей, проник у квартиру АДРЕСА_7, звідки таємно викрав майно на загальну суму 1070 грн., яке належало потерпілому ОСОБА_3. 03 серпня 2006 року близько 11 год. він, шляхом злому замка вхідних дверей, проник у квартиру АДРЕСА_8, звідки таємно викрав майно на загальну суму 600 грн., яке належало потерпілому ОСОБА_8.
01 серпня 2006 року близько 13 год.45 хв. він намагався шляхом злому замка вхідних дверей проникнути в квартиру АДРЕСА_9 з метою викрасти чуже майно, однак свої дії не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки боячись бути викритим мешканцями інших квартир будинку, залишив місце події.
У поданій на вирок суду апеляції засуджений ОСОБА_1, не заперечуючи своєї вини у вчиненому та не оспорюючи кваліфікацію дій, покликається на суворість призначеного йому покарання. Просить застосувати щодо нього ст.69 КК України і призначити йому більш м'яке покарання, ніж передбачене санкцією ч.З ст.185 КК України. Зазначає, що при постановленні вироку суд не взяв до уваги його явки з повинною, що у нього був хворий батько і у вчиненому щиро розкаявся.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, пояснення засудженого ОСОБА_1, який просить змінити вирок і призначити йому більш м'яке покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія судців вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за зазначених у вироку обставин грунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах і в апеляції не оскаржується. Докази, якими суд обгрунтував свій висновок про вчинення ним злочинів, є належними, допустимими, достатніми і достовірними.
Злочинні дії ОСОБА_1 за ч.З ст.185, ч.З ст.15, ч.З ст.185 КК України кваліфіковані правильно.
При обранні міри покарання засудженому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував тяжкість вчинених ним злочинів, дані, що характеризують його особу, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, що зазначені в апеляції, і призначив йому покарання в межах санкції ч.З ст.185 КК України. Підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Вирок Рівненського міського суду від 27 вересня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
Головуюча