Судове рішення #319251
Справа № 22ас-446/2006 рік

Справа 22ас-446/2006 рік                                 Головуючий суддя 1 інстанції: Рудика Л.Д.

Суддя-доповідач : Гордійчук С О.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 грудня 2006 року                                                                                         м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді : Василевича B.C. суддів : Гордійчук CO., Демянчук С.В. при секретарі :Чалій Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному адміністративну справу за апеляційною скаргою Степанської селищної ради Сарненського району, Степанського селищного голови Сарненського району на постанову Сарненського районного суду від 10 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Степанської селищної ради Сарненського району, Степанського селищного голови Сарненського району про бездіяльність суб'єкта владних повноважень та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

встановила :

Постановою Сарненського районного суду від 10 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 до Степанської селищної ради Сарненського району, Степанського селищного голови Сарненського району про бездіяльність суб'єкта владних повноважень та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Степанської селищної ради Сарненського району, Степанського селищного голови щодо проведення незаконної торгівельної діяльності та паркування транспортних засобів по АДРЕСА_1 в смт. Степань біля будинку ОСОБА_1 Зобов'язано Степанську селищну раду на найближчій сесії розглянути питання щодо заборони торгівельної діяльності та паркування транспортних засобів по АДРЕСА_1 в смт. Степань.

Зобов'язано Степанського селищного голову забезпечити організацію охорони громадського порядку по АДРЕСА_1 смт. Степань та видати розпорядження про недопущення торгівельної діяльності та паркування транспортних засобів по АДРЕСА_1 в смт. Степань.

Стягнуто з відповідачів на користь позивача в рівних частках по 2000 грн. моральної шкоди, по 35 грн. з кожного на відшкодування витрат по оплаті правової допомоги та 17 грн. судового збору.

В поданих на постанову апеляційних скаргах відповідачі вказують на її незаконність, оскільки вона постановлена з порушенням вимог матеріального права.                                                Висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону. Суд не врахував, що до повноважень селищного голови та селищної ради не входить контроль за стихійною торгівлею та забезпечення охорони громадського порядку.

Просять постанову скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченні на апеляційну скаргу Степанського селищного голови, позивач вказує, що постанова суду є законної та обґрунтованою. Просить залишити її без зміни, а скарги без задоволення.

Перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг апеляційний суд вважає, що скарга Степанської селищної ради підлягає задоволенню, а скарга Степанського селищного голови до часткового задоволення з таких підстав.

Оскільки постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, вона підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.

Відповідно до вимог ст.42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" селищний голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.

Із матеріалів справи вбачається, що біля будинку позивача по АДРЕСА_1 смт. Степань проводиться стихійна торгівля і паркування транспортних засобів, що стверджується зверненнями позивача до різних державних установ та відповідями на ці звернення, поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Проте селищний голова не вжив всіх наданих йому законом заходів, щодо усунення незаконної торгівельної діяльності, а вжиті заходи виявились недієвими та неефективними у зв'язку з чим суд вважає доведеним бездіяльність селищного голови.

Таким чином, в результаті бездіяльності відповідачки позивачу було заподіяно моральну шкоду, що виразилась в психічних стражданнях, в тривалому не вирішенні його звернень, що призвело до погіршення стану здоров'я.

Згідно ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За таких обставин, враховуючи ступінь психічних страждань, тривалість порушення його права на отримання відповіді за скаргами, тяжкість вимушених змін у його житті та виходячи із розумності, виваженості та справедливості, апеляційний суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 200 грн.

Разом з тим, позовні вимоги в частині, бездіяльності селищного голови щодо незаконного паркування транспортних засобі біля будинку позивача не підлягають задоволенню, оскільки до повноважень селищного голови не входить організація охорони громадського порядку і громадської безпеки.

Із матеріалів справи вбачається, що біля будинку позивача є знак „Стоянка заборонена", у зв'язку з чим органами ДАІ УМВС винні особи в порушенні Правил дорожнього руху притягувались до адміністративної відповідальності (а.с.18, 24, ЗО, 41 ) та організовано під час роботи ринку чергування дільничного інспектора міліції з метою недопущення правопорушення в тому числі дотримання Правил дорожнього руху (паркування).

Крім того, визнавши неправомірною бездіяльність Степанської селищної ради та зобов'язавши її на найближчій сесії розглянути питання щодо заборони торгівельної діяльності та паркування транспортних засобів по АДРЕСА_1 в смт. Степань та заборонити стихійну торгівлю та паркування транспортних засобів суд першої інстанції фактично втрутився в діяльність колегіального органу та вийшов за межі повноважень наданих колегіальному органу передбачених законом.

У зв'язку з тим, що торгівля у невстановленому місці заборонена законом (ст.160 КУпАП ) то і підстав для зобов'язання Ради щодо заборони торгівельної діяльності та паркування транспортних засобів немає. Припинення торгівлі у невстановленому місці є компетенцією не колегіального органу, а виконавчого органу місцевого самоврядування.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність вини у бездіяльності селищної ради, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення,

Керуючись ст.ст. 198,202,207 КАС України, ст. 30, 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст.56 Конституції України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Степанської селищної ради Сарненського району задовольнити, апеляційну скаргу Степанського селищного голови Сарненського району задовольнити частково.

Постанову Сарненського районного суду від 10 жовтня 2006 року скасувати.

Позовом ОСОБА_1 до Степанського селищного голови Сарненського району про бездіяльність суб'єкта владних повноважень та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Степанського селищного голови неправомірною та зобов'язати його вжити заходів по усуненню незаконної торгівлі по АДРЕСА_1 в смт. Степань, видавши з цього приводу відповідне розпорядження.

Стягнути з Степанського селищного голови на користь ОСОБА_1 200 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з місцевого бюджету Степанської селищної ради Сарненського району на ОСОБА_1 70 грн. витрат понесених ним на правову допомогу.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею чинності.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація