УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 108/986/13-кСуддя у І-й інстанції: Чулуп О.С.
Провадження №11-кп/191/85/13 Суддя-доповідач: Зіньков В. І.
03 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
Головуючого судді - Іщенка В.І.,
суддів: - Зінькова В.І., Пироженка О.В.,
при секретарі - Сеттаровій У.А.,
за участю прокурора - Калтиріна А.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Лі С.Г., на вирок Кіровського районного суду АР Крим від 17 травня 2013 року, відносно
ОСОБА_3, уродженця м.Кува Ферганської області
Республіки Узбекистан, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого,
не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого 25.03.1994р. Кримським обласним
судом за ст.93 п.«а», ч.2 ст.141, ч.3 ст.142, 42,43 КК України (в ред.1960) до 15 років
позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 23.05.2007р. умовно достроково на
1 рік 1 місяць 13 днів,
засудженого за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 повідомляти кримінально-виконавчу інстпекцію про зміну місця проживання та роботи.
Вирішено питання, щодо речивих доказів.
ВСТАНОВИЛА:
Як встановлено вироком суду, ОСОБА_3 25 березня 2013 року біля 23 годин з метою таємного викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та з сараю, що знахождиться на території домоволодіння таємно викрав бика, який належить ОСОБА_5, чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 5000 грн.
Прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Кіровського районного суду АР Крим від 17 травня 2013 року у зв'язку із істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскільки судом не враховано у формулюванні обвинувачення, встановленого та визнаного судом доведеним, а також допиту обвинуваченого ОСОБА_3 не зазначено про вчинення ним крадіжки в стані алкогольного сп'яніння. Крім того суд незаконно не прийняв до уваги таку обтяжуючу обставину, як рецидив злочину.
Подія злочину, доведеність вини, правильність кваліфікації та призначене судом покарання за злочинні дії ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України, в апеляційній скарзі не оспорюються.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість вироку суду, в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Допитаний судом першої інстанції обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, в скоєному розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що претензій до обвинуваченого не має, оскільки бика їй повернуто.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадання чужого майна ( крадіжка ) вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винною у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, підтверджуються доказами, які суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив у судовому засіданні і дав їм належну оцінку.
Однак колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про не зазначення судом у формулюванні обвинувачення, а також допиту обвинуваченого про вчинення ним крадіжки в стані алкогольного сп'яніння, що мало підтвердження при розгляді справи.
Крім того, колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги, що судом у мотивувальній частині не зазначена обтяжуюча обставина як рецидив злочину.
Відповідно до ст. 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
Так, під час досудового слідства та судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий 25.03.1994 року Кримським обласним судом за ст.93 п.«а», ч.2 ст.141, ч.3 ст.142, 42,43 КК України (в ред.1960) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 23.05.2007р. умовно достроково на 1 рік 1 місяць 13 днів.
Отже враховуючи, що ОСОБА_3 має судимість, як за ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 142 КК України (1960 року), що утворює повторність у кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, так й судимість за ст. 93 п. «а» (умисне вбивство з корисливих мотивів), рецидив злочину в даному випадку має місце.
Колегія суддів погоджується із доводами апелянта про неправомірність дій суду першої інстанції, що при ухваленні вироку не врахувано обставину обтяжуючу покарання, як рецидив злочину.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Крім недоліків зазначених вище, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд правильно врахував як характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу винного, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, і вірно призначив йому покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При таких обставинах колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вирок суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Лі С.Г. задовольнити .
Вирок Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2013 року змінити, доповнивнити мотивувальну частину першого абзацу даного вироку реченням наступного зміту : «ОСОБА_3 25 березня 2013 року біля 23 годин, з метою таємного викрадення чужого майна, умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та з сараю, що знахождиться на території домоволодіння таємно викрав бика, який належить ОСОБА_5, чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 5000 грн.»
Доповнити мотивувальну частину восьмого абзацу даного вироку наступним реченням: «Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує обставини, які пом'якшують покарання - визнання своєї вини і розкаяння в скоєному, обставини, які обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.»
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціального суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали, а засудженому, який тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
С У Д Д І:
В.І. Іщенко В.І. Зіньков О.В. Пироженко
____________ _____________ _________________