РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/1043/13Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.
"28" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
головуючого - суддіПритуленко О.В.,
суддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,
при секретаріМартиненко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 30 травня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення 3770,04 грн. мотивуючи тим, що відповідач, якій є співвласником будинку АДРЕСА_1, в порушення вимог ст.ст. 66-68, 162 ЖК УРСР, ст. 360 ЦК України, ст. 20 Закону України про житлово-комунальні послуги», в період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року не сплачував комунальні послуги та податок за землю.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 30 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати, позов - задовольнити.
На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позову, оскільки наданими нею доказами підтверджується факт порушення відповідачем своїх обов'язків по оплаті житлово-комунальних послуг та податків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності сторін на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України, відповідно до положень ч.2 ст.197 цього Кодексу.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності; відповідач є власником його 1/4 частини.
Згідно ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як слідує із змісту позовної заяви ОСОБА_6, відповідач у спірний період не оплачував за спожиті житлово-комунальні послуги та не сплачув податок на землю.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка всяко перешкоджає вселенню відповідача у вказаний будинок на підставі рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 червня 2012 року, в зв'язку із чим ОСОБА_7 позбавлений фізичної можливості споживати комунальні послуги. Крім того, позивач не надала належних доказів на підтвердження витрат по сплаті комунальних послуг.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду у повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позову з вищенаведених підстав, суд першої інстанції не врахував, що згідно матеріалів справи - висновку правоохоронного органу від 08 лютого 2012 року (копія-а.с.40) - відповідач не проживає у вказаному будинку з грудня 2011 року ( після змінення замків на вхідних дверях позивачкою), а компенсацію витрат за послуги та податки позивачка вимагає за період з 01 січня 2010 року. Відомості про те, що з січня 2010 року по грудень 2011 року відповідач також не проживав у будинку - в матеріалах справи відсутні.
Відтак, вимоги ОСОБА_6 про компенсацію витрат за вказаний період слід визнати обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню з огляду на те, що позивачкою доведені лише витрати по оплаті за електроенергію у період з листопада 2010 року по січень 2011 року в розмірі 94,07 грн.
Інші надані нею довідки містять лише відомості про нарахування оплати за спожити комунальні послуги і суми заборгованості за певні періоди, тобто не є належними доказами оплати спожитих послуг.
Слід також зазначити, що відповідач, незалежно від проживання чи не проживання у будинку, повинен сплачувати податки, зокрема, земельний податок з фізичних осіб, встановлений законом, оскільки власність зобов'язує (ч.4 ст.319 ЦК України).
Згідно матеріалів справи, на підставі податкових повідомлень позивачкою була проведена оплата податку за землю в розмірі 19,17 грн. за 2009 рік; 20,30 грн. за 2010 рік; 38,50 грн. за 2011 рік.
Виходячи з того, що наведеними у справі доказами підтверджуються витрати позивача на суму 172,04 грн. (94,07+19,17+20,30+38,50), 1/4 частину вказаних витрат відповідач зобов'язаний компенсувати позивачці, тобто, 43,01 грн.(172,04 х 1/4).
З урахуванням викладеного рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення - про часткове задоволення позову з вищевикладених підстав.
Керуючись ст.303, п. 2 ч. 1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 30 травня 2013 року в частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування витрат по сплаті житлово-комунальних послуг та податку за період з січня 2010 року по грудень 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення вказаних вимог.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у відшкодування вказаних витрат - 43,01 грн. В решті - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_7 у дохід держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.