АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 22-ц/774/9474/13 Головуючий в 1 інстанції Порошина С.О.

категорія 48 Доповідач Ремез В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Головуючого - Ремеза В. А.,

Суддів - Пономарь З.М., Прозорової М.Л.,

при секретарі - Литвиненко Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2013р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей Синельниківської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання, посилаючись на те, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 02.11.1996р. Від шлюбу з відповідачем мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 Шлюбні стосунки та ведення спільного господарства припинили з відповідачем 22.03.2013р. і в іншому провадженні розглядається справа про розірвання шлюбу з відповідачем.

Оскільки меншому синові ОСОБА_5 зараз п'ять років, він проживає з позивачкою, однак вони не дійшли згоди з ким має проживати син ОСОБА_5, а тому позивач просила визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем її проживання, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.07.2013р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені повністю. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання його матері ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.04.2013р. і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3, а також стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір по справі на користь держави.

Додатковим рішенням суду від 29.07.2013р. було допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів в межах платежу за 1 місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 змінити з 1/3 частини всіх видів заробітку до 1/5 частини, посилаючись на те, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення аліментів на дитину в розмірі 1/3 частини всіх його видів заробітку є незаконним.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині визначення розміру стягнутих аліментів на утримання сина ОСОБА_5 зміні з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 02.11.1996р. перебувають у шлюбі, і від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, з яких ОСОБА_6 після припинення між сторонами шлюбних відносин залишився проживати з батьком, а місцем проживання ОСОБА_4 згідно рішення суду від 24.07.2013р. визначено з матір'ю - ОСОБА_2, і в зазначеній частині рішення суду набрало законної сили, оскільки сторонами не оскаржується.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Розглядаючи справу за наведених обставин та вимог законодавства, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, бо є працездатним та має доходи, проти чого не заперечував і сам відповідач.

Разом з тим визначений судом розмір аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку відповідача є необґрунтовано завищеним, а тому з врахуванням майнового становища відповідача, та тієї обставини що він також утримує сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, колегія суддів приходить до висновку, що розмір присуджених з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_5 підлягає зменшенню до 1/4 частини його заробітку.

Що ж стосується доводів ОСОБА_1 про необхідність зменшення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_5 до 1/5 частини з усіх видів його заробітку (доходу), з посиланням на те, що на його повному утриманні залишився син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, то вказані доводи не можуть бути задоволенні, але він не позбавлений права звернутись до ОСОБА_2 з позовом про стягнення аліментів на його утримання у разі порушення нею передбаченого ст. 180 СК України обов'язку утримувати неповнолітню дитину.

У зв'язку з цим рішення суду першої інстанції на підставі вимог п.3 ст.309 ЦПК України підлягає зміні, а апеляційна скарга відповідача частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2013р. змінити в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 з 1/3 частини до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: