ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

09 вересня 2013 року справа № 919/364/13

За клопотанням Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційного підприємства №22» Севастопольської міської Ради про надання розстрочки виконання судового рішення по справі №919/364/13

За позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011)

до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради (вул. Хрюкіна, 10, м. Севастополь, 99055)

про стягнення 29800,00 грн.

Суддя О.С. Погребняк.

Представники:

Заявник (боржник) (КП «РЕП №22) - Сероштан Н.М., довіреність №0744 від 06.04.2013;

стягувач (Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України) - Рубльова О.В., довіреність від 22.03.2013 №9/372;

ВСТАНОВИВ

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради про стягнення пені у розмірі 29800,00 грн.

Рішенням від 23.04.2013 позов Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради про стягнення пені у розмірі 29800,00 грн. задоволено повністю, стягнуто з комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22" Севастопольської міської Ради в доход державного бюджету України пеню у розмірі 29800,00 грн. та судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.06.2013 рішення господарського суду міста Севастополя від 23.04.2013 було залишено без змін.

Відповідно до положень статті 116 Господарського процесуального кодексу України, у виконання рішення суду від 23.04.2013, та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.06.2013, господарським судом міста Севастополя були видані накази від 11.07.2013. Означені накази були скеровані судом на адресу ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя

27.08.2013 на адресу суду надійшло клопотання відповідача по справі про надання розстрочки виконання рішення строком на 12 місяців.

Відповідно до вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України, заява про розстрочку виконання судового рішення підлягає розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 28.08.2013 клопотання КП «РЕП №22» СМР було прийнято судом до розгляду.

Клопотання мотивовано скрутним фінансовим становищем, збитковістю підприємства, враховуючи те, що єдиним джерелом доходів боржника є отримання плати за послуги по утриманню багатоквартирних житлових будинків та прибудинкової території.

У судовому засіданні 09.09.2013 заявник (боржник) виклав зміст клопотання про надання розстрочки судового рішення, просив його задовольнити.

Представник стягувача проти задоволення клопотання про надання розстрочки заперечував.

Дослідивши матеріали клопотання та подані докази, суд дійшов висновку про те, що клопотання боржника про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Вивчивши матеріали заяви про надання розстрочки, суд вважає, що викладені в ній обставини та представлені докази не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду. Нестача грошових коштів для погашення боргів підприємства та збитковість підприємства не звільняє його від обов`язку виконувати рішення суду.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні ст. 121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Отже, при вирішенні питання щодо можливої доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

У судовому засіданні 09.09.2013 стягувач заперечував проти надання боржнику розстрочки виконання рішення.

З огляду на зазначене, клопотання боржника про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Ухвалив:

У задоволенні клопотання Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22» Севастопольської міської Ради про надання розстрочки виконання судового рішення по справі №919/364/13 відмовити.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна

09.09.2013