У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Парінової І.К.,Дьоміної О.О.,Коротуна В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Виноградівської державної нотаріальної контори, третя особа - ОСОБА_5, про визнання права власності на майно в порядку спадкування, за касаційною скаргою Виноградівської державної нотаріальної контори на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2012 року, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_6 Спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_4 та її брат ОСОБА_5 Виноградівська державна нотаріальна контора відмовила їй у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що є заповіт на брата ОСОБА_5, а будинок АДРЕСА_1 не належав її матері на праві власності. На підставі рішення виконкому Веряцької сільської ради Виноградівського району від 26 лютого 2004 року № 19 видано свідоцтво на право власності на зазначений будинок від 26 березня 2004 року, згідно якого її мати є його власником. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 серпня 2008 року встановлено факт, що спірний будинок не входить до складу спадщини за заповітом і тому спадкування такого повинно здійснюватись за законом. ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини на її користь. Ураховуючи викладене, позивач просила визнати за нею право власно ні на 7/8 частин спірного домоволодіння та зобов'язати відповідача видати свідоцтво про прийняття спадщини.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2013 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом право на 7/8 будинку за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Виноградівську державну нотаріальну контору видати свідоцтво на про прийняття спадщини на зазначений будинок.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2013 року, виправлено описку в рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2012 року. Абзац третій резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Зобов'язати Виноградівську державну нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину на 7/8 будинку за адресою: АДРЕСА_1».

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення та ухвали суду першої інстанції і ухвали апеляційного суду, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.

Оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Виноградівської державної нотаріальної контори відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2012 року, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 19 квітня 2013 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

І.К. ПаріноваО.О. Дьоміна В.М. Коротун