ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д
Кіровоградської області
УХВАЛА
"12" листопада 2008 р. Справа № 4/260
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,розглянувши матеріали справи № 4/260
за позовом: приватного підприємства "Продо", 27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Кандаурове, вул. Леніна, 23,
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" від імені якого діє Кіровоградське відділення - Кіровоградський регіональний департамент відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", 25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 17/65,
про зобов'язання укласти зміни до договору.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача - участі не брали. В попередніх судових засіданнях Тупало М.П. дорвіреність б/н від 11.08.2008 року
від відповідача - участі не брали. В попередніх судових засіданнях Шепеленко А.О., довіреність №23000 від 24.07.08.
Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України (вих. №24483 від 14.10.2008 року).
Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Продо" звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання відкрите акціонерне товариство "Сведбанк" від імені якого діє Кіровоградське відділення - Кіровоградський регіональний департамент відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" укласти з позивачем проект змін до кредитного договору № Т080607-К/40 від 09.10.07 року.
Ухвалою від 09.10.2008 року господарський суд розгляд справи № 4/260 відклав на 13.10.2008 року на 17:00 год. та зобов'язав позивача для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті надати необхідні докази (документи).
Представник позивача в судове засідання 13.10.2008 року не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 09.10.2008 року документів не подав.
Ухвалою суду від 13.10.2008 року позивача повторно зобовязано до дня судового засідання подати обгрунтування позивних вимог з посиланням на приписи ст.18 ГК України, докази впливу рішень органів державної влади на діяльнісчть підприємства позивача в результаті зміни цінової політики та інше, копію ліцензії на експорт олії та докази про акредитацію позивача як субєкта зовнішньоекономічної діяльності в митних органах.
Однак позивач не виконав вимоги суду, витребуваних документів до суду не подав, про причини неподання документів суд не повідомив.
Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позов підлягає залишенню без розгляду враховуючи наступне.
Виходячи з положення ст.1 ГПК України якими передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав або оспорюваних інтересів господарський суд вважає, що позивач як юридична особа має право звернутись до суду за захистом своїх прав враховуючи приписи Конституції України і закону.
За приписом ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Однак, при цьому господарський суд виходить з того, що право на звернення за захистом своїх прав до суду громадянин повинен довести наданими доказами. За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Незважаючи на викладені в ухвалах суду від 08.10. та 13.10.2008 року вимоги до позивача про надання документів, що підтверджують наявність негативного впливу рішень органів державної влади на резутати його господарської діяльності, позивач не надав до суду належних доказів.
Господарський суд не може визнати належним доказом негативного впливу лише сам факт прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 189 ( 189-2008-п ) "Про затвердження обсягів квот на олію соняшникову та насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 р., та порядку видачі ліцензій"; постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року N 229 ( 229-2008-п ) "Про внесення змін до пункту 5 Порядку видачі ліцензій на експорт олії соняшникової та насіння соняшнику і розподілу квот"; дію яких було зупинено Указом Президента України №481/2008 від 28.05.2008 року «Про зупинення дії постанов Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 189, від 19 березня 2008 року N 229 та від 23 квітня 2008 року N 488».
Належні докази негативного впливу можуть міститись лише безпосередньо в економічних аналізах діяльності підприємства в спірний період, оскільки вжитими господарським судом заходами не підтверджено факт негативного впливу вказаних рішень органів державної влади на формування цін на олію та насіння соняшника.
Як вбачається з інформації Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (а.с.50) в період дії вказаних постанов, звернень від субєктів господарювання та їх обєднань щодо негативного впливу на ціноутворення та отримання прибутку при проведенні операцій з реалізації олії і насіння соняшнику на внутрішньому ринку України до Держпідприємництва не надходило.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області розяснено, що чинним законодавством Держінспекції цін не надано повноважень з відстеження результативності регуляторних актів (у даному випадку постанов Кабінету Міністрів України) . Крім того, додатково надано дані моніторингу середніх роздрібних цін на олію на підприємствах торгівлі Кіровоградської області в період з 20.03.2008 року по 30.05.2008 року з якого вбачається, що роздрібні ціни за вказаний період знизились з 11 грн. 02 коп. до 10 грн. 64 коп. (т.2 а.с. 9-10). Однак, негативний вплив вказаних змін ціни на прибутки саме позивача повинен визначити та надати докази до суду позивач.
Вирішуючи питання про наявність підстав для звернення позивача до суду за захистом порушених прав, господарський суд вважає, що позивачем взагалі не надано доказів як про наявність у нього права для звернення до суду, так і про факт такого порушення, оскільки будь-які докази про негативний вплив прийнятих органами державної влади рішень на отримання ним прибутків, як на підставу внесення змін до кредитного договору відсутні.
Отже, господарський суд прийшов до переконання, що для повного, об’єктивного та всебічного розгляду справи необхідно дослідити витребувані судом документи, оскільки на вимогу суду позивачем не надані докази про наявність відповідних фактів, що мають значення для вирішення спору.
На підставі наданих сторонами та отриманих судом матеріалів, господарський суд не може прийняти обґрунтоване рішення, тому позов підлягає до залишення без розгляду.
Визначальним для прийняття такого рішення, господарський суд вважає, припис ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, згідно до якого господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
При цьому, господарський суд враховує, що застосування пункту 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності таких умов:
-додаткові документи вважаються витребувані тільки, якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі ;
-витребувані документи дійсно необхідні для вирішення спору ;
-позивач не надав витребувані документи без поважних причин.
Вказані вимоги закону господарським судом виконано повністю, оскільки необхідні для розгляду справи було витребувано судом згідно до ухвал від 09.10.2008 року та від 13.10.2008 року, відповідачем не було виконано вимоги суду про представлення додаткових доказів без поважних причин, з проханням витребувати будь-які документи позивач до суду в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України не звертався та самостійно витребувані докази до суду не подав. Поважних причин для невиконання вимог суду щодо подання документів не вбачається.
Вимоги суду щодо витребування у позивача доказів наявності підстав для звернення до суду, доказів про відмову відповідача надати позивачу документи, зокрема матеріалів кредитної справи та ухилення позивача від надання витребуваних судом матеріалів, господарський суд вважає такими, без виконання яких неможливо розглянути справу по суті та прийняти обгрунтоване рішення по суті спору.
Крім того, про небажання позивача виконати вимоги суду в частині надання в якості доказів документів по справі засвідчує той факт, що представники позивача в судове засідання двічі підряд не зявились, про причини неявки суд не повідомили, тому не бажають реалізувати своє процесуальне право на участь у судовому засіданні.
Таким чином, господарський суд визнає в якості правових підстав для залишення позову без розгляду те, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Таку правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 12.07.2007 року по справі №4/87.
Отже, господарський суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду та роз'яснити позивачу, що після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Виходячи із суті прийнятого рішення, судові витрати покладаються на позивача, але не стягуються, оскільки були ним повністю сплачені при зверненні з позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.81, 86 ГПК України господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Залишити позов без розгляду.
Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Суддя