Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року справа №2а/1270/9942/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В,

секретар судового засідання Варчук О.М.,

з участю представника позивача Шевченка Д.В.,

представника відповідача Немчилової Л.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на додаткову постанову Луганського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2013 року у справі № 2а/1270/9942/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених грошових зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В:

Додатковою постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року стягнуто з Державного бюджету України (р/р 31213206784006) на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Свердлова, 371, оф.1-А, код ЄДРПОУ 32292929) документально підтверджені судові витрати у сумі 2178,19 грн. ( т.3 а. с. 238 - 239).

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовував порушенням норм процесуального права, просив скасувати додаткову постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити позивач в задоволенні заяви. Вважав, що оскарження ним в касаційному порядку постанови суду першої інстанції про вирішення позовних вимог за суттю спору унеможливлює вирішення питання про відшкодування судових витрат у цій справі (т. 3 а. с. 243-245).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, надав письмові заперечення, просив додаткову постанову залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила матеріали справи і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач 24.12.2012 року звертаючись до Луганського окружного адміністративного суду з позовом доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області просив суд визнати бездіяльність першого відповідача протиправною, стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 75429658,00 грн. та акцизного податку у сумі 5496232,81 грн. (т. 1 а.с.3-7).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2013 у справі № 2а/1270/9942/2012 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо несвоєчасної підготовки та неподання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про повернення коштів надмірно сплачених грошових зобов'язань за заявою позивача; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (код ЄДРПОУ 32292929, 93113, м.Лисичанськ, вул. Свердлова, 371, офіс 1а), надмірно сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 75429658,00 грн. та акцизного податку у сумі 5461784,63 грн. (т.3 а.с.143-147), набрала законної сили за результатами апеляційного перегляду ( ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року, а.с.187-191).

25.07.2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст.168 КАС України про ухвалення додаткової постанови про вирішення питання щодо розподілу судових витрат ( т.3 а. с. 202 -203).

Платіжним дорученням № 0006048 від 05.12.2012 позивачем сплачено судовий збір за заявлені до суду майнові вимоги у розмірі 2146,00 грн. за реквізитами: отримувач УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, рахунок 31213206784006, код класифікації доходів (ККД) 22030001, символ звiтностi банку 206, назва: Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050) (т. 1 а.с.2). Також квитанцією № 330 від 19.12.2012 позивачем сплачено судовий збір за вищевказаними реквізитами, у розмірі 32,19 грн. за заявлені немайнові вимоги (т.1 а.с.31).

Вивченням матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції при вирішенні питання за суттю позовних вимог, а саме, визнання бездіяльності першого відповідача протиправною, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 75429658,00 грн. та акцизному податку у сумі 5496232,81 грн., суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, у тому числі з витрат на проведення судових експертиз.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 2146,00 грн. та 32,19 грн. документально підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що наявність підстав, визначених процесуальним законом для постановлення додаткового рішення, яким вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем.

Доводи апелянта про неможливість вирішення питання про присудження позивачеві понесених ним судових витрат при розгляді справи № 2а/1270/9942/2012 з огляду на оскарження в касаційному порядку постанови суду за результатами розгляду за суттю позовних вимог є неспроможними, оскільки не відповідають нормам КАС України, якими не передбачено заборони прийняття додаткової постанови судом у в зв'язку з оскарженням рішення у справі, постановленого за суттю позовних вимог.

Ухвала в повному обсязі складена 6 вересня 2013 року

Керуючись ст. 94, ст.98, ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на додаткову постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року у справі № 2а/1270/9942/2012 - залишити без задоволення.

Додаткову постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року у справі № 2а/1270/9942/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В. Карпушова