АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 607/10753/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.
Провадження № 11-сс/789/94/13 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - запобіжний захід
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Вавріва І.З.
Суддів - Коструби Г. І., Очеретяного Є. В.,
за участю прокурора - Шуманського П.В.
підозрюваного - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 11-сс/789/94/13 за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року, -
Встановила:
Цією ухвалою у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_4, погодженого старшим прокурором прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з освітою 9 класів, неодруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України,
відмовлено та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонено підозрюваному ОСОБА_1, залишати житло за адресою: с. Чистилів Тернопільського району Тернопільської області вул. Галицька, 68, цілодобово.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_1наступні обов'язки: прибувати за викликом старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_4 за першою вимогою, утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Встановлено строк дії ухвали два місяці.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передано на виконання в Тернопільський РВ УМВС України в Тернопільської області.
Як слідує з оскаржуваної ухвали досудовим розслідуванням встановлено, що 28 березня 2013 року близько 15 год. ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_1, маючи в наявності зазделегідь незаконно придбану у невстановленої слідством особи таблетку “SUBUTEX“, в якій міститься наркотичний засіб - бупренорфін, незаконно, з корисливою метою в ході проведення оперативної закупки наркотичного засобу, збув таблетку “SUBUTEX“ ОСОБА_5 (анкетні дані якого змінено), за що отримав гроші в сумі 1000 грн. Згідно висновку експерта № 2- 232/13 від 07 травня 2013 року зазначена таблетка “SUBUTEX“ містить бупренорфіну гідрохлорид, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальна маса бупренорфіну в перерахунку на суху речовину становить 0,0092 грама.
Відомості про дане кримінальне правопорушення 29 березня 2013 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та кримінальному провадженню присвоєно №12013210020000054.
12 червня 2013 року о 20 год. за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення затримано ОСОБА_1 в порядку ст.208-211 КПК України.
13 червня 2013 року ОСОБА_1повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Відмовляючи у застосуванні щодо ОСОБА_1запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обираючи щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, суд першої інстанції виходив з того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. При цьому, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1підставно підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням наявних ризиків, даних про особу підозрюваного, зокрема того, що він є не судимим, має місце постійного проживання, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та наявність підстав для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною підозрюваному залишати житло цілодобово.
В апеляційній скарзі старший прокурор прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_4 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном на 60 днів. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що слідчим та прокурором наведено три обґрунтовані ризики, передбачених ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, інших співучасників вчинення злочину у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, також судом не враховано, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Крім цього, запобіжний захід, який застосував слідчий суддя до підозрюваного не забезпечить належного виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків та не дасть змоги запобігти спробам незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду, міркування прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу і, з мотивів викладених у ній, просить оскаржувану ухвалу про обрання запобіжного заходу до підозрюваного у виді домашнього арешту скасувати та ухвалити нову ухвалу, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які вважають апеляцію прокурора безпідставною і просять залишити оскаржувану ухвалу суду без змін, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.176, ч.1 ст.183 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.
З клопотання старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_4, погодженого старшим прокурором прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 убачається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, це необхідність запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників вчинення злочину у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 та підтверджують наявність ризиків, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_1 підтримує зв'язки із свідками вчиненого кримінального правопорушення та може незаконно впливати на них з метою дачі неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань, що свідчить про його можливість переховуватися від органів досудового розслідування, а тому до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що в матеріалах клопотання наявні докази того, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України та, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, можливість переховування від органів слідства та /або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, колегія суддів прийшла до переконання, що в матеріалах клопотання відсутні достатні докази того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, зокрема: можливим переховуванню від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення і ця обставина, передбачена п.3 ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурором не доведена, а тому суд, відповідно до вимог ч.2 ст.194 КПК України, зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, що має місце в даному випадку, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Колегія суддів вважає, що слідчий-суддя, розглянувши вказане клопотання, вірно, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог ст.177 КПК України, обставин, передбачених ст.178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст.196 КПК України ухвалив про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною підозрюваному залишати житло цілодобово.
При цьому слідчим-суддеюбуло прийнято до уваги вагомість наявних доказів, що підтверджують вчинення підозрюваним ОСОБА_1кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого, наявні вищезазначені ризики, дані про його особу, зокрема те, що він раніше не судимий, має місце постійного проживання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1. запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити, застосувавши відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Нових ризиків, а також будь-яких характеризуючих відомостей про особу, які б давали підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурором в апеляційній інстанції не наведено.
Тому, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 404, 405, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляцію старшого прокурора прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - без змін.
Судді:
________________ _______________ _________________
І.З. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Очеретяний
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області
ОСОБА_8