КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.11.2008                                                                                           № 32/334

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Забава С.В., дов. б/н від 08.07.2008

від відповідача 1 : не з’явився

від відповідача 2 : Лозинська М.І., дов. №14177/01 від 12.11.2007

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Індекс Мода"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.09.2008

 у справі № 32/334  

 за позовом                               ЗАТ "Індекс Мода"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Плюс"

                                                  Солом"янської районної у м. Києві державна адміністрація

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  визнання договору оренди недійсним

 

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд суду передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Індекс Мода” (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ-Плюс” (далі-відповідач 1), Солом’янської  районної у місті Києві державної адміністрації  (далі-відповідач 2) про  визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу від 15.05.2008, укладеного між відповідачем 2, як орендодавцем, та відповідачем 1, як орендарем, а також відшкодування понесених витрат по сплаті державного мита та послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2008 у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на відсутності підстав для визнання  договору недійсним та    відсутності доказів, які підтверджують порушення  прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач  звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2008 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на  неповне з’ясування обставин справи та невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, у зв’язку з чим  позивач вважає рішенням таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, позивач посилається на те, що  рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2008 у справі №32/10 було визнано укладеним між відповідачами договір оренди цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ”, а 15.05.2008 між відповідачами було укладено у письмовій формі договір оренди, предметом якого також є цілісний майновий комплекс плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ”. На думку позивача, договір оренди від 15.05.2008 суперечить статтям 317, 319, 761 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)  та статтям 9, 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки станом на момент його укладення відповідач-1 не був володільцем об'єкту оренди у розумінні 317 ЦК України, у зв’язку з тим, що  дві складові права власності: володіння та користування були передані ним згідно договору оренди, який було укладено в судовому порядку. Також, позивач посилається на  помилковість висновку місцевого суду щодо   відсутності всіх істотних умов договору в договорі оренди, який  визнано укладеним рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2008 у справі №32/10,  та вважає  його таким, що суперечить  статті 35 Господарського процесуального кодексу, оскільки факт його відповідності  договору закону та укладення встановлений рішенням  суду у справі №32/10 та має преюдиціальне значення. Позивач також вважає таким, що не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що  оспорюваний договір оренди не потребує нотаріального посвідчення, оскільки відповідно до частини другої статті 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на три роки і більше підлягає  нотаріальному посвідченню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2008 було порушено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги  призначено на 11.11.2008.

У судове засідання 11.11.2008 з’явилися представники   позивача та відповідача 2.  Відповідач 1 був    належним чином  повідомлений про час та  місце розгляду справи, проте повноважний представник  відповідача 1  у судове засідання 11.11.2008 не з’явився.  

Враховуючи, що  чинним законодавством явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов’язковою,  колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача 1, а тому клопотання позивача  визнано судовою колегією таким, що не підлягає задоволенню.

Представник  позивача  повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив  апеляційну скаргу задовольнити, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник  відповідача 2 проти апеляційної скарги заперечив у повному обсязі посилаючись на  обґрунтованість та законність судового рішення, проте письмово та нормативно обґрунтованих пояснень  щодо обставин, викладених в апеляційній  скарзі, суду не надав.

         Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість  рішення місцевого господарського суду  у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, колегія суддів встановила наступне:

Рішенням господарського суду міста Києва  від 30.01.2008 у справі №32/10 було визнано укладеним між відповідачем 1, як орендарем, та  відповідачем 2, як орендодавцем, договір оренди цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ”, розташованого у місті Києві по вул. Молодогвардійська, 32, яке належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва.

Статтею 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено, що цей закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів.

Вимогами статті 2 встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Згідно зі статтею 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції, чинній станом на момент укладення договору, відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції, чинній станом на момент укладення договору, оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

27.03.2008 Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження №491 „Про створення комісії для проведення інвентаризації майна та комісії з оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ” Солом'янського району міста Києва”, відповідно до якого було створено комісію для проведення інвентаризацї майна цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази комунального підприємства „Світ” за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 з метою передачі цього об'єкта в орендне користування відповідачеві 1 (пункт 1), створено відповідну комісію з оцінки вартості майна (пункт 2), а також доручено комісії провести інвентаризацію майна станом на 31.03.2008 (пункт 3.1).

21.04.2008 Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження №686 „Про укладання договору оренди цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ” Солом'янського району міста Києва”, відповідно до якого було прийнято рішення укласти договір оренди цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ”, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 з відповідачем 1, терміном на 10 років відповідно до рішення господарського суду міста Києва № 32/10 від 30.01.2008 (пункт 1).

15.05.2008 головою Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації було затверджено Акт оцінки цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ”, розташованої за адресою: м.Київ, вул. Молодогвардійська, 32, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалі справи.

Також відповідною комісією відповідача 2 було складено та погоджено відомість основних фондів (будівель і споруд № 1, № 1А), відомість основних фондів (обладнання та малоцінних предметів № 2) та передаточний баланс, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

15.05.2008 між відповідачем 2, як орендодавцем, та відповідачем 1, як орендарем, було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу (далі - договір оренди від 15.05.2008).

Згідно з пунктом 1.1 договору оренди від 15.05.2008 відповідно до розпорядження від 21.04.2008 №686 „Про укладання договору оренди цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ” Солом'янського району міста Києва” відповідачем 2, як орендодавцем, було передано, а відповідачем 1, як орендарем, прийнято в строкове платне користування цілісний майновий комплекс плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ” Солом'янського району, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32.

Договір оренди від 15.05.2008, укладений між відповідачами, було підписано повноважними представниками сторін, а саме: від орендодавця (відповідача-2) - голова Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації Сидоров Іван Петрович, який діяв на підставі Закону України „Про місцеві державні адміністрації” та розпорядження Президента України від 25.05.2002 №139/2002-РП, а від орендаря (відповідача 1) - директор Качкалда Петро Григорович, який діяв на підставі Статуту.

Також договір оренди від 15.05.2008 посвідчено печатками обох сторін.

Згідно з частиною 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Пунктом 3 статті 92 ЦК України визначено, що особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно та розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Враховуючи вищезазначене,  апеляційний господарський  суд  погоджується з висновком місцевого господарського  суду, що договір оренди від 15.05.2008 підписаний представниками сторін в межах своїх повноважень, які підтверджуються відповідними документами, при підписанні зазначеного договору представники сторін також діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений Цивільним, Господарськими кодексами України та Законом України „Про оренду державного та комунального майна”; оспорюваний договір скріплено печатками сторін, як встановлено вимогами закону.

Згідно зі статтею 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції, чинній станом на момент укладення договору, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Статтею 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції, чинній станом на момент укладення договору, визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Як вбачається зі змісту договору оренди від 15.05.2008 сторони погодили об'єкт оренди (цілісний майновий комплекс плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ” Солом'янського району, розташованого за адресою: м.Київ, вул. Молодогвардійська, 32), умови передачі та повернення орендованого майна (розділ 2), порядок нарахування та строки сплати орендної плати з урахуванням Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном, що належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва, затвердженої рішенням Солом'янскої районної у місті Києві ради від 20.12.2006 №101 (розділ 3), використання амортизаційних відрахувань (розділ 4), обов'язки орендаря (розділ 5), права орендаря (розділ 6), обов'язки орендодавця (розділ 7), права орендодавця (розділ 8), відповідальність сторін (розділ 9), строк дії (10 років), умови зміни та припинення договору (розділ 10).

Як вбачається зі змісту договору оренди цілісного майнового комплексу від 26.04.2006 (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи) у ньому сторонами не було погоджено всіх істотних умов, і домовленостей щодо них не досягнуто. Згідно пояснень  відповідача 2,  договір оренди цілісного майнового комплексу від 26.04.2006 є проектом, який було направлено відповідачу 1 як пропозицію щодо укладення договору оренди на виконання саме рішення господарського суду міста Києва №32/10 від 30.01.2008.

Таким чином, посилання позивача на те, що станом на момент укладення договору оренди від 15.05.2008 відповідач 1 не був володільцем об'єкту оренди у розумінні 317 ЦК України, оскільки дві складові права власності: володіння та користування були передані ним згідно договору оренди, який було укладено в судовому порядку  критично оцінено судовою колегію та відхиляється, як необгрунтоване та таке, що не було доведене позивачем належними та допустимими доказами.

Апеляційним господарським судом також критично оцінено посилання позивача на помилковість висновку місцевого суду щодо   відсутності всіх істотних умов договору в договорі оренди, який  визнано укладеним рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2008 у справі №32/10, оскільки юридична оцінка  певних обставин  зроблена судом при вирішенні іншої справи  не є преюдиціальним фактом відповідно приписів статті 35 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд  погоджується з висновком  місцевого господарського суду, що сторонами саме при укладенні договору оренди від 15.05.2008 було погоджено усі його істотні умови, які передбачені Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та визначено істотні умови (ціну, обсяг прав та обов'язків сторін) згідно вимог чинного законодавства.

Стаття 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до Акту приймання-передачі до Договору оренди від 15.05.2008, відповідачем 2, як орендодавцем, було передано, а відповідачем 1, як орендарем, прийнято в строкове платне користування цілісний майновий комплекс плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ” Солом'янського району, розташованого за адресою: м.Київ, вул. Молодогвардійська, 32, склад якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу інвентаризації передавального балансу, складеного станом на 01.05.2008, вартістю 22224,5тис.грн.

Таким чином, укладення сторонами договору оренди від 15.05.2008 було направлено на виникнення правових наслідків: зі сторони орендаря (відповідача 1) - на отримання у користування та володіння нерухомого майна для його використання у своїй господарській діяльності, а зі сторони орендодавця (відповідача 2) - на отримання грошових коштів від використання орендованого майна для перерахування їх до місцевого бюджету для подальшого направлення на користь територіальної громади району.

Щодо посилань позивача  на  те, що  оспорюваний договір  суперечить частині 2 статті 793 ЦК України, якою передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, слід зазначити,  що відповідачем 2 було передано в оренду саме цілісний майновий комплекс, а не будівлю чи іншу капітальну споруду, а  також, що  нерухоме майно, яке передано в оренду згідно договору оренди від 15.05.2008 має статус комунального майна, оскільки належить територіальній громаді Солом'янського району міста Києва, в інтересах та від імені якої діє Солом'янська районна у місті Києві державна адміністрація, а тому орендні відносини щодо комунального майна регулюються спеціальним законом - Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, яким не встановлено обов'язковості нотаріального посвідчення договору оренди комунального майна, який укладається на певний строк.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Посилання позивача на те, що він є заінтересованою особою, яка на підставі договору зберігання №1 від 01.01.2008 має договірні відносини з Комунальним підприємством „Світ”, правонаступником якого є  відповідач 1, критично оцінено апеляційним господарським судом, оскільки предметом спору у даній справі є саме чинність договору оренди від 15.05.2008, і до відповідача 1, як правонаступника Комунального підприємства „Світ”, зберігача по договору зберігання №1 від 01.01.2008, перейшли саме зобов'язання та права перед позивачем відносно договору зберігання №1 від 01.01.2008.

Згідно з статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України.

Вимогами статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може-суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з пунктом. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 №3 „Про судову практику про визнання угод недійсними” угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК  України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України порушення саме його особистих немайнових або майнових прав  та інтересів Договором оренди від 15.05.2008, оскільки станом на момент укладення оспорюваного договору оренди від 15.05.2008 позивач доказів набуття ним прав власника або орендаря, з якими закон пов'язує виникнення та реалізацію відповідних прав, не надав. До того ж, суд враховує і ту обставину, що позивач не є стороною оспорюваного договору оренди від 15.05.2008.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що спірний договір оренди від 15.05.2008 був укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 на правомірних правових підставах, відповідно до вимог чинного на час укладення договору законодавства щодо укладення договорів та Статуту відповідача 1, в межах повноважень сторін.  Договір оренди від 15.05.2008 не суперечить інтересам та умовам господарської діяльності сторін та держави, не порушує їх прав, жодна з сторін не зазнала ніякої шкоди з вини контрагента внаслідок його укладення, спірний договір був направлений на виникнення у сторін правових наслідків та не суперечить цілям діяльності сторін.

До того ж, орендодавцем і орендарем були погоджені істотні умови договору оренди від 15.05.2008, погодження яких є обов'язковим згідно вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, і між сторонами відбулось фактичне виконання зазначеного договору, оскільки, відповідачем 2, як орендодавцем, було передано, а відповідачем 1, як орендарем, прийнято по Акту приймання - передачі до договору оренди від 15.05.2008 в строкове платне користування цілісний майновий комплекс плодоовочевої бази Комунального підприємства „Світ” Солом'янського району, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, тобто сторонами було вчинено дії, спрямовані на виникнення правових наслідків.

         Отже, підстави для визнання договору оренди від 15.05.2008 недійсним у зв'язку з недодержанням вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачених статтями 203, 215 ЦК України, відсутні, укладений договір прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушував.

          Таким чином, рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2008 відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

         За таких обставин та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Індекс Мода”  на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2008 у справі №32/334  залишити без задоволення.

2.   Рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2008 у справі №32/334 залишити без змін.

3. Матеріали справи №32/334 повернути до господарського суду                      міста  Києва.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 14.11.08 (відправлено)