ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.11.2008  року                                                                      Справа № 3/100

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Бойченка К.І.

суддів                                            Єжової С.С.

                                                  Журавльової Л.І.

                                                  

секретар судового засідання:            Наумов Б.Є.

за участю представників:

від позивача:                              -Соложеніцин І.М., головний  спеціаліст –юрисконсульт,

дов. №6/01-05-2748 від 08.08.08;

від відповідача:                              -Кобцев О.В., директор, паспорт серії ЕК №471260

від 20.06.97;

розглянувши

у судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне

підприємство „Ескулап”, м. Алчевськ Луганської області;  

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                  24.07.08

по справі                                        №3/100 (суддя –Доманська М.Л.)

за позовом:                                        Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій

Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області;

до відповідача:                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне

підприємство „Ескулап”, м. Алчевськ Луганської області;  

про                                                      стягнення 5057 грн. 97 коп. та зобов’язання

звільнити приміщення

В С Т А Н О В И В:

          У травні 2008 року Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області (далі за текстом –позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою №6/01-04-1757 від 26.05.08 з вимогами: про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне підприємство „Ескулап”, м. Алчевськ Луганської області (далі за текстом –ТОВ „Медичне підприємство „Ескулап”, відповідач), боргу у сумі 4901 грн. 50 коп., який утворився за договором оренди нерухомого майна №394 від 25.04.06, пені у сумі 156 грн. 47 коп.; про зобов’язання відповідача звільнити нежитлову будівлю площею 423,05 кв.м, що розташована за адресою: м. Алчевськ, вул. Гагаріна, буд. 28.

          В процесі розгляду даної справи у суді першої інстанції позивач за заявою про уточнення позовних вимог №6/01-04-2467 від 18.07.08 (а.с. 42-46) в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, а саме: просить стягнути з відповідача борг у сумі 12338 грн. 00 коп., який утворився за договором оренди нерухомого майна №394 від 25.04.06, пеню у сумі 566 грн. 29 коп., неустойку у сумі 27384 грн. 32 коп. та зобов’язати відповідача звільнити нежитлову будівлю площею 423,05 кв.м, розташовану за адресою м. Алчевськ, вул. Гагаріна, буд. 28.

          Дана заява позивача була прийнята судом першої інстанції як така, що не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 24.07.08 у справі №3/100 позов задоволений повністю, а саме: з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість у сумі 12338 грн. 00 коп., пеня у сумі 566 грн. 29 коп., неустойка у сумі 27384 грн. 32 коп., витрати по державному миту у сумі 487 грн. 89 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.; відповідача зобов’язано негайно звільнити нежитлову будівлю площею 423,05 кв.м, що розташована за адресою:                     м. Алчевськ, вул. Гагаріна, 28.

Господарським судом Луганської області дане рішення мотивоване положеннями ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України; ст. ст. 391, 526, 764, 785 Цивільного кодексу України; ст. 147 Господарського кодексу України; ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”; положеннями договору оренди нерухомого майна №394 від 25.04.06 та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 24.07.08 у справі №3/100, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 01.10.08 №45, у якій просить згадане рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:

-на думку відповідача, оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим у відсутність представника відповідача та з порушенням процесуальних норм, зокрема, ст.ст. 41, 42, 43, 22, 43 Господарського процесуального кодексу України;

-суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не повно і односторонньо з’ясував обставини справи, позбавив можливості представника відповідача згідно з законом надати заперечення на заявлені додаткові вимоги позивача, оскільки не переконався в тому, що відповідачем не було отримано позовну заяву позивача, яка збільшує його позовні вимоги, та розглянув справу тільки за наданими позивачем документами, не з’ясувавши дійсних обставин у справі і правовідносин сторін;

-висновки суду першої інстанції, викладені у оскаржуваному рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи.

          Позивач проти апеляційної скарги відповідача заперечив за доводами, викладеними у відзиві від 21.10.08 №6/01-04-3502, в якому зазначив, що, на його думку, суд першої інстанції прийняв усі належні заходи для об’єктивного, неупередженого і всебічного розгляду справи, передбачені діючим законодавством України та просить оскаржуване рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без  задоволення.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.10.08, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне підприємство „Ескулап”,        м. Алчевськ Луганської області, №45 від 01.10.08 на рішення господарського суду Луганської області від 24.07.08 у справі №3/100 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя –Єжова С.С., суддя –Журавльова Л.І.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.10.08 було оголошено перерву до 28.10.08 о 14 годині 30 хвилин; у судовому засіданні 28.10.08 було оголошено перерву до 06.11.08 об 11 годині 30 хвилин; та у судовому засіданні 06.11.08 цю перерву було продовжено до 10.11.08 о  12 годині 30 хвилин.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів даної справи і встановлено господарським судом Луганської області,  між Головним управлінням економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради (перейменованим в Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради та правонаступником якого є позивач у справі) та відповідачем у справі підписаний договір оренди нерухомого майна від 25.04.06 №394, згідно  якого “Орендодавець”  (позивач у справі) передає, а  “Орендар” (відповідач у справі) приймає у платне користування частину вбудованого нежитлового приміщення площею 423,05 кв.м за адресою: м. Алчевськ, вул. Гагаріна, 28, що знаходилось на балансі Головного управління економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради. Про прийняття-передачу майна за вказаним договором сторонами підписаний акт прийняття-передачі в оренду нежитлового приміщення від 25.04.06.

За умовами  договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна,  що належить територіальній громаді м. Алчевська, яка затверджена рішенням Алчевської міської ради від 28.02.02 №42/53, та за базовий місяць квітень складає 1145 грн. 79 коп. (без ПДВ), орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за останній місяць перед розрахунковим.

За додатковою угодою від 01.03.07 №1 до вказаного договору оренди сторони домовились викласти п. 3.1 договору у іншій редакції. Так, відповідно до п. 3.1 договору в редакції  додаткової угоди від 01.03.07 №1 орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна,  що належить територіальній громаді м. Алчевська, яка затверджена рішенням Алчевської міської ради від 25.01.07 №12/6, та за базовий місяць лютий складає 2346 грн. 44 коп. (без ПДВ) із врахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 3.3 договору сторони домовились, що орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок „Орендодавця” „Орендарем”  щомісячно до 31 числа поточного місяця .

        Умовами п. 3.6 договору сторони визначили, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача у відповідності з діючим законодавством з урахуванням пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу (включаючи день оплати).

          За умовами п. 11.1 договору сторони встановили строк дії договору –по 31.03.07 включно.

          Умовами п. 11.5 договору сторони передбачили, що за відсутністю заяви однієї з сторін про припинення чи зміну цього договору за спливом дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

          Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

          З матеріалів даної справи вбачається, що для здійснення оплати відповідачем орендної плати позивач по пошті направляв йому рахунки, у тому числі і рахунок №297 від 13.03.08, який позивачем зареєстровано за вих. №819 від 14.03.08 (далі за текстом –рахунок №297) для оплати оренди за березень 2008 року, а також рахунки для оплати оренди за квітень –червень 2008 року.

Позивач стверджує, що строк дії договору було продовжено до 07.03.08 та повідомленням від 20.03.08 №6/01-05-891 просив відповідача повернути орендоване майно, зазначивши, що строк дії договору закінчився та на підтвердження факту відправки цього повідомлення надав до матеріалів даної справи фіскальний чек від 20.03.08.

Відповідач факт отримання повідомлення позивача від 20.03.08 №6/01-05-891 не визнав та зазначив, що у поштовому конверті, відправленому позивачем на його адресу він отримав рахунок №297, що позивачем не спростовано.

Таким чином, договір свою дію не припинив, тобто діє до 31.03.09.

У зв’язку з продовженням строку дії договору вимога позивача про зобов’язання відповідача звільнити орендоване майно до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами; позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як вказано вище, позивач первісно заявив вимоги про стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 4901 грн. 50 коп., утвореного станом на 01.05.08, пені в сумі 156 грн. 47 коп. та про зобов’язання відповідача звільнити орендоване майно.

Під час розгляду справи в місцевому господарському суді позивач до матеріалів справи надав заяву від 18.07.08 №6/01-04-2467 про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача борг з орендної плати в сумі 12338 грн. 00 коп., утворений станом на 01.07.08, пеню в сумі 566 грн. 29 коп., розраховану за період з 02.07.07 по 30.06.08, неустойку в сумі 27384 грн. 32 коп., нараховану з посиланням на положення ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, а також зобов’язати відповідача звільнити орендоване майно.

Тобто, позивач цією заявою збільшив розмір позовних вимог у частині стягнення боргу та пені, а також додатково заявив вимогу щодо стягнення неустойки.

Згідно з п. 3.7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 №02-5/289 „Про деякі питання застосування господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Враховуючи наведене, судова колегія заяву позивача від 18.07.08 №6/01-04-2467 у частині стягнення неустойки в сумі 27384 грн. 32 коп. відхиляє.

До того ж, вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна, що розраховані за один і той же період, є взаємовиключними.

Заявлена до стягнення заборгованість в сумі 12338 грн. 00 коп. за оренду майна по червень 2008 року включно, підтверджується матеріалами справи, на день прийняття оскаржуваного рішення погашена відповідачем не була, а тому підлягає до стягнення.

З урахуванням умов п. 3.6 договору пеня в сумі 566 грн. 29 коп. позивачем розрахована за період з 02.07.07 по 30.06.08 правильно і також підлягає до стягнення.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача від 01.10.08 №45 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 24.07.08 у справі №3/100 підлягає частковому скасуванню на підставі п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду за позовом приймає по даній справі нове рішення, яким з відповідача на користь позивача стягує борг у сумі 12338 грн. 00 коп., пеню у сумі 566 грн. 29 коп., в решті позовних вимог відмовляє.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

-витрати за позовом:

-по сплаті державного мита у сумі 358 грн. 85 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 80 грн. 20 коп. покладаються на позивача –Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради,                   м. Алчевськ Луганської області;

-по сплаті державного мита у сумі 129 грн. 04 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 37 грн. 80 коп. покладаються на відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю „Медичне підприємство „Ескулап”,                      м. Алчевськ Луганської області;

-витрати за апеляційною скаргою:

-по сплаті державного мита у сумі 179 грн. 42 коп. покладаються на позивача –Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради,                 м. Алчевськ Луганської області;

-по сплаті державного мита у сумі 64 грн. 52 коп. покладаються на відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю „Медичне підприємство „Ескулап”,                       м. Алчевськ Луганської області;

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, ч. 3 ст. 77, ст.ст. 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104,     ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне підприємство „Ескулап”, м. Алчевськ Луганської області, від 01.10.08 №45 на рішення  господарського суду Луганської області від 24.07.08 у справі №3/100  задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 24.07.08 у справі №3/100 скасувати частково.

3.Прийняти нове рішення.

4.Позов задовольнити частково.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне підприємство „Ескулап”, вул. Запорізька, буд. 105, м. Алчевськ Луганської області, 94201, ідентифікаційний код №13408798, на користь Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, вул. Леніна, буд. 48, м. Алчевськ Луганської області, 94220, ідентифікаційний код №20185674, борг у сумі 12338 грн. 00 коп., пеню у сумі 566 грн. 29 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 129 грн. 04 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  37 грн. 80 коп.

6.В решті позовних вимог відмовити.

7.Стягнути з Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, вул. Леніна, буд. 48, м. Алчевськ Луганської області, 94220, ідентифікаційний код №20185674 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне підприємство „Ескулап”, вул. Запорізька, буд. 105, м. Алчевськ Луганської області, 94201, ідентифікаційний код №13408798, витрати по державному миту у сумі 179 грн. 42 коп. за апеляційною скаргою.

          Доручити  господарському суду Луганської області видати відповідні  накази.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            К.І. Бойченко

Суддя                                                                                С.С. Єжова           

Суддя                                                                                Л.І. Журавльова