Справа № 115/4130/13-ц

Провадження № 2/115/1610/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" серпня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайсуд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Ісламгулової ОВ, з секретарем Дмитрашина Є.Ю.,

З участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про знесення самочинно зведеної будівлі,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про зобов'язання знести самочинно зведену будівлю - приміщення санвузла, розташованого на прибудинковій земельній ділянці будинку АДРЕСА_1.

Позов мотивує тим, що вона є власницею кв. № 6А у вищевказаному будинку. Постійно мешкає за межами Криму, куди приїздить у літній період. За часи відсутності позивачки, відповідач самочинно збудувала на прибудинковій земельній ділянці санвузол: туалет з душем, чим порушила її права власності, а саме: будівля знаходиться на відстані 1 метр від вікна позивачки, закриває сонячне світло, у квартиру проникають неприємні запахи, відсутня можливість користуватися водою, порушився відтік дощової води, стіни квартири сирі. Просить зобов'язати відповідач знести самочинно зведену будівлю.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала та вказала, що їх будівля права позивача не порушує, оскільки знаходиться на відстані від квартири ОСОБА_4, запахи неприємні відсутні, відвід дощової води є, вода не застоюється, стіни від будівлі не можуть сиріти, інсоляція не порушується.

Представник Суворівської сільської ради позов не визнав та вказав, що позивач не довів порушення свого права, вона не має права на земельну ділянку, а також знесення самочинно зведеної будівлі, якщо це не порушує її прав.

Вислухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлене, що ОСОБА_4 на праві власності належить АДРЕСА_1, у сусідній квартирі № 6 мешкає власниці вказаної квартири - відповідач, її дочка ОСОБА_2 з двома дітьми. Будинок багатоквартирний - барачного типу. Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідач збудувала на земельній ділянці, яка належить громаді санвузол: туалет та душ, дозвільних документів не має, визнає, що будівля є самочинною.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до фактичних обставин, які викладені у позову та відповідно до пояснень позивача у судовому засіданні, вона захищає свої порушені права власника квартири, вважає, що самочинна будівля перешкоджає їй користуватися житлом, нібито звернулася до суду за захистом своїх прав відповідно до ст. 391 ЦК України, захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння.

Згідно до вказаної статті власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Підставами для негаторного позову є обставини, які підтверджують право позивача на користування та розпорядження майном, а також підтверджують, що інша особа перешкоджає в цьому.

Однак, як вбачається з позову, ОСОБА_4 вважає, що правовідносини між сторонами виникли в наслідок порушення земельного законодавства, просить захистити своє право користування земельною ділянкою, яка їй не належить та в правовому сенсі не знаходиться у користуванні. Вважає, що відповідач самочинно зайняла земельну ділянку, тому просить вирішити земельний спір та звільнити земельну ділянку шляхом знесення будівлі. Одночасно посилається на ст. 376 ч.5 ЦК України, яка передбачає можливість визнання права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Однак, в судовому засіданні не йдеться про визнання права власності ані власником землі, ані будівником.

Оскільки правовідносини визначені позивачем помилково, як спір про користування земельною ділянкою, а позивач не має права вимоги, оскільки не є юридично користувачем або власником, позов не може бути задоволений.

Крім того, відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Постанова № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України ( про правовий режим самочинного будівництва), п. 5, роз'яснено, що відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Якщо правильно визначити правовідносини, які склалися між сторонами, суд вказував вище, що позивач фактично просить усунути перешкоди у користуванні власністю - квартирою ( ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

В судовому засіданні позивачка та представник позивача вказували, що зведення будівлі, перешкоджає користуватися квартирою: порушена інсоляція, сиріють стіни, водостік порушений, дощова вода заливає приміщення, будівля розташована близько від її вікна, до квартири надходять неприємні запахи, відповідач порушила колонку з водою.

Однак, належних доказів суду, відповідно до ст.ст.57,58 ЦПК України позивачка не надала, тобто які містять інформацію щодо предмету доказування.

Вказані обставини не підтверджені доказами та на думку суду частково не є правовими.

Допитані свідки ОСОБА_6, колишній чоловік представника відповідача, по суті спору пояснень не надав, оскільки тривалий час у спірному будинку не проживає та усі обставини справи йому відомі зі слів ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_7, чоловік позивача, підтвердив, що будівля зведена самочинно та сусідка зайняла прибудинкову територію.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлене правових підстав для захисту прав ОСОБА_4

На підставі викладеного, ст.ст.391, 376 ЦК України, ст.ст. 57,59,60 ЦПК України, керуючись ст.ст. 215, 218 ЦПК України, суд

Вирішив:

В задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про знесення самочинно зведеної будівлі, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайсуд АР Крим протягом 10 днів з часу оголошення рішення суду.

Головуючий