ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.11.2006 року Справа № 1/304
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Бойченка К.І.
Семендяєвої І.В.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача Кузовова Л.А., представник за
довіреністю б/н від 12.05.06;
від відповідача Безуглов С.В., юрисконсульт
відокремленого підрозділу, довіреність
№ 03/2-75 від 24.02.06;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства
„Луганськвугілля”
в особі відокремленого підрозділу
„Шахта „Лутугінська”, смт. Георгіївка
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 22.08.2006
по справі № 1/304 (суддя Зюбанова Н.М.)
за позовом Приватного підприємства
„Лугпромсервіс”, м. Луганськ
до відповідача Державного підприємства
„Луганськвугілля”
в особі відокремленого підрозділу
„Шахта „Лутугінська”, смт. Георгіївка
Луганської області
про стягнення 91658 грн. 62 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.08.06 у справі №1/304 (суддя – Зюбанова Н.М.) задоволено позов Приватного підприємства „Лугпромсервіс” про стягнення з Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Лутугінська” інфляційних нарахувань у сумі 90634 грн. 28 коп.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач – Державне підприємство „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Лутугінська”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 06.09.06 №03/2486, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 22.08.06 у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на те, що для стягнення інфляційних нарахувань сплинув строк позовної давності відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України.
Позивач – Приватне підприємство „Лугпромсервіс”, відзивом від15.11.06 №06/11-15 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 26.09.06 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Лутугінська” від 06.09.06 №03/2486 на рішення господарського суду Луганської області від 22.08.06 по справі №1/304 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бойченко К.І., Семендяєва І.В. – судді.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.06.03 по справі № 16/135 задоволенні позовні вимоги позивача - Приватного підприємства "Лугпромсервіс" до відповідача – Державного відкритого акціонерного товариства "Шахта "Лутугінська" ДП ДХК "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості за гірничо - шахтне обладнання у сумі 233593 грн. 51 коп. (а.с.8).
Дане рішення місцевого господарського суду набрало законної сили.
На примусове стягнення боргу позивачу виданий судом наказ, який знаходиться на виконанні у Державній виконавчій службі у м. Лутугине Луганської області.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду вперше у справі №16/135 позивач не пред’являв до стягнення інфляційні нарахування.
27.06.06 позивач - Приватне підприємство „Лугпромсервіс”, м.Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області про стягнення з Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Лутугінська” збитків від інфляції у сумі 91658 грн. 62 коп. за період з 22.02.02 по 16.06.06.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в сумі 90634 грн. 28 коп., посилається на те, що відповідно до ст.266 Цивільного кодексу України, зі спливом позовної давності щодо основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і щодо додаткової вимоги, але у зв’язку із тим, що борг за основною вимогою стягнуто за рішенням суду, „строк позовної давності на даний час щодо основної вимоги не існує, тому не може існувати строк позовної давності по додаткових вимогах інфляційних нарахуваннях”.
Судова колегія вважає висновки суду першої інстанції помилковими.
Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 Цивільного кодексу України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4 ст.267 Цивільного кодексу України).
Строк позовної давності до основної та додаткової вимог визначається окремо.
Для врегулювання ситуації коли строк позовної давності за основною вимогою сплинув, а за додатковою – ні, ст.266 Цивільного кодексу України передбачила, що в такому випадку буде вважатися таким, що сплинув і строк позовної давності за додатковою вимогою.
Отже ст.266 Цивільного кодексу України врегульовано окремий випадок правовідносин.
По даній справі строк позовної давності за основаним зобов’язанням не спливав.
Тому в даному випадку посилання на зазначену вище статтю є безпідставним, із її змісту не вбачається, що строк позовної давності за додатковою вимогою не пливе, оскільки немає на це спеціальної вказівки закону та оскільки строк позовної давності за основною і додатковою вимогою визначається окремо.
Позивач звернувся в суд із позовною заявою по даній справі 27.06.06, тому збитки від інфляції мають нараховуватися за період з 27.06.03 по 27.06.06, але за розрахунком позивача він просить стягнути збитки від інфляції до 16.06.06.
Отже, судова колегія вважає, що у зв’язку із заявою відповідача про застосування строку позовної давності і враховуючи розрахунок позивача, нарахування мають бути зроблені за період з 27.06.03 по 16.06.06, що складає суму 74866 грн. 71 коп.
На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення – скасуванню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви, а також за подання апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволеної суми.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 83 п.3, 99, 101, 103 п.2, 104 п.4 ч.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Лутугінська” від 06.09.06 №03/2486 на рішення господарського суду Луганської області від 22.08.06 у справі №1/304 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 22.08.06 у справі №1/304 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Лутугінська”, с. Георгіївка Лутугинського району Луганської області, ідентифікаційний код 00176851, на користь Приватного підприємства „Лугпромсервіс”, вул. Смоленська, 130, м. Луганськ, ідентифікаційний код 30761683, 74866 грн. 71 коп. – інфляційних нарахувань, 747 грн. 84 коп. – витрат по держмиту та 97 грн. 36 коп. – витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу за подання позову.
5. В решті позовних вимог в задоволенні відмовити.
6. Витрати по сплаті державного мита у сумі 158 грн. 50 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 20 грн. 64 коп. за подання позову покласти на Приватне підприємство „Лугпромсервіс”.
7. Судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 373 грн. 92 коп. покласти на Державне підприємство „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Лутугінська”, с. Георгіївка Лутугинського району Луганської області.
8. Стягнути з Приватного підприємства „Лугпромсервіс”, вул. Смоленська, 130, м. Луганськ, ідентифікаційний код 30761683, на користь Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Лутугінська”, с. Георгіївка Лутугинського району Луганської області, ідентифікаційний код 00176851, витрати по держмиту за подання апеляційної скарги у сумі 79 грн. 25 коп.
Доручити господарському суду Луганської області надати відповідні накази.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя К.І. Бойченко
Суддя І.В. Семендяєва