ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.11.2006 року Справа № 6/362
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Баннової Т.М.
Семендяєвої І.В.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача Яковлев Д.О., юрисконсульт першої
категорії юридичного відділу, довіреність
№ 46 від 03.01.06;
від відповідача повноважний представник в судове
засідання не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємства „Лугпром”,
м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 26.09.06
по справі №6/362 (суддя Василенко Т.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об’єднання” в особі Луганської філії, м. Луганськ
до відповідача Приватного підприємства „Лугпром”,
м. Луганськ
про стягнення 17742 грн. 64 коп.
ВСТАНОВИВ:
Відповідач (заявник скарги) явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, але належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення від 23.10.06, тому судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за відсутності представника відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” в особі Луганської філії, м. Луганськ, звернулося з позовною заявою до господарського суду Луганської області про стягнення з Приватного підприємства „Лугпром”, м. Луганськ - 17742 грн. 64 коп. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії від 16.08.04 №306 та додатковою угодою від 01.10.05 (далі – Договір), державне мито у сумі 177 грн. 50 коп., плату за інформаційно – технічне обслуговування судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.09.06 у справі №6/362 (суддя Василенко Т.А.) позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 17742 грн. 64 коп., державне мито у сумі 177 грн. 50 коп. та витрати за інформаційно – технічне обслуговування судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Мотивовано рішення суду першої інстанції тим, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Обґрунтовані висновки місцевого господарського суду вимогами ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” та п.11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 24.03.1999 №444 (в реакції постанови Кабінету міністрів України від 09.04.2002 №475) (далі - Порядок).
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач - Приватне підприємство „Лугпром”, м. Луганськ, звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 10.10.06 №10/10-1, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 26.09.06 у даній справі скасувати через порушення та невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник вказує, що рішення місцевого господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки розрахунок штрафних санкцій позивача протирічить вимогам ст.26 Закону України „Про електроенергетику”, якою передбачено, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
На думку скаржника, суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що відповідач вже сплатив за перевищення ліміту згідно загального тарифу суму 8935 грн. 76 коп., тому залишилось сплатити 8935 грн. 76 коп.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” в особі Луганської філії, м. Луганськ, відзивом від 23.11.06 №20665 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 13.10.06 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства „Лугпром” від 10.10.06 №10/10-1 на рішення господарського суду Луганської області від 26.09.06 по справі №6/362 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Баннова Т.М., Семендяєва І.В. – судді.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст.99 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.161 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору.
Згідно приписів Закону України „Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії.
За приписом п. 6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 (у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 №928, зареєстрованих в Мінюсті України 14.11.2002 за №903/7191) та (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 №910, зареєстрованих в Мінюсті України 18.11.2005 за №1399/11678) (далі - Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.
16.08.04 між сторонами у справі укладено договір №306 про постачання електричної енергії (далі - договір), за яким позивач зобов’язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач - оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами укладеного договору та додатками до Договору, які є його невід’ємною частиною (а.с.9-15,18,20).
01.10.05 між позивачем та відповідачем підписана додаткова угода до договору про постачання електричної енергії від 16.08.04 №306, згідно якої були внесені зміни до умов договору (а.с.16,17).
Відповідно до п.п.2.1.2 договору постачальник електроенергії зобов’язується відпускати її споживачу в межах 90,0 кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності в обсягах, визначених додатком „Обсяги постачання електричної енергії” з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 договору: згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та Додатком „Узгоджений рівень надійності електропостачання на межі балансової належності”; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (а.с.9).
Договірна величина споживання електричної енергії визначається у додатку „Обсяги постачання електричної енергії” (а.с.20), так обсяг постачання у січні 2006 року – 7300 кВт/г, у лютому 2006 року – 9400 кВт/г, у березні 2006 року – 5800 кВт/г та у квітні 2006 року - 5800 кВт/г, який був узгоджений сторонами по справі (лист від 16.12.05 №1923; а.с.19,20).
Відповідно до п.2.2.2 та п. 7.6 договору відповідач зобов’язаний щомісячно 18 числа згідно з Додатком „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії” знімати покази розрахункових електролічильників та надавати звіти Постачальнику електричної енергії відповідно до Додатку „Форма „Звіт про використану електроенергію”, позивачу у справі (а.с.9;14).
Відповідно до п.7.7 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку передбаченому додатком „Порядок розрахунків” (а.с. 14).
Пунктом 7 додатку „Порядок розрахунків” до договору передбачено, що не менш чім за 5 банківських днів до початку розрахункового місяця Споживач здійснює попередню оплату вартості обсягу електричної енергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене договором. У разі якщо очікуваний на кінець розрахункового періоду (місяця) обсяг споживання електричної енергії перебільшує договірну величину її споживання, Споживач не пізніше, чим за 3 банківські дні до кінця розрахункового періоду (місяця), здійснює оплату електричної енергії, яка буде спожита ним понад договірну величину електроспоживання. Споживач здійснює попередню оплату самостійно шляхом подання до установ банків платіжних доручень (а.с.18).
Кінцевий розрахунок за перевищення договірних величин споживання електричної енергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником електричної енергії рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (п.9 додатку „Порядок розрахунків” до договору у редакції додаткової угоди від 01.10.05) (а.с.17).
За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України (п.4.1 Договору) (а.с.11).
В підтвердження виконання свого обов’язку щодо постачання електричної енергії позивачем надані звіти відповідача про використану електроенергію у січні 2006 року – 13869 кВт/г, у лютому 2006 року – 19202 кВт/г, у березні 2006 року – 14945 кВт/г та у квітні 2006 року - 12588 кВт/г (а.с.22,25,28,31).
Пунктом 5.2 договору (у редакції додаткової угоди від 01.10.05) передбачено, що у разі необхідності коригування договірної величини споживання електричної енергії у поточному розрахунковому періоді Споживач може звернутися до Постачальника електричної енергії не пізніше останнього числа поточного розрахункового місяця з заявою на очікуваний обсяг споживання електричної енергії в цьому розрахунковому періоді. У разі неможливості коригування договірної величини споживання електричної енергії Постачальник електричної енергії надає обґрунтовану відмову протягом 5 днів після звернення Споживача (а.с.16).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не надав доказів, що він звертався до позивача з заявою про коригування договірних величин споживання електричної енергії за період січень – квітень 2006 року.
Пунктом 4.4.2 договору (у редакції додаткової угоди від 01.10.05) передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з пунктами розділу 5 договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною (а.с.11,16).
В порушення умов укладеного договору відповідач перевищив договірні величини споживання електроенергії у січні 2006 року на 6569 кВт/г, у лютому 2006 року на 9802 кВт/г, у березні 2006 року на 8445 кВт/г та у квітні 2006 року на 6788 кВт/г (а.с.63).
Згідно ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до п.п.7 п. 8.1 Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.
У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.
Судова колегія погоджується із порядком нарахування суми зазначеної в позові і з доводами позивача щодо її обґрунтування.
Відповідно до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 23.11.2005 №1057, від 23.12.2005 №1220, від 26.01.2006 №72 та від 23.02.2006 №260 тарифи на електроенергію встановлюються на кожний календарний місяць.
Середньозважений тариф розраховується як частка від ділення всієї нарахованої за розрахунковий період суми оплати за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період (п. 6.17 Правил).
Як свідчать матеріали справи, позивач надіслав відповідачу 19.04.06 повідомлення №6100 про перевищення договірних величин споживання електричної енергії за розрахунковий період з 18.12.05 по 18.01.06 (а.с.33), 19.04.06 повідомлення №6144 про перевищення договірних величин споживання електричної енергії за розрахунковий період з 18.01.06 по 18.02.06 (а.с.35), 19.04.06 повідомлення №6096 про перевищення договірних величин споживання електричної енергії за розрахунковий період з 18.02.06 по 18.03.06 та 19.04.06 (а.с.37), 01.06.06 повідомлення №8121 про перевищення договірних величин споживання електричної енергії за розрахунковий період з 18.03.06 по 18.04.06 (а.с.39).
Відповідно до умов договору позивачем обґрунтовано нарахована плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 17742 грн. 64 коп. і пред’явлені на оплату рахунки (а.с.34,36,38,40), які відповідачем не були оплачені.
З огляду на викладене щодо обчислення та нарахування позивачем плати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 17742 грн. 64 коп., судова колегія вважає, що позивач розраховуючи суму позову вірно застосував середньозважений тариф.
Судова колегія вважає необґрунтованими доводи скаржника за апеляційною скаргою стосовно того, що борг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії є вдвічі меншим, ніж з нього було стягнуто, тобто не 17742 грн. 64 коп., а 8935 грн. 76 коп., оскільки суд першої інстанції не врахував вже здійснену ним оплату за тарифом в сумі 8935 грн. 76 коп. Договором передбачено, як оплату за перебільшення договірної величини її споживання (абз.2 п.7 додатку до договору „Порядок розрахунків” - а.с.18), так і двократну вартість за перевищення договірних величин споживання (п.4.4.2 договору – а.с.11).
З урахуванням вищезазначеного, доводи скаржника за апеляційною скаргою про те, що неповно з’ясовані обставини справи не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією, оскільки суд першої інстанції врахував ті обставини і докази, що мають значення для справи.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 26.09.06 по справі №6/362 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача (заявника скарги) – Приватне підприємство „Лугпром”, м. Луганськ.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Лугпром”, м. Луганськ, від 10.10.06 №10/10-1 на рішення господарського суду Луганської області від 26.09.06 у справі №6/362 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 26.09.06 у справі №6/362 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Т.М. Баннова
Суддя І.В. Семендяєва