ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.11.2006 року Справа № 16/343(16/13)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Баннової Т.М.
Семендяєвої І.В.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача Нестерук К.М., юрисконсульт,
довіреність № 80 від 01.03.06;
Турчаннікова О.В., головний бухгалтер,
довіреність № 542 від 14.11.06;
від відповідача Безрук О.О., представник за довіреністю
б/н від 21.10.06;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Вугілля –Південь”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 21.07.2006
по справі № 16/343(16/13) (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
„Луганськшахтобудмонтаж”, м. Луганськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Вугілля –Південь”, м. Теплогорськ
Луганської області
про стягнення 19753 грн. 44 коп.
ВСТАНОВИВ:
05.10.05 Відкрите акціонерне товариство „Луганськшахтобудмонтаж”, позивач у справі, звернулося з позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля – Південь”, відповідач у справі, заборгованості по договору оренди нежитлового приміщення б/н від 08.01.04 у сумі 22869 грн. 10 коп. (а.с.2-4,Т.1) (з урахуванням клопотання від 26.10.05 №468 – а.с.39,Т.1).
05.12.05 позивачем подано до суду клопотання про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача суму позовних вимог 4710 грн. 53 коп. відповідно до договору №7 від 02.01.03 (а.с.86,Т.1).
Заявою від 05.12.05 за №557 позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4710 грн. 53 коп. відповідно до умов договору оренди транспортного засобу №7 від 02.01.03; відповідно до умов договору оперативної оренди нежитлового приміщення б/н від 09.07.04 борг у сумі 12575 грн. 52 коп., пеню 2313 грн. 90 коп., 3 % річних за несвоєчасну сплату платежів у сумі 419 грн. 18 коп. та суми 1930 грн. 34 коп., на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції (а.с.95-98,Т.1).
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.05 у справі №16/13 (суддя – Середа А.П.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 17286 грн. 05 коп., пеню у сумі 2313 грн. 90 коп., 3% річних у сумі 419 грн. 18 коп., інфляційні нарахування у сумі 1930 грн. 34 коп., витрати по державному миту у сумі 219 грн. 49 коп., витрати на сплату послуг інформаційно – технічного забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (а.с.149-151,Т.1).
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 14.03.06 у справі №16/13 (колегія у складі суддів: головуючий суддя - Бородіна Л.І., судді - Перлов Д.Ю., Якушенко Р.Є.) рішення господарського суду Луганської області від 16.12.05 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.06 у справі №16/13 рішення господарського суду Луганської області від 16.12.05 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 14.03.06 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заявою від 18.07.06 за №429 позивач змінив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача борг по орендній платі за користування нежитловим приміщенням у сумі 12575 грн. 52 коп., за несвоєчасне виконання зобов’язань по сплаті орендної плати, позивач просить стягнути пеню у сумі 6124 грн. 28 коп. за період з 10.03.05 по 09.07.06, 3% річних у сумі 639 грн. 28 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 2131 грн. 48 коп. на суму несплаченого боргу, всього на загальну суму 21470 грн. 56 коп. (а.с.128,Т.2).
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.08.06 у справі №16/343(16/13) (суддя – Шеліхіна Р.М.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 12575 грн. 52 коп., 3% річних у сумі 430 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 1917 грн. 00 коп., витрати по державному миту у сумі 173 грн. 00 коп., витрати на сплату послуг інформаційно – технічного забезпечення судового процесу у сумі 90 грн. 00 коп.; у решті позову відмовлено, оскільки позивачем не вірно визначено період нарахування пені і це суперечить нормі 232 Господарського кодексу України, оскільки пеня повинна бути нарахована за перші шість місяців з дня просрочки виконання зобов’язання.
Задовольняючи частину позову місцевий господарський суд зазначив, що відповідач не сплачував орендну плату за використання власного майна позивача, чим порушив умови договору від 08.01.04 та закон. Обґрунтовані висновки суду першої інстанції вимогами статей 526, 625, 759 - 763 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач – Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля – Південь”, м. Теплогорськ Луганської області, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 04.08.2006 №479, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 21.07.2006 у даній справі скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач – Відкрите акціонерне товариство „Луганськшахтобудмонтаж”, м. Луганськ, відзивом від 20.09.06 №498 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.08.06 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля – Південь”, м. Теплогорськ Луганської області, від 04.08.06 на рішення господарського суду Луганської області від 21.07.06 по справі №16/343(16/13) призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бойченко К.І., Семендяєва І.В. – судді.
У зв’язку з відпусткою судді Бойченко К.І. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.10.06, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, його виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №16/343(16/13) та введено до складу судової колегії суддю Баннову Т.М.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлено термін (дату) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (дату) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у даній справі первісно заявлений позов про стягнення 22869 грн. 10 коп. боргу, який утворився за відповідачем при розрахунках за договором оперативної оренди нежитлового приміщення від 08.01.04 (далі – договір від 08.01.04) (а.с.20-22,Т.1).
Клопотанням від 05.12.05 (а.с.95-98,Т.1) позивач уточнює суми боргу та договори, по яких вони виникли, і просить стягнути:
- борг у сумі 4710 грн. 53 коп., який утворився за договором послуги транспортного засобу від 02.01.03 № 7 (а.с.100,Т.1);
- борг у сумі 12575 грн. 25 коп., який утворився за договором оренди нежитлового приміщення від 09.07.04 (а.с.101-103,Т.1).
Заявою від 18.07.06 №429 позивач змінив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача борг по орендній платі за користування нежитловим приміщенням у сумі 12575 грн. 52 коп. посилаючись на договір оренди нежитлового приміщення від 09.07.2004, за несвоєчасне виконання зобов’язань по сплаті орендної плати, також позивач просить стягнути пеню у сумі 6124 грн. 28 коп. за період з 10.03.05 по 09.07.06, 3% річних у сумі 639 грн. 28 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 2131 грн. 48 коп. на суму несплаченого боргу, всього на загальну суму 21470 грн. 56 коп. (а.с.128-131,Т.2).
За договором від 08.01.04 позивач (орендодавець) зобов’язався передати відповідачу (орендарю) в строкове платне користування нежитлове приміщення – механічний цех з обладнанням загальною площею 368,4 м2, що належало Теплогірському ШСМУ розташоване за адресою: вул. Дюканова, 10, м. Теплогорські Луганської області.
Розділом 2 Договору оренди зазначено, що мета оренди - ремонт автотехніки.
Сторони домовились про строк дії договору - шість місяців з моменту прийняття орендованого приміщення за актом приймання (п.3.1 Договору оренди).
Розмір орендної плати за один місяць становить 2095 грн. 92 коп. (в т.ч. ПДВ), з обов’язком щомісяця сплачувати фактичні витрати позивача на комунальні послуги (п.5.1 Договору оренди).
Строк оплати послуг оренди приміщення наступає не пізніше 10-ого числа місяця, за звітним періодом, на підставі пред’явленого позивачем рахунку (п.5.2 Договору оренди).
01.06.2004 між сторонами підписана додаткова угода до договору оренди, згідно якої були внесені зміни до його умов стосовно банківських реквізитів для сплати орендної плати (а.с.22,Т.1).
Скасовуючи судові акти судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України в постанові від 29.05.06 зазначив, що попередніми судовими інстанціями не досліджувався порядок розрахунків між сторонами спору за умовами договору від 08.01.04 (а.с.110-114,Т.2).
Разом із тим касаційна інстанція визнала, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції неправомірно прийняв до розгляду вимоги позивача, викладені ним в заяві від 05.12.05, оскільки вказаною заявою позивач змінив предмет та підстави позову.
Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи (ст.11112 Господарського процесуального кодексу України).
Заявою від 05.12.05 №557 позивач в тому числі зазначив, що сторонами було укладено ще два договори оперативної оренди нежитлового приміщення б/н від 09.07.01 та б/н від 01.01.05, дані договори додані до цієї заяви (а.с.95,96,101-103,118-121,Т.1).
Зазначеним листом позивач просив стягнути з відповідача (в тому числі) борг з оренди за період з липня по грудень 2004 року в сумі 12575 грн. 52 коп. та додав розрахунок до заяви на зазначену суму, але за період з 10.08.04 по 10.11.05.
Заявою від 18.07.06 №429 позивач ще раз уточнив свої вимоги і просив „змінити підстави та предмет позову” і стягнути на його користь за договором від 09.07.04 - 12575 грн. 52 коп. – борг, 6124 грн. 28 коп. – пені, 639 грн. 28 коп. – 3% річних, 2131 грн. 00 коп. – інфляційні нарахування, загалом 21470 грн. 56 коп.
Отже позивачем первинно заявлено позов за зобов’язаннями, що випливають з договору від 08.01.04, строк дії якого скінчився 08.07.04, в заяві від 18.07.06 №429 він повторює вимоги за заявою від 05.12.05 щодо вимог з оперативної оренди змінюючи і предмет, і підстави позову, як було зазначено судом касаційної інстанції.
Проте, ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачає право позивача до прийняття рішення по справі змінити або підстави, або предмет позову, тому клопотання позивача, як за заявою від 05.12.05, так і за заявою від 15.07.06 не можуть бути задоволені і відхиляються.
Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача, посилається на зобов’язання сторін за договором оперативної оренди від 08.01.04, строк дії якого закінчився 08.07.04 і разом із тим, визнає заборгованість за період дії наступного договору.
Отже суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заявою від 18.07.06 (поданою 21.07.06 в судове засідання) позивач змінив і предмет і підстави позову і просив стягнути борг за договором від 09.07.04, а не за договором від 08.01.04, на який посилається суд в своєму рішенні. Мотивовані ухвали щодо зміни підстав або предмета позову судом першої інстанції також не приймалися.
На підтвердження своїх позовних вимог – позивачем надані акти „передачі наданих послуг оренди” (а.с.23-31,Т.1).
В даних актах мається посилання на договір від 08.01.04.
Разом із тим, місяці надання послуг зазначені в даних актах (з липня 2004 року по березень 2005 року) не стосуються періоду дії договору від 08.01.04, а підпадають під період існування зобовязань за наступними договорами оперативної оренди від 09.07.04 та 01.01.05.
Аналогічних актів, або платіжних документів щодо погашення заборгованості за договором оренди від 08.01.04 сторонами суду не представлено.
Разом із тим, в судовому засіданні 23.11.06 позивач пояснив, що заборгованість за договором оперативної оренди від 08.01.04 є погашеною взаємозаліками між сторонами (див. лист від 23.11.06).
Аналогічне пояснення надано в суді першої інстанції. (лист від 14.03.06 - а.с.91,Т.2)
До матеріалів справи додано угоду між сторонами за грудень 2004 року про взаємозалік заборгованості, в тому числі з оперативної оренди (а.с.114,Т.1).
На підставі викладеного позовні вимоги на підставі зобов’язання сторін за договором оренди від 08.01.04 є необґрунтованими і в їх задоволенні слід відмовити.
Щодо доводів скаржника про те, що приміщення мехцеху йому фактично не передавалося, акт приймання – передачі – відсутній, то судова колегія вважає, що вони не підтверджуються матеріалами справи.
Такий акт підписано посадовими особами сторін (їх головними механіками) 09.01.04 (а.с.61,Т.1).
Крім того, листом від 15.07.04 №409 директор відповідача надіслав пропозицію позивачу щодо укладення нового договору оперативної оренди, оскільки укладений між сторонами договір оперативної оренди нежитлового приміщення від 08.01.04 припинив свою дію 08.07.01.
Отже, такі дії керівника є підтвердженням, з одного боку, права особи (головного механіка) на підписання акту приймання - передачі, а з другого боку, підтвердженням існування договірних правовідносин за договором оренди від 08.01.04 (ст.241 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля-Південь”, м. Теплогорськ Луганської області підлягає задоволенню, рішення господарського суду Луганської області від 21.07.06 по справі №16/343(16/13) слід скасувати, в задоволенні позову – відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви, а також за подання апеляційної скарги у сумі 86 грн. 50 коп. покладаються на Відкрите акціонерне товариство „Луганськшахтобудмонтаж”, м. Луганськ.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Вугілля – Південь” із державного бюджету України зайво сплачене державне мито по апеляційній скарзі у сумі 23 грн. 25 коп. на підставі довідки виданої судом першої інстанції.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля – Південь”, м. Теплогорськ Луганської області, від 04.08.06 №479 на рішення господарського суду Луганської області від 21.07.06 у справі №16/343(16/13) задовольнити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 21.07.06 у справі №16/343(16/13) скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. В задоволенні позову відмовити.
5. Судові витрати за подання позову покласти на Відкрите акціонерне товариство „Луганськшахтобудмонтаж”, м. Луганськ.
6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Луганськшахтобудмонтаж”, вул. А. Ліньова, 106, м. Луганськ, ідентифікаційний код 00181763, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілля – Південь”, вул. Єнісейська, 1, м. Теплогорськ Луганської області, ідентифікаційний код 20328151, витрати по держмиту за подання апеляційної скарги у сумі 86 грн. 50 коп.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
7. Доручити господарському суду Луганської області видати довідку товариству з обмеженою відповідальністю „Вугілля – Південь”, вул. Єнісейська, 1, м. Теплогорськ Луганської області, код 20328151, р/р 26008053700154, МФО 304795 у Стаханівському відділенні Луганської філії „Приватбанку” про повернення із державного бюджету України зайво сплаченого державного мита по апеляційній скарзі у сумі 23 грн. 25 коп. на підставі платіжного доручення № 814 від 04.08.06, яке є у матеріалах справи.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Т.М. Баннова
Суддя І.В. Семендяєва