29.08.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797\1586\13р. Головуючий у першій

інстанції Лугвіщик А. М.

Категорія 5 Доповідач апеляційної

інстанції Моцний М.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю:

секретаря - Пасічник Г.В.,

представника позивача - Козирева К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 01 березня 2013 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський маяк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою шляхом її звільнення та передачі власнику, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський маяк» про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ВАТ „Севастопольський маяк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просив усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зобов'язання відповідачів звільнити квартиру АДРЕСА_1.

Вимоги позову мотивовані тим, що ВАТ „Севастопольський Маяк", як замовник будівництва, є власником багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1. 15 січня 2009 року вищевказаний будинок введений в експлуатацію відповідно до акту державної комісії, затвердженого розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 42-р від 02 лютого 2009 року. 10.07.2009 року Фондом комунального майна СМР видано свідоцтво про право власності ВАТ «Севастопольський маяк» на спірну квартиру. Відповідачі незаконно використовують квартиру для зберігання речей та проживання, на вимоги про звільнення квартири не реагують та добровільно її не звільняють.

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ВАТ „Севастопольський маяк" в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Свої вимоги ОСОБА_4 мотивує тим, що спірна квартира була передана йому відповідно до акту прийому-передачі на підставі заяви громадянина ОСОБА_7, який приймав участь у пайовому будівництві квартири АДРЕСА_1, яке здійснювалося МКП „Ксеіта" на підставі договору № 16/25, укладеного 15.09.1993 року, згідно умов якого ВО «Маяк» являлося замовником будівництва будинку, а МКП „Ксеіта" генеральним підрядником. Усі фінансові зобов'язання згідно умов договору ОСОБА_7 перед МКП „Ксеіта" виконані у повному обсязі. Після передачі права на пайове будівництво та на підставі розпорядження МКП „Ксеіта" позивач ОСОБА_4 та його дочка ОСОБА_8 вселились у спірну квартиру у якій проживають по теперішній час, однак при оформленні права власності на квартиру з'ясувалось, що воно оформлено на ВАТ „Севастопольський маяк", а тому позивач звернувся до суду для захисту своїх прав, як особи якою повністю сплачені кошти на будівництво квартири.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 01 березня 2013 року задоволені вимоги позову ВАТ „Севастопольський маяк" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю. У задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ВАТ „Севастопольський маяк" та задовольнити вимоги зустрічного позову.

Відповідачі повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ВАТ „Севастопольський маяк" суд першої інстанції виходив з того, що за позивачем у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на новостворене нерухоме майно, а відповідачі без належних правових підстав вселилися та використовують спірну квартиру для власних потреб.

З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно ч. 2 до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Статтею 876 ЦК України визначено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 15 вересня 1993 року між ВО «Маяк» (правонаступник ВАТ «Севастопольський маяк»), як замовником, та МКП «Ксеіта», як генеральним підрядником, укладено договір № 16/25 про дольову участь в будівництві житлового будинку корпус № 83 п'ятого мікрорайону Камишової бухти.

Відповідно до пунктів 1.1.1, 1.1.4 даного МКП «Ксеіта» взяла на себе зобов'язання завершити будівництво та здати робочій комісії вказаний корпус житлового будинку до 30.08.1994 року. ВО «Маяк» зобов'язалося передати право власності генеральному підряднику в рахунок погашення його витрат 24 житлові квартири.

Пунктом 1.1.6 договору визначено, що по виконанню генеральним підрядником всіх зобов'язань сторони складають акт прийому-передачі та генеральний підрядник надає замовнику кошторис фактичних витрат по виконанню своїх зобов'язань.

15.09.1995 року між МКП «Ксеіта» та ОСОБА_7 укладено договір № 24 про спільну дольове будівництво багатоквартирного будинку корпус № 83 п'ятого мікрорайону Камишової бухти. Відповідно до умов укладеного договору МКП «Ксеіта», за умови сплати ОСОБА_7 суми еквівалентної 8500 доларів США, після закінчення будівництва та вводу житлового будинку до експлуатації зобов'язується передати у власність ОСОБА_7 трикімнатну квартиру № 31.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 свої зобов'язання щодо сплати коштів за будівництво спірної квартири виконав (а.с. 55).

Відповідно до акту прийому-передачі від 14.04.1998 року на підставі заяви ОСОБА_7 право у пайовому будівництві квартири АДРЕСА_1 передано ОСОБА_4(а.с. 56).

В подальшому ОСОБА_4 зайняв приміщення вказаної квартири, за власні кошти закінчив необхідні роботи по приведенню її приміщень до стану, придатному для проживання, де мешкає зі своєю сім'єю по теперішній час.

Сторонами не заперечується, що МКП «Ксеіта» свої зобов'язання перед ВАТ „Севастопольський маяк" за вказаними договорами не виконало. Рішенням арбітражного суду м. Севастополя від 18 червня 1997 року розірвано договір від 15.09.1993 року № 16/25 про дольову участь в будівництві житлового будинку корпус № 83 п'ятого мікрорайону Камишової бухти, внаслідок невиконання МКП «Ксеіта» своїх зобов'язань. 08.06.2002 року в порядку банкрутства МКП «Ксеіта» ліквідовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦК УРСР, що діяв на час виникнення правовідносин між сторонами, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що з ліквідацією 08.06.2002 року МКП «Ксеіта» його зобов'язання за вказаним вище договором є припиненими.

Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя від 02.02.2009 року № 42-р затверджено акт державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію об'єкту: ПК-2 на 19 квартир корпусу № 83, 8 черги п'ятого мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14 (забудовник ВАТ «Севастопольський маяк»).

На підставі наказу ФКМ СМР від 03.07.2009 року ВАТ «Севастопольський маяк» видано свідоцтво про право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано КП «БТІ та ДРОНМ» СМР 21.07.2009 року.

Таким чином колегія суддів вважає, що вимоги власника спірної квартири ВАТ «Севастопольський маяк» ґрунтуються на приписах ст. 391 ЦК України згідно яких власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпоряджання своїм майном, про що судом першої інстанції зроблені правильні висновки.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на спірну квартиру колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 393 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог про визнання права власності а квартиру ОСОБА_4 посилається на наступне: - факт виконання зобов'язань за договором № 24 від 15.09.1995 року перед МКП «Ксеіта» щодо сплати коштів на будівництво квартири; акт прийому-передачі від 14.04.1998 року частки в будівництві житлового будинку (кв. № 31); виконанням робіт щодо приведення квартири до стану придатного для проживання.

На думку колегії суддів вказані обставини не можуть слугувати правовою підставою для виникнення у ОСОБА_4 права власності на квартиру, оскільки фактично МКП «Ксеіта» здійснило передачу йому квартири в будинку, який не був завершений будівництвом та прийнятий до експлуатації, за відсутності відповідних повноважень щодо неї, оскільки по справі не встановлено виконання ним своїх зобов'язання за договором від 15.09.1993 року з ВО «Маяк» та отримання в порядку розрахунку за проведені роботи квартир.

Посилання апелянта на ту обставину, що ВАТ „Севастопольський маяк" при оформленні права власності на спірну квартиру не надано документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, необхідною для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не стосуються предмету судового дослідження у спірних правовідносинах між сторонами, а також як такі, що не були підставою позовних вимог ОСОБА_4

Щодо існування рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08.06.2000 року про відмову в задоволенні позову ВАТ „Севастопольський маяк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_10 про заборону незаконного користування спірною квартирою, колегія суддів вважає, що зазначене рішення не має преюдиційного значення у даній справі, так як на той час ВАТ „Севастопольський маяк" дійсно не мав правомочностей щодо розпорядження спірною квартирою та його позов був передчасним.

Отже колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено при повному з'ясуванні обставин справи та правильному правозастосуванні, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ст.ст.313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 01 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.В.Моцний

Судді: В.О.Єфімова

В.В.Саліхов

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797\1586\13р. Головуючий у першій

інстанції Лугвіщик А. М.

Категорія 5 Доповідач апеляційної

інстанції Моцний М.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

29 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю:

секретаря - Пасічник Г.В.,

представника позивача - Козирева К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 01 березня 2013 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський маяк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою шляхом її звільнення та передачі власнику, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський маяк» про визнання права власності на квартиру.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ст.ст.313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 01 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.В.Моцний

Судді: В.О.Єфімова

В.В.Саліхов