АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/6637/13 Справа № 429/11480/12 Головуючий у 1 й інстанції - Боженко Л.В. Доповідач - Григорченко Е.І.
Категорія 55
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Григорченка Е.І.
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.
при секретарі - Глубоченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, приватного підприємства " СТО "Аркас" про захист прав споживачів,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2013 року, де ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2013 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль Опель Астра, 1993 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 /т. 1 а.с. 4/.
Згідно складеної ПП ОСОБА_3 калькуляції по ремонту належного позивачу автомобіля Опель Астра № НОМЕР_1 від 14.03.2005 року, вказаний підприємець прийняв замовлення на виконання ремонтних та інших робіт, в т.ч. ремонту двигуна. Загальна вартість таких робіт з урахуванням вартості запчастин та витратних матеріалів, становила 12388 грн., з яких позивачем було сплачено 10375 грн./т. 1 а.с. 37/.
Згідно товарних чеків від 14.05.2005 р., від 20.10.2005 р. калькуляції від 05.08.2005 р., калькуляції від 05.06.2006 р. відповідач ОСОБА_3 неодноразово виконував роботи по ремонту автомобіля позивача /т. 1 а.с. 9, 38, 41/.
Враховуючи, що позивач не довів, що роботи з ремонту двигуна в автомобілі позивача були виконані відповідачами з відступленням від договору та що причиною виходу з ладу двигуна в автомобілі позивача 14 лютого 2008 року є саме неякісно зроблений відповідачами ремонт, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у позові про розірвання договору щодо виконання робіт з ремонту систем охолодження, змазки і двигуна автомобіля позивача, а також стягнення неустойки.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення з відповідачів пені в сумі 15675 грн. за прострочку виконання робіт по договору від 20.10.2006 р. по рихтовці, заміні бампера і лакофарбувальним роботам, оскільки позивач не надав жодних доказів укладення з відповідачами такого договору.
Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачами прав позивача як споживача товарів (робіт, послуг), і Законом України «Про захист прав споживачів», який діяв на час виникнення правовідносин, відшкодування моральної шкоди в даному випадку не передбачалося.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст.ст. 10, 15 Закону України «Про захист прав споживача», який діяв на час виникнення правовідносин, Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11 листопада 2002 р. N 79249, ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові, оскільки позовні вимоги не доведені.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, що відповідач відступив від умов договору та провів неякісний ремонт двигуна, внаслідок чого 14.02.2008 року двигун автомобіля вийшов з ладу, не можуть бути підставою для скасування рішення суду з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, зокрема з позовних вимог та заяви позивача на ім'я начальника Павлоградського міського відділу УМВС України Дніпропетровської області /відмовний матеріал/, що після проведеного ремонту в 2005 році, відповідач двічі протягом 2005 року, з березня по серпень і в жовтні -листопаді, усував недоліки ремонту двигуна, системи охолоджування і змазки, та в жовтні 2006 року позивачем знову була виявлена несправність, яку ремонтували.
Згідно пункту 49 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11 листопада 2002 р. N 79249, гарантійний строк на послуги з регламентованого розробником (виробником) технічного обслуговування ДТЗ чи їхніх складових, яке передбачене їхньою інструкцією (настановою) з експлуатації чи сервісною книжкою, а в разі їхньої відсутності - Положенням про технічне обслуговування і ремонт, установлюється не меншим, ніж період до наступного регламентованого технічного обслуговування. Гарантійні зобов'язання не встановлюються на виконання прибирально-мийних робіт, заправлення пальним, на роботи, що визначені в пункті 10 цих Правил.
Згідно пункту 51 зазначених Правил, гарантійні зобов'язання Виконавця, що визначають безпечність автомобільного транспорту, установлюються не меншими за встановлені в додатку 4 для ДТЗ та їхніх складових частин, що перебували в експлуатації до 5 років. Гарантійні зобов'язання можуть зменшуватися залежно від терміну перебування ДТЗ чи його складових частин в експлуатації:
на 10 % для терміну експлуатації 5 - 8 років;
на 20 % для терміну експлуатації понад 8 років.
Відповідно до додатку 4 до пункту 51 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, гарантійні зобов'язання Виконавця стосовно виконаних робіт (операцій) з технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) та їхніх складових частин, зокрема ремонт двигуна - 3 місяця або 10000 км.
Враховуючи, що термін експлуатації автомобіля позивача понад 8 років, гарантійне зобов'язання Виконавця - 2 місяця і 12 днів.
Отже, колегія суддів вважає, що посилання апелянта на неякісний ремонт двигуна є необґрунтованими.
Приведені в апеляцій скарзі доводи, що суд не застосував Закон України «Про автомобільний транспорт», Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
Посилання позивача на порушення відповідачем ст. 28 Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки зазначені позивачем порушення стосуються передання-прийняття автомобіля до ремонту і після ремонту, які не знаходяться в причинному зв'язку з якістю проведеного ремонту.
У відповідності до ст. 10 ЦПК України позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 цього ж Кодексу, зазначені ним обставини.
Проте позивачем не доведено, що проведений ремонт автомобіля в 2005 році, після чого позивач експлуатував автомобіль майже рік, був проведений неякісно.
Посилання апелянта на те, що суд не взяв до уваги пояснення свідків щодо звернення позивача до відповідачів з приводу неякісного ремонту, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки, як було зазначено вище, позивач після проведеного ремонту експлуатував автомобіля з листопада 2005 року по жовтень 2006 року.
Доводи апелянта, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за просрочку виконання робіт по рихтовці, заміні бампера і лакофарбувальних робам, не може бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" , яка діяла на час виникнення правовідносин, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині пені за просрочку виконання робіт по рихтовці, заміні бампера і лакофарбувальних робам суд обґрунтовано прийшов до висновку, що суду не наданий договір, який би передбачав строк виконання зазначених робіт та докази сплати повністю або частково вартості робіт.
В апеляційному суді представник відповідача ОСОБА_3 пояснив, що відповідачем проведені зазначені ремонтні роботи, але позивач до теперішнього часу не оплатив ремонтні роботи.
Допущені судом порушення норм процесуального права, про які зазначено в апеляційній скарзі, на законність рішення суду не вплинули.
Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду не спростовують.
Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
СУДДІ: