Справа № 234/2505/13-к

Провадження № 1-кп/234/84/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд у складі головуючого судді Груіцької Л.О., за участю секретаря Товмасян І.О., прокурора М.Є. Нєженця, обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника обвинуваченого ОСОБА_2- ОСОБА_3, законного представника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_4, представника служби у справах дітей - Козявіної І.О., представника кримінальної міліції у справах дітей Рижкова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Краматорську кримінальне провадження №12013050390000080 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Краматорська Донецької області, зі середньою освітою, не працюючого, маючого двох неповнолітніх дітей 2000 року народження та 2002 року народження, проживаючого у АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Краматорська Донецької області, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_2, раніш засудженого:

17 жовтня 2012 року Краматорським міським судом Донецької області за ст.183 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, та ОСОБА_2 вчинили злочин при наступних обставинах:

ОСОБА_1, 09.01.2013 року приблизно о 22год. 00хв. перебуваючи за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, де розпивали спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв, у ОСОБА_2 виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна. Достовірно знаючи, що по АДРЕСА_3 знаходяться дерев'яні віконні рами. Маючи намір на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 вчинити крадіжку майна з території земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, на що останній погодився, чим вступив у злочинний зговір. Приблизно о 22год. 40хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи згідно раніше розробленого плану, попередньо розподіливши ролі, ОСОБА_2, переліз через паркан та передавав віконні рами, а ОСОБА_1 залишаючись знадвору, отримував рами, та складав їх на санчата, які заздалегідь ними були взяті, з метою транспортування віконних рам. Декілька раз здійснивши перевезення віконних рам, в кількості 30 штук, з території земельної ділянки по АДРЕСА_3, до берегу річки «Білянка», що знаходиться в районі вул. Новий Світ в м. Краматорську, ОСОБА_2 побачив на території земельної ділянки, біля паркану на відстані приблизно 4 метрів, металеву трубу, діаметром 1,5 метрів висотою приблизно 800 міліметрів. Побачивши вказаний предмет, у ОСОБА_2 виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, після чого розподіливши ролі ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 викотити металеву трубу, на що останній погодився, чим вступив у злочинний зговір. Використовуючи викрутку та плоскогубці, які ОСОБА_2 заздалегідь приготував, узявши інструменти з приміщення гаражу за місцем свого проживання. За допомогою вказаних інструментів вони відкрутили кріплення на паркані, що виготовлений з металопрофілю та загнули два листи, після чого викотили трубу, та з місця події зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілому, ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 1006,83грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнав повністю й суду пояснив,що дійсно він 09 січня 2013 року знаходився у стані алкогольного сп'яніння й приблизно о 22 годині, у будинку АДРЕСА_2 у свого знайомого ОСОБА_4 - вітчима ОСОБА_2, де ОСОБА_2 йому запропонував піти до земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3, та вкрасти там дерев'яні віконні рами, на що він погодився. З собою вони прихватили санчата. По дорозі вони домовилися із ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_2 перелізе через паркан й буде йому подавати рами, а він їх буде складати на сані. Підійшовши до паркану вказаної земельної ділянки, приблизно о 22 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 переліз через паркан і став подавати йому рами. Вони три рази вантажили рами на сані та відвозили їх до земельної ділянки біля річки«Білянка». Останній раз вони замітили, що біля паркану лежить металева труба й вирішили її украсти, для чого інструментом, який ОСОБА_2 взяв вдома, відкрутили два листи паркану й через отвір перетягнули трубу й відвезли її до знайомої жінки по імені «ОСОБА_9», яка купила у них трубу за 200грн. ОСОБА_2 дав йому 50грн., а останні гроші забрав собі. Щиро каявся у скоєному.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину визнав повністю й суду пояснив, що дійсно 09 січня 2013 року він випив одну пляшку пива й коли до них прийшов ОСОБА_1, якому він запропонував вкрасти із земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, дерев'яні вікна, на що той погодився. По дорозі вони домовилися, що він перелізе через паркан та буде подавати ОСОБА_1 вікна, а той буде складувати їх на санчата, які взяли у нього вдома. Коли вони підійшли до вказаної земельної ділянки, він переліз через паркан і став подавати ОСОБА_1 вікна, а той складував їх на санчата. Три рази вони відвозили вікна до ділянки біля річки «Білянка», де їх складали. Він у подальшому хотів зробити з них халабуду. З вказаної земельної ділянці вони також вкрали металеву трубу, яку витягли через загнуті за допомогою інструментів, які він взяв вдома, металопрофилю, з якого був зроблений паркан. Трубу відвезли до знайомої по імені «ОСОБА_9», яка приймає металобрухт й отримали за неї 200грн. Він віддав ОСОБА_1 50грн., а останні забрав собі. У скоєному щиро каявся.

Крім показань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їх вина в скоєнні описаного злочину підтверджується іншими, перевіреними судом доказами.

Показання обвинувачених щодо місця та часу скоєння злочину, а саме 09 січня 2013 року приблизно о 22 годині 40 хвилин, підтверджені при огляді місця події /а.с.39-42/, з якого вбачається, що місцем скоєння злочину є земельна ділянка, розташована у АДРЕСА_3, де при огляді виявилося, що територія земельної ділянки має огорожу, хвіртку та ворота, два листи огорожі загнуті.

Про те, що місцем скоєння злочину є територія земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_3, також свідчить заява потерпілого ОСОБА_7 у міліцію /а.с.37/, відповідно до якої вбачається, що 10 січня 2013 він виявив пропажу 30 штук дерев'яних вікон та металевої труби, які були сховані ним на вказаній земельній ділянці, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, хоча 09 січня 2013 року вказані речі знаходилися на його земельній ділянці.

Суд взяв до уваги пояснення обвинувачених щодо часу та місця скоєння злочину, бо вони повністю узгоджуються з іншими письмовими доказами по справі.

Механізм скоєння крадіжки, а саме механізм крадіжки майна з території земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, на якій вказали обвинувачені: «… ОСОБА_2 переліз через паркан й став подавати ОСОБА_1 дерев'яні вікна, а останній клав їх на санчата, які вони заздалегідь взяли із собою й відвозили їх на ділянку біля річки «Білянка» де їх складали … трубу металеву витягли через загнутий за допомогою інструментів, які ОСОБА_2 взяв вдома, металопрофиль, з якого був зроблений паркан. Трубу відвезли до знайомої по імені «ОСОБА_9», яка приймає металобрухт й отримали за неї 200грн.» ... підтверджено у суді доказами добутими при проведенні слідчого експерименту за участю обвинувачених: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /а.с.100-108, 126-135,/ з фото-таблицями до нього, з яких вбачається, що обвинувачені розповіли та показали місце скоєння злочину, механізм проникнення до земельної ділянки через паркан, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, та розповіли, як вони розпорядилися майном.

Вартість майна, викраденого обвинуваченими у потерпілого ОСОБА_7 , відповідно до оціночного звіту /а.с.150-155/ склала 1006грн. 83коп. без п.д.в.

Про те, що обвинувачені скоїли злочин у стані алкогольного сп'яніння, обвинувачені показали у суді: ОСОБА_2 пояснив, що випив пляшку пива, а ОСОБА_1 вказав на те, що 09 січня 2013 року пив домашнє вино.

Факт того, що обвинувачені скоїли злочин за попередньою змовою групою осіб, свідчать дії обвинувачених, а саме злочин вони скоїли удвох та заздалегідь готувалися до нього: взяли із собою санчата, щоб перевезти дерев'яні вікна та взяли інструмент, яким відігнули металевий профіль у паркані, щоб витягнути через цей отвір металеву трубу, а також розподілили між собою ролі: а саме: ОСОБА_2 переліз через паркан та подавав вікна, а ОСОБА_1 складав їх на санчата. Потім зробили отвір у паркані й витягли металеву трубу, разом вікна відвезли до річки, а трубу продали, гроші поділили.

Таким чином, суд вважає, що винність підсудних повністю доведена в судовому засіданні й їх дії правильно кваліфіковані за ст.185 ч.3 КК України, тому що вони своїми умисними діями, таємно викрали майно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

Обставин, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання судом не встановлені.

Призначаючи покарання, суд враховує повні й всебічні відомості про особи обвинувачених, ступінь тяжкості вчиненого злочину, у тому числі неповнолітнього обвинуваченого, його вік, стан здоров'я та рівень розвитку, ставлення неповнолітнього до вчинення ним діяння, умови життя та виховання неповнолітнього, склад сім'ї, обстановку в ній, ставлення батьків до виховання, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї, ставлення неповнолітнього до навчання, взаємини з однолітками, поведінку неповнолітнього поза домом, ступінь суспільної небезпеки злочину, обставини справи зм'якшуючі й обтяжуючі покарання.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, злочин скоїв у неповнолітньому віці, у скоєнні злочину щиро каявся, раніше був засуджений, злочин скоїв у період іспитового строку, проживає разом з матір'ю та вітчимом, стан житла у нормальному стані, взаємовідносини обвинуваченого зі членами сім'ї позитивні, умови проживання нормальні, раніше ОСОБА_2 перебував на обліку в ВКМДД Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області з 25.09.2012 року, не перебуває на обліку в диспансерах міста Краматорська, за місцем мешкання характеризується позитивно Відповідно до характеристики з місця навчання, ОСОБА_2 пропускає навчання, з низьким рівнем знань, до навчання відноситься безвідповідально, систематично пропускає заняття, постійно запізнюється на них, за характером запальний, на зауваження реагує неадекватно, друзів у групі немає. Батьки на виклик педагогів до училища не приходять, участі у вихованні дитини не приймають. Відповідно до висновку амбулаторної комплексної судово-психіатричної експертизи №139, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 на час скоєння правопорушення не хворів на хронічне психічне захворювання, або слабоумство. Рівень його розвитку, відповідає його календарному віку. Міг повністю усвідомлювати значення своїх дій и керувати ними /а.с.188-189, 191, 193, 195, 197, 203, 206 - 209/.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, злочин скоїв у повнолітньому віці, у скоєнні злочину щиро каявся, в силу ст.89 КК України не був засуджений, одружений, має двох малолітніх дітей, не працює, за місцем мешкання характеризується позитивно, не перебуває на обліку в диспансерах міста Краматорська /а.с.165-168, 170, 172, 174, 176, 182, 239/. Обставиною яка пом'якшує покарання суд визнає для обох обвинувачених - щире каяття , для ОСОБА_2 ще й вчинення злочину у неповнолітньому віці, а для ОСОБА_1 наявність у нього двох малолітніх дітей.

Обставинами, які обтяжують покарання суд визнає той факт, що злочин обидва обвинувачених вчинили у стані алкогольного сп'яніння.

При розгляді питання про призначення покарання для ОСОБА_2, суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину /вчинили злочин середньої тяжкості/, особу неповнолітнього ОСОБА_2, умови його життя та виховання, вплив на нього дорослих, рівень його розвитку, його поведінку дома та в учбовому закладі, на досудовому слідстві та в судовому засіданні, а саме повне визнання вини, щире каяття, обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття та вчинення злочину у неповнолітньому віці, а також той факт, що ОСОБА_2 вчинив злочин у період іспитового строку, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.185 ч.3 КК України з урахуванням положень ч.3 ст.102 КК України.

До такого висновку суд прийшов з наступного.

Відповідно до положення ст.40 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою ВР України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, відповідно до якої держава визнає право кожної дитини, яка як вважається порушила кримінальне законодавство, обвинувачується або визнається винною в його порушенні, на таке поводження, що сприяє розвиткові у дитини почуття гідності і значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини й основних свобод інших та при якому враховуються вік дитини і бажаність сприяння її реінтеграції та виконання нею корисної ролі у суспільстві.

ОСОБА_2 злочин вчинив у неповнолітньому віці, у період іспитового строку. Осуджений був 17 жовтня 2012 року також за ст.185 ч.3 КК України, але враховуючи його неповнолітній вік суд покарання призначив з іспитовим строком усього на 1 рік при умові, що він не скоїть нового злочину у цей термін. ОСОБА_2 іспитовий строк не витримав. Як вбачається з пояснень його матері, сім'я не може вплинути на його протиправну поведінку, хоча робить зусилля до його виховання. Як вбачається з характеристики з місця навчання, ОСОБА_2 не бажає навчатися, пропускає заняття, а навчання на даному етапі його життя є основною задачею для виконання у подальшому корисної ролі у суспільстві. Тобто суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 не бажає стати на шлях виправлення, у період іспитового строку погано навчався, батьків не слухав, та вчинив повторний злочин, хоча відповідно до комплексної судово-психіатричної експертизи №139, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 на час скоєння правопорушення не хворів на хронічне психічне захворювання , або слабоумство. Рівень його розвитку відповідає його календарному віку. Міг повністю усвідомлювати значення своїх дій и керувати ними.

Враховуючи наведене, а також положень ст.78 ч3 КК України та ст.10 Пленуму Верховного Суду України де йдеться про те що у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст.ст.75, 104 КК України і призначити покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України. При таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим,а також керуючись ст.103 КК України з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та запобіганню вчинення нових злочинів, покарання повинно бути з позбавленням волі на певний строк.

Запобіжний захід для ОСОБА_2 на досудовому слідстві не обирався, але враховуючи, що покарання обвинуваченому повинну бути зв'язано з позбавленням волі, суд з урахуванням ст.ст.374, 492 КПК України вважає за необхідне обрати для ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення виконання вироку після вступу вироку у законну силу.

При розгляді питання про призначення покарання для ОСОБА_1, суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину /вчинили злочин середньої тяжкості/, особу повнолітнього ОСОБА_1, його характеристику, сімейний стан /одружений/ наявність двох малолітніх дітей, але враховуючи, що обвинувачений відповідно до ст.89 КК України є раніш не осудженим, у скоєнні злочину щиро каявся, має постійне місце проживання, суд вважає, що існує можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання з випробуванням при умові, що він у період іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

Запобіжний захід для ОСОБА_1 на досудовому слідстві не обирався й враховуючи положення ст.131 КПК України, а також його поведінку на досудовому слідстві та у суді, у суду немає підстав для застосування до ОСОБА_1 з метою забезпечення кримінального провадження, а саме виконання вироку - запобіжного заходу.

Цивільні позови до обвинувачених не заявлені.

Речові докази /а.с.72, 76/ - металеву конструкцію вважати повернутою законному володільцю ОСОБА_7

Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України й призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі з ізоляцією засудженого та поміщення його до кримінально установчої установи закритого типу.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на строк 2 /два/ роки, при умові, що він у період призначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконує покладені на нього судом обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на засудженого такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого;

- повідомляти про зміну місця проживання, або роботи кримінально-виконавчу інспекцію;

Контроль за поведінкою засудженого покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання засудженого.

ОСОБА_2 визнати винним у здійсненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України й призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі з ізоляцією засудженого та поміщення його до кримінально установчої установи закритого типу.

Відповідно до ст.71 КК України , призначаючи покарання за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за дійсним вироком частково приєднати покарання за вироком Краматорського міського суду від 17 жовтня 2012 року й остаточно призначити покарання у вигляді 3 /трьох/ років 10 /десяти/ місяців позбавлення волі з ізоляцією засудженого та поміщення його до кримінально установчої установи закритого типу.

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з дня набрання вироку законної сили.

Строк покарання рахувати з дня взяття ОСОБА_2 під варту.

Речові докази /а.с.72, 76/ - металеву конструкцію вважати повернутою законному володільцю ОСОБА_7

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні копія вироку відсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення .

Суддя:

Вирок складений і надрукований у єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя: