РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2006 р. | Справа № 9/265-3935 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім КамАЗ" вул. П.Усенка, 8, м.Київ 105,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер" вул. Б.Хмельницького,122, смт.Вишнівець,Збаразький район, Тернопільська область.
За участю представників сторін:
позивача: Жмайло О.В. довіреність від 14.09.2006 р.
відповідача: не з’явився.
роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представнику позивача права та обов’язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
Встановив
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім КамАЗ”, м. Київ, звернувся 28.09.2006 р. (вх. № 4520) до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер”, смт. Вишівець, Збаразького району, Тернопільської області, про стягнення 264 619,00 грн. основого боргу, 249,81 грн. інфляційних збитків, 51 756,22 грн. пені та 8 391,80 грн. річних посилаючись на таке:
22 липня 2005 р. між Товариством з обмеженою відповідаьністю “КамАЗ”, як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтер”, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу за № 52.
У відповідності до п. 1.1 договору Продавець зобов’язався поставити Товар (автомобіль КАМАЗ-53215-051-13, причеп НАФАЗ-8332-10-01), а Покупець зобов’язався прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, які передбачені даним договором.
На виконання умов договору та на підставі акту приймання-передачі транспортного засобу від 22.07.2005 р. позивач передав, а відповідач згідно довіреності ЯИО № 751148 від 20.07.2005 р. прийняв автомобіль КАМАЗ-53215-051-13, причеп НАФАЗ-8332-10-01 загальною вартістю 246 619,00 грн.
Згідно з п. 4.2 договору відповідач зобов’язався здійснити оплату вартості товару на умовах 100% предоплати не пізніше 31.12.2005 р., проте, своїх зобов’язань не виконав.
Позивач стверджує, що станом на 28.09.2006 р. (день звернення з позовом до суду) заборгованість відповідача становить 246 619,000 грн.
За неналежне виконання договірних зобов’язань позивач нарахував ТзОВ “Інтер” 249,81 грн. інфляційних збитків, 51 756,22 грн. пені та 8 391,80 грн. річних.
Ухвалою від 29.09.2006 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 14:30 год. 24 листопада 2006 р.
У судовому засіданні 24.11.2006 р. представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні 24.11.2006 р., представника не направив, відзиву на позов не подав.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, умов договору щодо оплати за поставлений йому Товар згідно договору купівлі-продажу № 52 , а метою захисту порушеного майнового права кредитора визначено примусове стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 246 619,00 грн., адже врегулювання спору у досудовому порядку наслідків не мало : направлений боржнику 31.07.2006 р. лист-претензія за № 161 про сплату заборгованості залишений відповідачем без відповіді та реагування .
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати вартості переданого йому товару, та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.
Тому правомірними є вимоги щодо стягнення з Відповідача 246 619,00 грн. заборгованості, яка складається із несплаченої вартості переданих йому у липні 2005 р. автомобіля КАМАЗ-53215-051-13 та причепа НАФАЗ-8332-10-01.
У відповідності до п. 5.1. договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення .
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
За правилами ч. 6 ст. 232 цього кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Натомість позивач на рахував відповідачу пеню за період з 25.07.2005 р. по 11.09.2006 р. (всього за 414 днів).
Враховуючи те, що відповідач порушив господарське зобов’язання стосовно оплати вартості переданого йому товару до 31.12.2005 р., а договором встановлено штрафні санкції у вигляді пені, тому підлягають до задоволення вимоги стосовно стягнення 22 938,95 грн. пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за період з 01.01.2006 р. по 01.07.2006 р ”.
В іншій частині вимог стосовно пені , а саме: на суму 28 817,27 грн., нарахованої за період з 25.07.2005 р. по 31.12.2005 р. позов до задоволення не підлягає , оскільки пеня за цей період нарахована безпідставно і усупереч ст. 232 ГК України.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
В силу положень ч. 4 ст 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужим коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Перевіривши розрахунок позову у цій частині вимог , згідно з яким втрати від інфляції за період з 25.07.2005 р по 11.09.2006 р. внаслідок несплати 264 619,00 грн. становлять 249,81 грн., суд знаходить їх вірними та такими, що підлягають до стягнення з Відповідача.
Такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та ч. 4 ст. 232 ГКУ країни є також вимоги позову про стягнення з відповідача 8 391,80 грн. 3% річних .
За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються на суму 264 619,00 грн. в частині стягнення основного боргу, 249,81 грн. інфляційних збитків, 8 391,80 грн. річних та 22 938,95 грн. в частині стягнення пені .
В частині стягнення 28 817,27 грн. пені в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 24.11.2006 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527,692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути 264 619,00 грн. боргу, 22 938,95 грн. пені, 249,81 грн. інфляційних збитків, 8 391,80 грн. річних та 3 069,52 грн. судових витрат із Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер” (вул. Б.Хмельницького, 122, смт. Вишівець, Збаразький район, Тернопільської області, п/р 260053743 в ТОД АППБ “Аваль”, м. Тернопіль, МФО 338501, ідент. код 30937963) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім КамАЗ” (вул. П. Усенка, 8, м. Київ, п/р 26003301002835 в АКБ “Мрія”, МФО 321767, ідент. код 31570627).
3. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 28 817,27 грн. пені .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “05” грудня 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна