№ справи:101/1173/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.

№ провадження:22-ц/190/5129/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Харченко І.О.

суддів:Іващенко В.В. Білоусової В.В.

при секретарі:Почотової Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, діючого на підставі довіреності, на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

06 березня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Вимоги мотивовані тим, що рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 стягнута сума в розмірі 11 683 грн. 03 коп. 30 червня 2004 року виконавчі документи були повернуті стягувачу без виконання з постановою про повернення. У зв'язку із закінченням строку, а виконавче провадження знищено. 27 травня 2009 року ОСОБА_8 звернулась до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа. Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим заява ОСОБА_8 про видачу дублікату виконавчого листа була задоволена, а у поновленні строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання було відмовлено. Однак, 23.04.2012 року при ознайомленні у ВДВС Алуштинського МУЮ з матеріалами виконавчого провадження, ОСОБА_6 виявив, що дублікат виконавчого листа містить дані, які не відповідають прийнятим рішенням. Просив визнати дублікат виконавчого листа № 6-23/10 Алуштинського міського суду АР Крим, виданого 29 липня 2011 року, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

З вказаною ухвалою суду не погодився представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, діючий на підставі довіреності, який подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення заяви ОСОБА_6 Зокрема, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що суд першої інстанції не надав ніякої оцінки ухвалам судів першої та апеляційної інстанції по справі № 6-23/10 (№ 2-2080/02) та невірно застосував тлумачення слова «дублікат».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6, апелянта ОСОБА_7, представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені у заяві обставини не є правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю чи частково, відповідно до приписів частин 2 та 4 статті 369 Цивільного процесуального кодексу України чи Закону України «Про виконавче провадження».

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2002 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 стягнута сума боргу в розмірі 11 683 грн. 03 коп.

Згідно з приписами частини 1 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, посадових або службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення згідно з частиною 2 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для відповідальності, передбаченої законом.

На виконання зазначеного судового рішення на адресу начальника Державної виконавчої служби міста Алушти 18 лютого 2003 року було направлено виконавчий лист № 2-2080/2002 (аркуш 19 справи № 2-2080/02), на підставі якого 03 березня 2003 року було відкрито виконавче провадження (аркуш 21 справи № 2-2080/02).

У зв'язку із втратою виконавчого листа не з вини стягувача, заява ОСОБА_8 про видачу їй дублікату виконавчого листа, ухвалою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 25 березня 2010 року задоволено (аркуш справи 83). Зазначена ухвала набула чинності на підставі ухвали колегії суддів у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2010 року (аркуш справи 105).

На виконання вищезазначеної ухвали суду, стягувачу ОСОБА_8 29 липня 2011 року виданий виконавчий лист з правильним посилання на те, що судове рішення, на підставі якого було видано дублікат, набуло чинності 01.07.2010 року, тобто дати постановлення ухвали апеляційною інстанцією, зі строком пред'явлення виконавчого листа до виконання до 01 липня 2013 року (аркуш справи 150).

Відповідно до статті 369 Цивільного процесуального кодексу України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувачата боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини 2 статті 369 Цивільного процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Проте з такими вимогами до суду ані ОСОБА_6, ані його представник ОСОБА_7 не зверталися.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визначені частиною 4 статті 369 Цивільного процесуального кодексу України.

Ними є: видання виконавчого листа помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; інші причини.

В судовому засіданні представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9, пояснила, що до тепер рішення суду щодо стягнення на користь ОСОБА_8 з ОСОБА_6 грошових коштів, не виконано взагалі. Тобто, відсутні підстави, передбачені частиною 4 статті 369 Цивільного процесуального кодексу України щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою зобов'язання; повного або часткового обов'язку боржника.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, заявив про невідповідність даних, викладених у виконавчому листі, іншим матеріалам справи. Проте, зазначені доводи є безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи, в тому числі висновкам, що містяться у постанові Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року, яким встановлена відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_6 до Відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про скасування постанови державного виконавця від 14 жовтня 2011 року про відкриття виконавчого провадження на підставі дублікату виконавчого листа.

Так, адміністративним судом було встановлено, що дублікат виконавчого документи містить всі необхідні реквізити, передбачені статтею 18 Закону «Про виконавче провадження», скріплений підписом судді Хотянової В.В. та секретаря Васьковою О.А., гербовою печаткою відповідного суду; поданий в межах строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Факт фальсифікування виконавчого листа документального підтвердження не знайшов (аркуші справи 161-163).

Ані суду першої інстанції, ані апеляційній інстанції загальної юрисдикції заявником ОСОБА_6 та/або його представником ОСОБА_7 не надано належних та допустимих доказів невідповідності та/або фальсифікації дублікату виконавчого листа.

Неспроможними є також доводи представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у зв'язку зі спливом строку для його пред'явлення до виконання, оскільки такі доводи апелянта є надуманими та такими, що суперечать матеріалам справи. Як вже зазначалося раніше, з тексту дублікату виконавчого листа вбачається, що він повинен бути пред'явлений до виконання у строк до 01 липня 2013 року. З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження на підставі виданого стягувачу дублікату відкрито 14 жовтня 2011 року, тобто зазначений виконавчий лист поданий стягувачем своєчасно.

Посилання апелянта ОСОБА_7 на відмову в задоволенні вимог ОСОБА_8 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа у зв'язку з їх передчасністю, в якості підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є помилковим та таким, що ґрунтується на неправильному тлумаченні апелянтом висновку суду (аркуш справи 83) та норм права.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником ОСОБА_6 не доведено обставин, які свідчать про видання виконавчого листа в цілому помилково або ж про добровільне виконання ним чи іншою особою його обов'язку за даним виконавчим документом тощо, а тому відсутні правові підстави для визнання виконавчого документу (аркуш справи 150) таким, що не підлягає виконанню.

Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6 про визнання дублікату виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись статтями 303, 304, 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, статтями 313-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, діючого на підставі довіреності, відхилити.

Ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

І.О.Харченко В.В.Іващенко В.В.Білоусова