АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22ц/790/5857/13р.

Справа № 2-4943/2011 Головуючий 1 інст. Оксененко В.А.

Категорія: право власності Доповідач - Колтунова А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Гальянової І.Г., Костенко Т.М.,

при секретарі: Попій Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 25 жовтня 2011 року за позовом ЗАТ «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1, третя особа сектор ГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

21 липня 2011 року закрите акціонерне товариство «Жилкомсервіс» (далі ЗАТ «Жилкомсервіс») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа сектор ГІРФО Московського РВ ХМУ ГУМВС в Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Позивач посилався на ті обставини, що на підставі свідоцтва про право власності будівля гуртожитку по АДРЕСА_1 належить їм на праві приватної власності.

03 червня 1999 року і до теперішнього часу будівля цього гуртожитку знаходиться на балансі позивача та входить до уставного фонду ЗАТ «Жилкомсервіс».

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у кімнаті НОМЕР_1 цього гуртожитку з 31 березня 2005 року на підставі посвідчення № 11 від 16 березня 2005 року.

Із ЗАТ «Жилкомсервіс» ОСОБА_1 в трудових відносинах не перебував та не перебуває.

З 2008 року відповідач в гуртожитку не проживає, плату за користування житлом та комунальні послуги не сплачує понад 2 роки, заборгованість по квартплаті складає 1028,03 грн.

21 квітня 2008 року ЗАТ «Жилкомсервіс» було визнано банкрутом та була відкрита ліквідаційна процедура.

Для передачі гуртожитку на баланс місцевої ради їм необхідно вирішити питання, які пов'язані з правом користування житловою площею.

У зв'язку з чим, позивач вважав, що відповідач, який не проживає в приміщенні гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, без поважних на то причини більше 6 місяців, втратив право користування вказаним житловим приміщенням.

Справа розглянута у відсутності відповідача.

Заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 25 жовтня 2011 року позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Жилкомсервіс» задоволені. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у кімнаті АДРЕСА_1. Зобов'язано ВГІРФО Московського РВ ХГУ МВС України в м.Харкові зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 у кімнаті АДРЕСА_1. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Жилкомсервіс» судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкові від 12 червня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання його таким, що втратив право користування цим жилим приміщенням, відмовити, посилаючись на ті обставини, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом першої інстанції необґрунтовано не було прийнято до уваги, що він був відсутній на спірній житловій площі з поважних причин, оскільки мешкав в АДРЕСА_2, за місцем знаходження його матері.

В суді апеляційної інстанції представник ЗАТ «Жилкомсервіс» проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 72)

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ «Жилкомсервіс» суд першої інстанції виходив із того, що відповідач добровільно залишив житлову площу в гуртожитку, який належить ЗАТ «Жилкомсервіс», не проживає там понад 6 місяців, доказів поважності причин відсутності на вказаній житловій площі не надав.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають зібраним по справі доказам, вимогам ст. ст. 71,72 ЖК України.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспарюється сторонами, що ОСОБА_1 користувався кімнатою АДРЕСА_1 на підставі посвідчення № 11 на право заняття жилої площі у гуртожитку, виданого за рішенням адміністрації та профсоюзного комітету «Жилкомсервіс» від 16 березня 2005 року (а.с. 7).

ОСОБА_1 був зареєстрований на даній житловій площі з 2005 року (а.с. 8).

Відповідно наданих позивачем актів від 18 листопада 2010 року, 12 січня 2011 року, 14 квітня 2011 року, 28 червня 2011 року. ОСОБА_1 в зазначеній кімнаті гуртожитку не мешкає понад 6 місяців (а.с. 10-13).

Станом на липень 2011 року, період звернення до суду з позовом, заборгованість по квартплаті ОСОБА_1 складала 1028,03 грн. (а.с. 14).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечував тієї обставини, що він не користувався спірною кімнатою з 2010 року, оскільки проживає з цього часу в АДРЕСА_2.

Дані обставини підтверджуються довідкою заступника голови адміністрації Ільковської сільської ради Беловського району Курської області № 211 від 17 травня 2013 року (а.с. 44).

У відповідності з роз'ясненнями, які містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» (з наступними змінами і доповненнями) у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірних поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу. Якщо ж він вселився в жиле приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу. Коли в житлову приміщенні не залишалися члени сім'ї особи, яка була відсутня, його повернення в це приміщення до часу розгляду спору в суді є істотною обставиною, але вона не може бути безспірною підставою до відмови в позові, а повинна оцінюватись у сукупності з іншими обставинами.

У відповідності з вимогами ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

ОСОБА_1 не заперечував факт відсутності в гуртожитку понад 6 місяців. Доказів, які підтверджують поважність причини його відсутності там, не надав.

Факт проживання відповідача в Російській федерації, за місцем знаходження матері, не може бути визнано правовою підставою для відмови в позові, оскільки відомостей про те, що він там проживає у зв'язку з доглядом за пристарілою матір'ю та що мати потребує догляду, ОСОБА_1 не надано.

Будучи своєчасно повідомленим про місце та час розгляду справи ОСОБА_1 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, ніяких додаткових доказів не надав.

Разом з тим, судом встановлено, що на час розгляду справи в апеляційній інстанції заборгованості ОСОБА_1 по квартплаті складає 1169 грн., за опалення 9723,81 грн.

З липня 2013 року працівниками ПАТ «Харківобленерго» у присутності представника ЗАТ «Жилкомсервіс» житлова кімната НОМЕР_1 в гуртожитку була відключена від енергопостачання, у зв'язку з великою заборгованістю (а.с. 80-81). Відповідач будь - яких дій про поновлення енергопостачання не здійснював.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що зібрані по справі докази безспірно свідчать про те, що ОСОБА_1 на вказаній житловій площі понад 6 місяців не мешкає, житловою площею не цікавиться, оплату квартплати і комунальних послуг проводить нерегулярно, доказів поважності причин відсутності в даному житловому приміщенні не надав.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив всі обставини по справі, дав їм належну оцінку і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

У зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, ч. 1 ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 25 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий -

Судді: