№ справи:101/2679/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.
№ провадження:22-ц/190/5269/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Берзіньш В.С.
суддів:Кірюхіної М.А. Руснак А.П.
при секретарі:Рижих М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення земельного сервітуту на частину земельної ділянки,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Алуштинського міського суду АРК від 01.07.2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_7 та членам її сім'ї чинити перешкоди позивачу та членам її сім'ї у виконанні технічного завдання № 47 від 14.05.2013 року, виданого Алуштинським РЕМ, а також заборони відповідачу ОСОБА_7 та членам її сім'ї провадити дії, направлені на знищення електроустаткування, розташованого на опорному електричному стовпі № 14 і провідних до нього електричних комунікацій - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду, посилаючись на неповне з'ясування і неправильне встановлення судом обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з їх неправильною оцінкою, відсутність альтернативної можливості зберегти електропостачання в свою квартиру.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_7 проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так п.1ч.1ст.312 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановлюючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд виходив із необґрунтованості заявленого клопотання. Колегія погоджується з такими висновками суду.
Положеннями ст.151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними заявленим позивачем вимогам.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд
2
(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Предметом позову по даній справі є встановлення земельного сервітуту на частину земельної ділянки, яка знаходиться у власності відповідача на користь позивача, власника суміжної земельної ділянки, яка знаходиться у частковій власності позивачки і членів її сім'ї на постійній та безоплатній основі.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_6 посилається на те, що належна позивачу та її членам сім'ї нерухомість може опинитися без електропостачання та існує реальна загроза знищення електроустаткування зі сторони відповідача та членів її сім'ї, що істотно ускладнить виконання судового рішення про встановлення сервітуту
Таким чином, зазначені позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними та не відповідні позовним вимогам.
Позивачем не надано доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову щодо встановлення земельного сервітуту.
Технічне завдання № 47 від 14.05.2013 року, видане Алуштинським РЕМ, на яке посилається апелянт, не є таким доказом та строк виконання цього завдання закінчився 24.05.2013р., тобто, ще до подання позову(а.с.1-4). Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.
Статтею 303ч.1 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Підстав для скасування ухвали суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,312,324 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: Берзіньш В.С. Кірюхіна М.А. Руснак А.П
Судді: