№ справи:103/2948/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Янін І.А.

№ провадження:22-ц/190/4941/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Харченко І.О.

суддів:Іващенко В.В. Ісаєва Г.А.

при секретарі:Почотовій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі заяву ОСОБА_6 про роз'яснення рішень Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 березня 2000 року, від 05 лютого 2001 року, від 18 квітня 2007 року та про роз'яснення записів трудової книжки по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до тресту «Кримспецагрострой-2», Бахчисарайської пересувної механізованої колони № 2, третя особа - ОСОБА_7, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

06 червня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішень Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 березня 2000 року, від 05 лютого 2001 року, від 18 квітня 2007 року та про роз'яснення записів трудової книжки у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до тресту «Кримспецагрострой-2», Бахчисарайської пересувної механізованої колони № 2, третя особа - ОСОБА_7, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Просив роз'яснити значення кожного конкретного судового рішення від 17 березня 2000 року, від 05 лютого 2001 року та від 18 квітня 2007 року у справі № 2-47/2007 року та роз'яснити, яке саме рішення з цих трьох судових рішень підлягає виконанню та роз'яснити чи правильно зроблені записи у трудовій книжці адміністрацією Бахчисарайського ПМК № 2.

Ухвалою Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_6, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому вважає її незаконною та необґрунтованою. Так, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали, посилався на те, що заявник звернувся з заявою після закінчення встановленого частиною 2 статті 221 Цивільного процесуального кодексу України строку, що не відповідає дійсності, оскільки ні одне з вказаних рішень на сьогодні не виконане.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності сторін та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Колегія суддів вважає заяву ОСОБА_6 про відкладення слухання по справі на іншу дату у зв'язку з проходженням лікування (аркуш справи 56) необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки до неї не додано жодного належного доказу поважності відсутності апелянта та наявності обставин, про які він зазначає у своїй заяві. Крім того, подана 23.08.2013 року заява свідчить про те, що про місце та час слухання справи апелянт ОСОБА_6 був повідомлений заздалегідь, що давало йому можливість скорегувати строк проходження лікування та/або забезпечити явку в судове засідання свого уповноваженого представника.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно і законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_6 про роз'яснення рішень Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 березня 2000 року, від 05 лютого 2001 року, від 18 квітня 2007 року та про роз'яснення записів трудової книжки, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав, передбачених статтею 221 Цивільного процесуального кодексу України, щодо роз'яснення зазначених рішень судів, оскільки вони є зрозумілими, а рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2000 року взагалі скасоване. Роз'яснення ж записів трудової книжки судом взагалі не передбачено законодавством, а відтак в цій частині вимог також слід відмовити.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Згідно до частини 1 статті 221 Цивільного процесуального кодексу України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Тобто, за змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання (частина 2 статті 221 Цивільного процесуального кодексу України).

При апеляційному перегляді встановлено, що рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 березня 2000 року позов ОСОБА_6 задоволений. ОСОБА_6 поновлений на роботі в Бахчисарайській ПМК-2 тресту «Кримспецагробуд-2» на посаді електрогазозварника п'ятого розряду з 17 вересня 1999 року. Стягнуто з Бахчисарайської ПМК-2 тресту «Кримспецагробуд-2» на користь ОСОБА_6 заробітну плату за п еріод вимушеного прогулу в сумі 703 гр. 00 коп. Покласти на начальника Бахчисарайської ПМК-2 тресту «Кримспецагробуд-2» обов'язок відшкодувати шкоду в сумі 703 гр. 00 коп., спричиненої ПМК-2 у зв'язку з оплатою ОСОБА_6 часу вимушеного прогулу.

Ухвалою Верховного Суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2000 року рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 17 березня 2000 року скасовано, справа направлена до того ж суду на новий розгляд.

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 лютого 2001 року, яке набуло чинності, позов ОСОБА_6 залишений без задоволення.

21 лютого 2005 року ОСОБА_6 поданий додатковий позов про стягнення заробітної плати з ПМК-2 та зміни дати звільнення.

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 2007 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання незаконним звільнення 07.06.2006 року, стягнення повного розрахунку із заробітної плати, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено заявнику у роз'ясненні судового рішення Бахчисарайського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2000 року, оскільки зазначене рішення скасовано з передачею на новий розгляд до того ж суду, а об'єктом роз'яснення може бути лише рішення суду, яким спір розглянуто по суті.

Щодо роз'яснення судових рішень від 05 лютого 2001 року та від 18 квітня 2007 року, про які вказано у заяві ОСОБА_6, то зазначеними рішеннями позивачу ОСОБА_6 в задоволенні його позовних вимог відмовлено, рішення набули чинності, рішення суду є чіткими і зрозумілими, двозначних висловів не містять, а тому відсутні правові підстави для їх роз'яснення.

З тексту поданої ОСОБА_6 06.06.2013 року заяви вбачається, що він фактично просить роз'яснити не самі рішення суду від 17 березня 2000 року, від 05 лютого 2001 року, від 18 квітня 2007 року, а порядок та черговість їх виконання, що виходить за межі повноважень суду та положень статті 221 Цивільного процесуального кодексу України.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що роз'яснення судом записів трудової книжки не передбачене законодавством, а тому правомірно відмовив в задоволенні таких вимог.

За таких обстави, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судових рішень та записів у трудовій книжці заявника, з дотриманням приписів процесуального законодавства.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Правилами пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає відхиленню із залишенням без змін ухвал суду першої інстанції згідно пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 303, 304, 305, 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, 314-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Ухвалу Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

І.О.Харченко В.В.Іващенко Г.А.Ісаєв