№ справа:109/2383/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Дегтярьова Вікторія Юріївна

№ провадження:11-кп/190/425/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Корольов М. П.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.,

Суддів -Корольова М.П., Радіонова І.І.,

при секретарі -Шемлей І.І.,

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.,

обвинуваченої захисника ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130290000469 з апеляційною скаргою прокурора Хоменка Д.О. на ухвалу Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2013 року, якою у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Красногвардійське Красногвардійського району, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 (в ред. 2012 р.) КК України,

у затвердженні угоди від 13 травня 2013 року про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_7 відмовлено та кримінальне провадження повернуто прокурору для продовження досудового розслідування,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 (в ред. 2012 р.) КК України, у тому, що вона, перебуваючи на посаді ведучого інженеру з підготовки кадрів та виконуючи обов'язки з керівництва учбово-консультативним відділенням Кримського державного аграрного учбово-консультативного центру у Красногвардійському районі, 12 березня 2013 року умисно, усупереч інтересам служби, з метою власного збагачення, використовуючи організаційно-розпорядчі повноваження, шляхом вимагання, одержала від ОСОБА_9 гроші як хабар у сумі 3000 грн. при наступних обставинах.

На початку січня 2013 року ОСОБА_9 звернувся до учбово-консультативного відділення Кримського Державного Аграрного учбово-консультативного центру у Красногвардійському районі для проходження навчання та отримання професії водія електронавантажувача, про що написав відповідну заяву, яку здав до центру 3 січня 2013 року та 20 лютого 2013 року здійснив повну оплату за навчання у розмірі 767 грн. Після здійснення оплати за відвідування занять ОСОБА_7 з метою незаконного збагачення висунула вимогу ОСОБА_9 про надання їй хабара у сумі 3000 грн. за видачу йому свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації водія електронавантажувача.

12 березня 2013 року ОСОБА_7 у службовому кабінеті центру у Красногвардійському районі, смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, буд. 9 одержала від ОСОБА_9 3000 грн., після чого видала вищевказане свідоцтво.

Зазначені дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою хабара у значному розмірі за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням хабара.

Крім того, 12 березня 2013 року ОСОБА_7, перебуваючи на посаді ведучого інженеру з підготовки кадрів та виконуючи обов'язки з керівництва учбово-консультативним відділенням Кримського державного аграрного учбово-консультативного центру у Красногвардійському районі, знаходячись в Красногвардійському районі, смт. Красногвардійське, вул. Леніна, буд. 2, внесла завідомо неправдиві відомості в офіційний документ - свідоцтво НОМЕР_1 від 20 лютого 2013 року та до додатку до нього, а саме те, що ОСОБА_9 закінчив у 2013 році Красногвардійське учбове відділення Кримського учбово-консультативного центру та здобув професію водія електронавантажувача 3 розряду. До додатку до свідоцтва ОСОБА_7 внесено недостовірні відомості про те, що ОСОБА_9 навчався у Красногвардійському учбовому відділенні Кримського учбово-консультативного центру до 20 лютого 2013 року за професією водія електронавантажувача і під час навчання опанував такі предмети: загально-професійна підготовка (8 годин) - «залік», основи електротехніки (12 годин) - «залік», прилади електронавантажувача (36 годин) - «8 балів», система технічного обслуговування та ремонту (12 годин) - «залік», експлуатація електронавантажувавачів (10 годин) - «залік», охорона праці (30 годин) - «8 балів», професійно-практична підготовка (118 годин) і здав екзамен на «8 балів», та рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 20 лютого 2013 року йому присвоєно кваліфікацію водія електронавантажувача 3 розряду. Після цього свідоцтво та додаток до нього, які не відповідають дійсності, були видані ОСОБА_9

Зазначені дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою у офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

16 травня 2013 року до Красногвардійського районного суду надійшов обвинувальний акт з угодою від 13 травня 2013 року про визнання винуватості, укладеною між прокурором відділу прокуратури та обвинуваченою ОСОБА_7 Згідно з угодою обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях. Прокурор і обвинувачена погодились про призначення останній покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 2 роки 6 місяців та за ч. 3 ст. 368 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки без конфіскації майна. На підставі ст. ст. 70, 75, 77 КК України остаточне покарання узгоджено у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним строком на 3 роки. Згідно з п. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Ухвалою Красногвардійського районного суду від 12 червня 2013 року в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_7 відмовлено та кримінальне провадження повернуто прокурору для продовження досудового розслідування. До такого висновку суд першої інстанції дійшов через те, що оскільки у даному кримінальному провадженні бере участь потерпілий ОСОБА_9, то укладення угоди про визнання винуватості згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України не допускається. Також в угоді при узгодженні остаточного покарання не вирішено питання про додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке було зазначено при узгодженні покарання за ч. 3 ст. 368 КК України. Крім того, суд послався на те, що в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості дії ОСОБА_7 містять кваліфікуючу ознаку «вимагання хабара», але не вказано, в чому виразилось вимагання у потерпілого ОСОБА_9, що не може бути усунуто під час судового провадження внаслідок особливого порядку ухвалення вироку на підставі угоди.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та призначити новий судовий розгляд зі стадії підготовчого провадження. Свої доводи мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки, незважаючи на те, що ОСОБА_9 звернувся до органів міліції з відповідною заявою та його було допитано в якості потерпілого, проте в ході досудового розслідування було прийнято рішення про відмову у визнанні його потерпілим. При визначенні остаточного покарання при укладенні угоди було узгоджено покарання із застосуванням ст. ст. 70, 75, 77 КК України, тобто при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не застосовується і посилання на ст. 69 КК України не потрібно. Крім того, просить врахувати, що суд, відмовляючи у затвердженні угоди про визнання винуватості, з урахуванням наявності обвинувального акта, повинен був продовжити судовий розгляд у загальному порядку, а не повертати кримінальне провадження прокурору для досудового розслідування. Посилається на те, що суд, повертаючи провадження прокурору для досудового розслідування, згідно із ст. 291 КПК України не зазначив підстави, що заважають призначенню судового розгляду згідно обвинувального акта. Перевіряючи правову кваліфікацію дій обвинуваченої на стадії підготовчого судового засідання суд порушив вимоги ст. 314 КПК України та не врахував, що прокурор відповідно до ч. 2 ст. 337 КПК України в судовому засіданні може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитись від підтримання державного обвинувачення.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, обвинувачену ОСОБА_7, захисника ОСОБА_8, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

В главі 35 КПК України закріплений порядок кримінального провадження на підставі угод. Проте дана глава не передбачає можливість апеляційного оскарження відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, тому доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасування ухвали в цій частині перевірці не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти не тільки рішення про відмову в затвердженні угоди з поверненням кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468 - 475 КПК України, але й призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. В разі відмови в затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Із змісту цих статей випливає, що в разі одночасного надходження до суду обвинувального акта і угоди та при відсутності підстав для затвердження угоди, якщо немає потреби в проведенні слідчих дій, суд першої інстанції, замість повернення кримінального провадження на досудове розслідування, повинен продовжити його у загальному порядку.

Як убачається із матеріалів даного кримінального провадження, 16 травня 2013 року до Красногвардійського районного суду з прокуратури Автономної Республіки Крим було направлено як угоду між прокурором і обвинуваченою про визнання винуватості, так й обвинувальний акт з необхідними додатками (а.к.п. 1 - 12). Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування необхідні слідчі дії проведені та прийняті передбачені кримінальним процесуальним законом процесуальні рішення (а.к.п. 9 - 10). Тому суд, встановивши в судовому засіданні, що угода не відповідає вимогам КПК України, повинен був продовжити судове провадження у загальному порядку.

Крім того, п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як убачається із даного обвинувального акту, викладення фактичних обставин вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень відповідає формулюванню обвинувачення. При цьому суд у підготовчому судовому засіданні не повинен був надавати оцінку правильності правової кваліфікації діяння, що вирішується під час судового розгляду кримінального провадження по суті. Також колегія суддів звертає увагу на те, що з врахуванням установлених у судовому засіданні фактичних обставин прокурор має право змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або відмовитись від підтримання державного обвинувачення в порядку п. 15 ч. 2 ст. 36, ст. 338 КПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині заслуговують на увагу, в зв'язку з чим ухвала в частині повернення провадження прокурору для продовження досудового розслідування підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження до суду першої інстанції в іншому складі для проведення судового провадження у загальному порядку зі стадії підготовчого провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 407 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404 - 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2013 року стосовно ОСОБА_7 скасувати в частині повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Кримінальне провадження направити в той же суд в іншому складі для проведення судового провадження у загальному порядку зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

Трясун Ю.Р. Корольов М.П. Радіонов І.І.