ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Кримінальне провадження № 124/51/13- к

24.01.2013 року м. Сімферополя

Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим:

у складі : головуючий суддя: Андрєєвої О.М.,

при секретарі: Стародуб К.В.,

за участю прокурора: Семенової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сімферополь кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костополь, Ровенський області, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 213 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 25.09.2012 року у денний час, знаходячись на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з метою незаконного здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), придбав у ОСОБА_2 металеві вироби як лом чорного металу, загальною вагою приблизно 6 кг, із розрахунку 1 гривня 20 копійок за 1 кг лома металу на загальну суму 7 гривень.

Свою протиправну діяльність ОСОБА_1 не припиняв до 26.09.2012 року, коли в період часу з 12 годин по 17 годин співробітники Центрального РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим здійснили санкціонований Київським районним судом м. Сімферополя обшук в домоволодінні, належному ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 у ході якого було виявлено та вилучено: металеві предмети - труби, тачка білого кольору, фрагменти різної форми і розмірів, виконані з чорного і кольорового металу, серед яких є різні дроти жовтого кольору, деталі побутового вжитку, загальною масою 1 т 440 кг, ваги напільні, вантажопідйомністю на 105 кг, які зберігалися у ОСОБА_3 на території його домоволодіння з метою здійснення незаконних операцій з брухтом чорних металів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 213 КК України, тобто здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), отримання якого передбачено законодавством, а також організація незаконних пунктів прийому, зберігання та збуту металобрухту.

24.01.2013 між прокурором прокуратури Центрального району м. Сімферополя Семенової Т.С., якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12012130390000254 від 01 грудня 2012 року, та обвинуваченим ОСОБА_1 у судовому засіданні укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.213 ч.1 КК України, в обсязі підозри. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 - у вигляду штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Відповідно до ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбуття з випробовуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Керуючись ст.ст.314,373,374,475 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 14.01.2013, укладену у судовому засіданні між прокурором прокуратури Центрального району м. Сімферополя Семенової Т.С., якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12012130390000254 від 01 грудня 2012 року та обвинуваченим ОСОБА_1

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 213 ч.1 КК України та призначити покарання - 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 4250 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - підписку про невиїзд.

Речові докази - металеві предмети - труби, тачка білого кольору, фрагменти різної форми і розмірів виконані з чорного і кольорового металу, серед яких є різні дроти жовтого кольору, деталі побутового вжитку, загальною масою 1 т 440 кг, ваги напільні, вантажопідйомністю на 105 кг, звернути у дохід держави.

Вирок можу бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченим.

Суддя: О. М. Андрєєва