Головуючий 1-ї інстанції: Трегубенко С.В.
Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач: Топчій Т.В.
ВИРОК
іменем У к р а ї н и
26 червня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді ТопчійТ.В.
суддів Лупінової Л.М., Рибака В.Й.
секретаря Уханської О.А., Чепігі Н.В.
за участю прокурора Дойнова М.С.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області Єгорова О.Є. на вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 11 березня 2013 року, яким
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Маріуполя Донецької області, армянин, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий:
1) 24.01.2005 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст.ст.185 ч.3, 309 ч.1, 70 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі;
2) 05.12.2006 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст.ст.185 ч.3, 71 ч.1 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі;
3) 26.12.2006 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст.ст.185 ч.3, 70 ч.4 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі. Звільнений 13.03.2009 р. умовно - достроково на 8 місяців 16 днів; мешкає за адресою: АДРЕСА_2,
визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та засуджений до покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. В порядку передбаченому ст.75 КК Україні звільнений від відбування покарання з випробуванням на три роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та робот и, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4,
уродженець смт. Ялта Першотравневого району Донецької області,
росіянин, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не
працюючий, неодружений, військовозобов'язаний, не судимий на
підставі ст.89 КК України, мешкає за адресою : АДРЕСА_1,-
визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, у порядку передбаченому ст.75 КК Україні звільнений від відбування покарання з випробуванням в два роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 11 березня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого стст.185 ч.3, 75,76 КК України та засуджені до покарання ОСОБА_1 у вигляді 4 років позбавлення волі з випробуванням на 3 роки, а ОСОБА_2 до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки за вчинення злочину за наступних обставинах.
12 січня 2013 року, приблизно о 23 годині, обвинувачений ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою скоєння крадіжки чужого майна, прийшли на територію Ялтинської поліклініки, розташованої в смт..Ялта Першотравневого району Донецької області вулиця Свердлова 8, де підійшли до дверей допоміжного приміщення боксів швидкої допомоги, після чого ОСОБА_1 розбив рукою скло вікна над вхідними дверима, створивши тим самим отвір, через який проник в середину та відчинив двері ОСОБА_2. Опинившись в приміщенні боксу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з автомобілю «ВАЗ 2112» д/н НОМЕР_1, який там стояв та належить потерпілому ОСОБА_4, таємно викрали: акумулятор "PRESIDENT", бортовий комп'ютер, що складається з блоку індексації автомобіля та автомобільного годинника; передню панель автомагнітоли "Рго1оjу", кришку масло-заливної горловини, чим завдали ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1158 гривень. Після вчинення крадіжки обвинувачені з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.
Не погодившись з вироком Першотравневого районного суду від 11.03.2013 р. прокурор подав апеляцію, в якій просить вирок суду постановлений стосовно ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 вирок Першотравневого райсуду Донецької області від 11.03.13 року прокурором не оскаржується.
В своїй апеляції заступник прокурора вказує, що призначаючи обвинуваченому покарання, суд в порушення ст. .65 КК України повною мірою не врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії умисних тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачено покарання до 6 років позбавлення волі. Прокурор вважає, що при призначенні покарання судом не надано належної оцінки даним, які характеризують особу ОСОБА_1, який раніше вже був засуджений за вчинення аналогічних корисних злочинів проти власності, відбував покарання у вигляді позбавлення волі, але висновків не зробив, на шлях виправлення не став. Будучі працездатною особою, обвинувачений не працевлаштований, негативно характеризується за місцем проживання. Вважає, що суд безпідставно врахував у якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого відшкодування завданої потерпілому шкоди, оскільки викрадене в наслідок злочину майно було повернуто потерпілому працівниками міліції під час слідства, а не обвинуваченим. Просив вирок суду скасувати постановити по справі свій вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційні вимоги, просив скасувати оскаржуваний вирок суду та постановити по справі новий вирок, обвинуваченого ОСОБА_1 який просив відмовити прокурору у задоволенні апеляції, вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції в її межах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, вирок суду підлягає скасуванню з постановленням по справі нового вироку з наступних підстав.
За наслідками апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ст.185 ч.3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 185 ч.3 КК України в апеляційному порядку учасниками процесу не оскаржуються.
Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, що вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання, суд першої інстанції обґрунтовано врахував у якості обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 щиросердне каяття у вчиненому злочині, проте погоджується з доводами прокурора в частині безпідставного визнання судом в якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відшкодування шкоди потерпілому, оскільки обвинувачений не відшкодовував шкоду, а викрадене майно фактично було повернуто потерпілому ОСОБА_4 працівниками міліції.
Вирішуючи питання про апеляційні вимоги прокурора стосовно призначення обвинуваченому більш суворого покарання, колегія суддів вважає, що вони являються обґрунтованими, оскільки суд першої інстанції безпідставно призначив ОСОБА_1 покарання з випробуванням з застосуванням ст.75,76 КК України, не врахував повною мірою тяжкість вчиненого ним злочину, який відноситься до умисних тяжких злочинів, те, що засуджений раніше неодноразово засуджувався, за вчинення аналогічних корисних умисних злочинів, має не зняту і не погашену судимість, тобто рецидив злочину, що є обставиною, обтяжуючою його покарання. В сукупності з наведеним, з матеріалів справи в частині даних, що характеризують його особу вбачається, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, негативно характеризується за місцем проживання.
Враховуючи наведені доводи, колегія суддів вважає, що покарання призначене судом першої інстанції ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 65 КК України, вважає, що суд призначив покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ст. 378 ч.1 п. 2 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції та постановляє свій вирок у разі необхідності призначення більш суворого покарання.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, колегія суддів враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до умисних тяжких злочинів проти власності, данні про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово засуджувався (а/с -84-93), негативно характеризується за місцем проживання (а/с -95), в якості обставини, що пом'якшує покарання колегія суддів враховує щиросердне каяття обвинуваченого у вчиненому злочині, в якості обставини, що обтяжує його покарання враховує рецидив злочину.
Таким чином, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Керуючись вимогами стст. 405, 407,420 КПК України, колегія суддів, -
З А С У Д И Л А:
Апеляцію прокурора - задовольнити.
Вирок Першотравневого райсуду Донецької області від 11 березня 2013 року постановлений стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині призначеного ОСОБА_1 покарання - скасувати.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виеонавчій установі закритого типу.
В іншій частині вирок Першотравневого райсуду Донецької області від 11 березня 2013 року постановлений щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без зміни.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов'язання - залишити без зміни.
Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня затримання.
Вирок суду може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 (трьох) місяців з дня його проголошення, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ.
Судді: