ГАГАРІНСКІЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Єд.Ун. №763/4763/13-к

1-кп/763/243/13

ВИРОК

Іменем України

02 вересня 2013 року м. Севастополь

Гагарінський районний суд міста Севастополя у складі:

Головуючого-судді Щербакова В.В., при секретарі Дегтярьової Г.А.,

за участю старшого прокурора прокуратури Гагаринского району міста Севастополя Рикунова Д.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Гагарінського районного суду міста Севастополя кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 1201314005004285 від 09 червня 2013 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Кизомис Бєлозерського району Херсонської області, українки, громадянки України, одруженої, яка має на утриманні малолітню дитину 2008 року народження, яка має вищу освіту, не працевлаштовану, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніш не судимої

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.1 ст. 185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2013 близько 15:30 годин ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні ТЦ «Муссон» розташованого по вул. Вакуленчука 29, в місті Севастополі, а саме в магазині «Велмарт», діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що її дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу спробувала таємно викрасти майно, яке належало ТОВ «Фудмережа» на загальну суму 141 гривну, для чого взяла з прилавку магазина дві банки червоної лососевої ікри «Камчатка зерниста», загальною вартістю 141 гривен, які поклала собі в сумку, з метою винесення із магазина. Однак, ОСОБА_2 не виконала усіх дій, які вважала необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця з причин, які не залежали від її волі, так як при виході з магазину «Велмарт» була затримана помічником начальника охорони магазину.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину в вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що 08.06.2013 року прийшла до магазину «Велмарт» для здійснення покупок. В магазині вона поклала в корзину продукти а дві банки ікри поклала себе в сумку. Пари проході касової зони вона оплатила продукти яки були в корзинки, а ікру не оплачувала. При виході за касову зону вона була затримана співробітниками служби охорони магазину, яки в подальшому вилучили у неї дві банки ікри. В скоєному щиро кається.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченої змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 ч.3 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає, що зібрані у справі докази, достовірність яких і істинність яких обвинуваченою не заперечуються, в їх сукупності дають підстави суду кваліфікувати її дії за ч.3 ст.15- ч.1 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа с причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Потерпілих від кримінального правопорушення не має, згідно заяви представника магазина ТОВ «Фудмережа» майнова шкода підприємству не завдана та підприємство не бажає до залучення їх у провадження в якості потерпілих, цивільний позов підприємством не заявлявся.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, передбаченою ст. 66 КК України, під час досудового розслідування може бути щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, під час досудового розслідування не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченої ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення до скоєного, особу підсудної, яка раніш не судима, характеризується позитивно за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, обставину, що пом'якшує покарання та вважає за необхідне обрати міру покарання у виді штрафу.

Органом досудового розслідування відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов, судові витрати по кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Речові докази: дві банки ікри - вважати поверненими за належністю, диск з записом зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Севастополя через Гагарінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий по справі суддя В.В.Щербаков