ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" вересня 2013 р. Справа № 926/643/13
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу ПП «Садгора-Сервіс»
на рішення господарського суду Чернівецької області від 12.07.2013 року.
у справі №926/643/13
за позовом: приватного підприємства «Садгора-Сервіс»
до: Чернівецької міської ради
про: визнання договору частково недійсним
З участю представників :
від позивача - не з'явився.
від відповідача - не з'явився.
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.07.2013р., суддя А. Паскарь, у задоволенні позову приватного підприємства «Садгора-Сервіс» було відмовлено.
З даним рішенням не погодився позивач - приватне підприємство «Садгора-Сервіс» і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.
Чернівецька міська рада подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення та просила розглянути апеляційну скаргу без участі її представника.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою сторін.
Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 12.07.2013р. у справі №926/643/13 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2011 року сторони у справі уклали між собою договір оренди земельної ділянки №7067, зареєстрований управлінням Держкомзему у м. Чернівцях 16.11.2011р. за №7310000400044 (далі - договір), відповідно до умов якого Чернівецька міська рада як орендодавець передала, а ПП "Садгора- Сервіс" як орендар прийняло в платне користування до 03.06.2012р. земельну ділянку загальною площею 0,0459 га для обслуговування нежитлової будівлі, розташованої по вул. М. Тореза, 34, Чернівці.
Рішенням XXVI сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 26.07.2012р. №562 за заявою позивача договір був поновлений на три роки.
Пунктом 2 рішення XL сесії Чернівецької міської ради ІV скликання від 22.12.2005р. №922 встановлено, що з моменту прийняття рішення про надання заявнику дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду (за рахунок земель запасу міста), а також з моменту прийняття сесією рішення про надання земельної ділянки, землекористувач сплачує за окремим договором Чернівецької міської раді кошти за користування ділянкою у розмірах, нарахованих на підставі довідки міського управління земельних ресурсів Держкомзему про грошову оцінку земельної ділянки.
Зазначене рішення станом на день укладення договору було чинним.
В пункті 11.1 спірного договору сторони визначили, що на підставі рішення XL сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 22.12.2005 № 922 "Про порядок вирішення питань, пов'язаних з укладанням договорів оренди землі" орендар сплачує одноразовий внесок у сумі 41821,80 грн. на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців на відповідний розрахунковий рахунок виконавчого комітету Чернівецької міської ради протягом одного року після державної реєстрації договору.
Додаток № 2 до договору, який відповідно до пункту 13.4 договору є його невід'ємною частиною, містить складений та підписаний лише в односторонньому порядку представниками відповідача розрахунок одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців на суму 41821,80 грн. за період з 27.03.2008р. по 10.03.2011р.
Приватне підприємство "Садгора-Сервіс" звернулося з позовною заявою до Чернівецької міської ради про визнання недійсними пункту 11.1 укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від 11.03.2011 та додатку № 2 до цього договору, якими передбачено обов'язок відповідача протягом одного року після державної реєстрації договору сплатити виконавчому комітету Чернівецької міської ради одноразовий внесок в сумі 41821,80 грн. на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців, обґрунтування розміру якого наведено у розрахунку, який є додатком № 2 до договору.
Частиною другою статті 177 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання відповідно до частини четвертої статті 175 цього Кодексу можуть, незалежно від статутної мети своєї діяльності, брати на себе зобов'язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуговування, подавати іншу господарську допомогу з метою розв'язання місцевих проблем. Суб'єкти господарювання мають право брати участь у формуванні відповідних фондів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом, та у виконанні робіт щодо комплексного економічного і соціального розвитку територій.
Згідно з частиною четвертою статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Судами обох інстанцій встановлено, що договір підписаний уповноваженими на те представниками сторін, вчинений у встановленій законом формі, пройшов державну реєстрацію, відповідає волевиявленню його учасників та спрямований на реальне настання передбачених ним правових наслідків, а тому вважається укладеним.
Зазначений вище внесок, який з врахуванням дати державної реєстрації договору підлягав сплаті позивачем відповідачеві в строк до 17.11.2012р., станом на день розгляду справи останнім не сплачений.
Рішенням VI сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 31.03.2011р. №101 скасовано рішення XL сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 22.12.2005р. №922 "Про порядок вирішення питань, пов'язаних з укладанням договорів оренди землі".
З урахуванням того, що на день укладення договору (11.03.2011) згадане рішення, яке передбачало внесення орендарями земельних ділянок на рахунок виконкому Чернівецької міськради внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців, діяло, твердження позивача про відсутність правової підстави для покладення на нього обов'язку сплати одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців судом першої інстанції правомірно визнано необгрунтованим.
Крім того, оскільки пункт 11.1 договору, якій є предметом спору, не відноситься до суттєвих умов договору оренди земельної ділянки. Тому, якщо він на момент укладення договору й суперечив би наведеному регуляторному акту Чернівецької міської ради, то сторони мали би право у встановленому порядку самостійно усунути такі порушення шляхом внесення змін у договорі з метою приведення його у відповідність із згаданим актом органу місцевого самоврядування, або шляхом пред'явлення зацікавленою стороною відповідного позову до суду.
Необґрунтованим є твердження позивача-апелянта про його неможливість користування приміщенням з 30.12.2008, коли виконкомом Чернівецької міськради прийнято було рішення про списання з балансу житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Чернівці житлового будинку № 34 по вул. М. Тореза на підставі рішення виконкому Садгірської райради у м. Чернівцях про визнання будинку загрожуючим обвалом та непридатним для подальшої експлуатації, оскільки зазначена обставина при укладенні договору сторонами не була прийнята до уваги. Позивач не повідомляв міську раду про те, що користуватися приміщенням неможливо, небезпечно та фактично він не користувався ним.
При цьому суд першої інстанції правомірно врахував, що викладений в оспорюваному пункті договору обов'язок позивача про сплату внеску протягом одного року після державної реєстрації договору сторонами не ставиться в залежність від будь-яких обставин, в тому числі від фактичного користування орендарем приміщеннями, розташованими на орендованій земельній ділянці.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що акт прийому-передачі земельної ділянки на місцевості в оренду для обслуговування нежитлової будівлі сторонами підписаний в день укладення договору - 11.03.2011р.
Пунктами 4.1 та 36 рішення II сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 25.01.2011 року № 29 "Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в рішення міської ради з цих питань" зобов'язано землекористувачів протягом 45 календарних днів з дня прийняття цього рішення укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти згідно з рішенням XL сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 22.12.2005 № 922 "Про порядок вирішення питань, пов'язаних з укладанням договорів оренди землі", яке втратило чинність тільки після укладення договору на підставі рішення VI Чернівецької міськради VI скликання від 31.03.2011 № 101.
З огляду на наведене судом першої інстанції правомірно встановлено, що зміст оскарженого позивачем пункту 11.1 укладеного сторонами договору оренди землі від 11.03.2011 № 7067, насамперед, є результатом вільного волевиявлення сторін, в тому числі і ПП "Садгора-Сервіс", правочин укладено без будь-яких порушень чинних на той час законодавства, регуляторних актів Чернівецької міської ради актів та водночас свідчить про намір відповідача та згоди позивача на поповнення бюджету територіальної громади м. Чернівців, членом якої він є.
Аналогічна позиція закріплена абзацом 4 пункту 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", у відповідності з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовується до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.
Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як зазначено в частині першій статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З урахуванням усіх обставин справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що наведений пункт договору сторонами укладений у межах їх компетенції, у відсутності будь-яких помилок або під впливом обману, насильства, тяжкої обставини, не порушують публічного порядку, тобто не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади тощо, являється результатом вільного волевиявлення сторін, в тому числі і позивача, у зв'язку з чим підстави для визнання його недійсним відсутні.
Не підлягає задоволенню також і вимога позивача-апелянта про визнання недійсним додатку № 2 договору.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (частина перша статті 181 ГК України).
Додаток №2 договору, який відповідно до пункту 13.4 договору є його невід'ємною частиною та представляє собою розрахунок одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців на суму 41821,80 грн. за період з 27.03.2008 по 10.03.2011, складений та підписаний лише в односторонньому порядку представниками відповідача та скріплений тільки відбитком печатки відповідача. Це означає, що додаток до договору не вчинено у формі правочину, а тому його не може бути визнано недійсним.
Додаток №2 до договору як розрахунок суми одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців обґрунтовує розмір цього внеску з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки за конкретні періоди нарахування внеску, є похідним від пункту 11.1 договору та визнання його недійсним не може призвести до поновлення прав та охоронюваних законом інтересів позивача навіть у разі їх порушення.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в позові слід відмовити повнісю.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 12.07.2013р. по справі №926/643/13 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення господарського суду Чернівецької області від 12.07.2013 року у справі №926/643/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Садгора-Сервіс» - без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати в господарський суд Чернівецької області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук