Категорія: ст. 186 ч. 1 КК України Головуючий в 1-ій інстанції: Голуб Т.І.

Доповідач: Куракова В.В.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів Лупінової Л.М., Шаліної Т.О.

при секретарі Ушаковій О.В.

розпоряднику Велигоненко В.В.

за участю: прокурора Максименко Н.Г.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі судове провадження за апеляцією прокурора на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 14 березня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Волновахи Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 25.10.2011 року Волноваським районним судом Донецької області за ст. 297 ч. 2 КК України до 3 років обмеження волі з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 1 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 1190 грн. на користь держави, у відповідності із ст.ст. 71, 72 КК України покарання за даним вироком суду та за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 25.10.2011 р. виконувати самостійно, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

08.10.2012 року біля 23 години ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в якості гостя у будинку АДРЕСА_2, із корисливих мотивів з метою викрадення чужого майна, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив у ОСОБА_4 мобільний телефон «Нокія С5-03» вартістю 900 грн. з сім-карткою оператора МТС вартістю 10 грн., який належав потерпілому ОСОБА_5, після чого відкрито для ОСОБА_4 поклав мобільний телефон в свою шкарпетку, одягнену на ліву ногу і пішов з будинку, не реагуючи на її вимогу повернути телефон, а після виявлення останньою у обвинуваченого телефону, відштовхнув її від себе і з викраденим з місця злочину зник, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на суму 910 грн..

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що вважає вирок незаконним і підлягаючим скасуванню у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Вказує, що злочин вчинено в період іспитового строку. Стверджує, що у вироку не приведені показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_7. Просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 років обмеження волі і 1190 грн. штрафу.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню за наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 та правильність кваліфікації його дій в апеляційному порядку не оспорюються.

В той же час суд першої інстанції призначив засудженому ОСОБА_3 покарання з порушенням кримінального закону.

Так, ОСОБА_3 раніше був засуджений 25 жовтня 2011 р. за ст. 297 ч. 2 КК України до 3-х років обмеження волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

Новий злочин, за який його засуджено оскаржуваним вироком, ОСОБА_3 вчинив 08 жовтня 2012 р., тобто в період іспитового строку за попереднім вироком.

Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Згідно з ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст.ст. 71, 72 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

У випадку призначення за новий злочин покарання у виді штрафу, який відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд повинен застосувати вимоги ст. 71 КК України, визначивши остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 420 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції та постановляє свій вирок у випадку необхідності застосування більш суворого покарання.

Таким чином, вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання підлягає скасуванню і в цій частині слід постановити новий вирок.

Керуючись ст.ст. 407, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 14.03.2013 року відносно ОСОБА_3 в частині призначення покарання - скасувати.

ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 186 КК України призначити покарання в виді штрафу у розмірі 1190 грн..

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, приєднати невідбуте покарання за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 25.10.2011 року і за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 років обмеження волі і штрафу у розмірі 1190 грн..

Відповідно до ст. 72 КК України покарання у вигляді штрафу виконувати самостійно.

Строк покарання обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з моменту його проголошення.

Судді: