Справа № 782/129/13

Провадження № 11сс/782/553/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

          головуючого: Мариніна О.В.

          суддів: Бас О.Є.,Руденко В.В.

при секретарі: Сотнікової О.А.

адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в м. Луганську апеляцію обвинуваченої ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Луганська від 15 лютого 2013 року ОСОБА_3, за результатами розгляду клопотання слідчого слідчого відділу ЛМУ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИЛА:

          15 лютого 2013 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Луганська Кравченко Н.О. за результатами розгляду клопотання слідчого слідчого відділу ЛМУ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_4 було накладено арешт на будинок №5 по вул. 1905 року м. Луганська, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 КК України.

          В апеляції обвинувачена ОСОБА_2 вказує, що арешт було накладено без її присутності та її представників. Також судом при накладенні арешту на будинок не були враховані наступні обставини: у будинку зареєстрований та проживає її син, який іншого місця проживання не має, та не має близьких родичів; будинок був куплений на гроші від продажу квартири , яка перейшла їй та її сину у спадок від батьків; будинок був куплений не за гроші від продажу наркотичних речовин. Вважає, що суд незаконно наклав арешт на її майно.          

Заслухавши доповідь судді, думку адвоката,яка підтримала апеляцію, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя, виконавши вимоги ст.173 КПК України, врахував правову підставу для такого арешту, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та наслідки арешту майна для інших осіб.

Доводи апеляції обвинуваченої ОСОБА_2, щодо безпідставності накладення арешту на майно, судова колегій вважає необґрунтованими, зважаючи на наступне.

Згідно з ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Враховуючи вимоги вказаної норми кримінально-процесуального законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання слідчого судді на забезпечення можливості конфіскації майна,оскільки ОСОБА_2 є власником будинку та обвинувачується за ст.ст.307 ч.2,309 ч.2 КК України.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції обвинуваченої ОСОБА_2

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 172, 173, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського суду м. Луганська від 15 лютого 2013 року ОСОБА_3 за результатами розгляду клопотання слідчого слідчого відділу ЛМУ ГУМВС України у Луганській області майора міліції ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала апеляційного суду Луганської області оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді :

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7