копія

                                                                                                                                             Справа № 2-а-82 / 08 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                20 жовтня 2008 року  В.Писарівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді                         Семенової О.С.,

               при секретарі -                   Пасюга Н.М.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в смт. В.Писарівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації про визнання незаконною бездіяльність з приводу недовиплати суми одноразової щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення заборгованості, -

встановив:

                               ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відноситься до 1 категорії, інвалід 3 групи, має право на отримання разової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.  У 2007 році він отримав 90 грн., хоча відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» станом на 1.01.2007 року мінімальна заробітна плата становила 460 грн., тому він повинен був отримати 1 840 грн., тому прохає стягнути з відповідача управління праці та соціального захисту населення недоплачену суму допомоги на оздоровлення у розмірі 1 750 грн.

                               У судове засідання позивач не з'явився та надав письмову заяву про слухання справи без його участі..

                               Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення В-Писарівської РДА у судове засідання не з'явився, надав письмове заперечення на позов, в якому зазначив, що вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню, крім того прохає розглянути справу без його участі.

                               Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

                               Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

                               Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

                               Судом встановлено, що  ОСОБА_1  має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи і відноситься до 1 категорії  та має право на пільги і компенсації, встановлені законодавством  України / а.с.7/, являється інвалідом 3 групи / а.с.8, 29/. У 2007 році позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення 90 грн. / а.с.9/.

                               Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і відносяться до 1 категорії , інвалід 3 групи, мають право на отримання разової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат.

                               Згідно зазначеної норми закону щорічну виплату разової грошової допомоги   на оздоровлення здійснюють органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання зазначених осіб.

                               Відповідно до п. 3 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 р. № 1035/2000 та постановою КМУ від 02.11.2006 р. № 1543 Мінпраці України забезпечує реалізацію прав громадян на соціальний захист через систему підпорядкованих йому органів.

                               Ураховуючи викладене, управління праці та соціального захисту населення В-Писарівської РДА  при призначенні розміру щорічної разової грошової допомоги як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, на оздоровлення, яка підлягала виплаті позивачу у 2007 році, мало керуватися лише відповідними положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» / в частині визначення розміру мінімальної заробітної плати/ та п. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».

                               Крім того, Конституцією України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України й повинні відповідати їй / ст. 8/.

                               Згідно рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року « Справа про соціальні гарантії громадян» : У Конституції України, Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою / ст. 1/, визнано, що найвищою демократичною цінністю в Україні є людина, її права й свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави / ст. 3/, права й свободи людини є невідчужуваними та непорушними / ст. 21/, їх зміст і обсяг при прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від установленого законом прожиткового мінімуму / ч. 3 ст. 46/, та порушується гарантоване в ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень. Отже, відповідно до ч. 3 ст. 22, ст. 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права не можуть бути обмежені , у тому числі зупиненням дії законів / їх окремих положень/, лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

                               Указаним Рішенням Конституційного Суду України також визнано такими, що не відповідають Конституції України / є неконституційними/ положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким, зокрема, зупинено на 2007 рік дію в частині надання безпроцентних та пільгових позик - п.п. 21, 29, ч. 1 ст. 20, п.п.1, 7 ч. 1 ст. 21, п.п.5, 12 ч. 1 ст. 22, п. 1 ч. 1 ст. 23, п. 5 ч. 1 ст. 36; в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до міняльної заробітної плати - п.п.6, 8 ч. 1 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 36, абзаців2, 3, 4 ч. 1 ст. 37, абзаців 2, 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39, ст.ст. 40, 41, 44 абзаців 2 - 7 ч. 1, ч.3, абзаців 2-7 ч. 4 , 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «. Незважаючи на зазначені вище вимоги Законів України та положення Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року «Справа про соціальні гарантії громадян», яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, відповідач, отримавши письмову вимогу позивача про усунення допущених порушень при проведені нарахування та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, неправомірно не вжив жодних заходів щодо поновлення порушених прав позивача, чим порушив його права.       

                               Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах та в спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

                               За таких обставин, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « позивачеві слід було б виплатити одноразову грошову допомогу на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат 1 600 грн. / виходячи із ст.76 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 1.01.07 р. встановлений розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць/ , а не 90 грн., оскільки вказаний Закон не передбачає обмеження таких виплат, а тому не виплачена сума 1 510 грн. підлягає стягненню з управління праці та соціального захисту населення В-Писарівської РДА на користь позивача.

                               Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 48, 85, 92 Конституції України, ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 10, 69 - 71, 158 - 161 КАС України, -

                                                                                       в  и  р  і  ш  и  в  :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення В-Писарівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007 рік у розмірі 1 510 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.              

                Постанова може бути оскаржена  в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Харківської області через В-Писарівський  районний суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня  її проголошення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або у порядку п. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя                    підпис                  О.С.Семенова.

Вірно : Суддя В-Писарівського

районного суду                                                                О.С.Семенова.