Справа № 127/12237/13-к

Провадження № 1-кп/127/416/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2013 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченко Я. М.,

секретаря - Шевчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010390001819 від 07.04.2013 року,

сторона обвинувачення: прокурор Манзій І.Р.

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1

захисник ОСОБА_3,

потерпіла: ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 06.04.2013 року, близько 20:30 години, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, куди він прийшов відвідати свою родину, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час сварки із матір'ю своєї дружини - ОСОБА_4, в кімнаті вищевказаної квартири умисно завдав багато чисельні удари руками в область голови та тулуба ОСОБА_4, заподіявши останній тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №664, закінченої 30.04.2013 року у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження: закриті внутрішнє-суглобові переломи проксимальної та середньої фаланг 5-го пальця правої кисті, синець в потиличній ділянці голови справа, садна ділянки шиї справа, забій м'яких тканин грудної клітки зліва.

Вказані ушкодження у ОСОБА_4 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку, вказаному у постанові про призначення судово-медичної експертизи - 06.04.2013 року.

Закриті внутрішнє-суглобові переломи проксимальної та середньої фаланг 5-го пальця правої кисті у ОСОБА_4 не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, потягли тривалий (більш як 21 день) розлад здоров'я, тому належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р.); синець в потиличній ділянці голови справа, садна ділянки шиї справа, забій м'яких тканин грудної клітки зліва належать до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого злочину при зазначених вище обставинах визнав, суду пояснив, що 06.04.2013 року він приїхав додому до своєї тещі ОСОБА_4, щоб побачитись зі своїм сином та дружиною, з якими він деякий час не проживає разом. Він був тверезим. В квартирі було 5 чи 6 чоловік. Коли він почав спілкуватися зі своїм сином, його теща розпочала з ним конфлікт, почала ображати його нецензурною лайкою, за що він вдарив потерпілу, а вона вдарила його каструлею по голові, внаслідок чого він на деякий час втратив свідомість.

Заявлений потерпілою цивільний позов про відшкодування моральної шкоди не визнав, цивільний позов про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди визнав в повному обсязі.

Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, його вина також доводиться показаннями потерпілої та свідків, іншими доказами, зібраними в справі.

Так, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання, що 06.04.2013 року до неї додому прийшли її знайомі ОСОБА_5 зі своєю сестрою ОСОБА_8 та ОСОБА_6 Вони усі сиділи на кухні. Її донька ОСОБА_7 була в кімнаті з дитиною.

Згодом прийшов її зять ОСОБА_1 з двома пляшками пива, останній був напідпитку. Обвинувачений був весь в синцях та у нього був брудний одяг. ОСОБА_1 попросив попрати в неї свої брюки, що вона йому дозволила зробити.

Через якийсь час, перебуваючи в кімнаті квартири, вона крикнула на онука, оскільки той зачіпав телевізор, який міг на нього впасти. В цей час ОСОБА_1 раптово зайшов в кімнату та вдарив її ззаду кулаком по голові. Побачивши все це, її донька втрутилась, що б захистити її, проте обвинувачений кинув її доньку на диван та почав бити. Захищаючи дочку вона вчепилась обвинуваченому руками в обличчя, проте не зашкодила йому, а ОСОБА_1 в свою чергу облишивши дочку почав завдавати їй ударів. Бійка була припинена завдяки втручанню ОСОБА_6 Вона ОСОБА_1 нічим не била, лише захищала дочку та захищалась сама.

Заявлений нею цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що потерпіла ОСОБА_4 являється її матір'ю, обвинувачений - чоловіком, однак з останнім вони не проживають однією сім'єю біля 3 років. ОСОБА_1 іноді приходить до помешкання її матері, щоб провідати сина. 06.04.2013 обвинувачений також прийшов, щоб побачитись з сином, однак був в нетверезому вигляді, прийшов з 2 пляшками пива, був увесь в синцях та у нього кросівки були в крові. ОСОБА_1 повідомив їй, що його побили працівники патрульно-постової служби міліції. Обвинувачений та гості були на кухні. Через незначний час син вимкнув телевізор у кімнаті, за що ОСОБА_4 крикнула до дитини і її син заплакав. Одразу після цього в кімнату забіг ОСОБА_1 та вдарив її матір в голову, від чого потерпіла впала. Вона вступилась за матір та ОСОБА_1 почав її бити і повалив її на диван, тому ОСОБА_4 в свою чергу вступилась уже за неї, після чого обвинувачений знову почав бити потерпілу. ОСОБА_6 відтягнув обвинуваченого від її матері, після чого вони викликали працівників міліції. ОСОБА_1 завдав її матері тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання, що вона являється кумою потерпілої. 06.04.2013 року вона прийшла в гості до ОСОБА_4 зі своєю сестрою ОСОБА_8, також до них приєднався ОСОБА_6 Вони усі сиділи на кухні.

Біля 20:00 години прийшов ОСОБА_1, який був у нетверезому вигляді та був побитий, приніс з собою 2 пляшки пива. Онук ОСОБА_4 пішов в кімнату, потім вони почули крики, коли вона зайшла в кімнату, то побачила, що ОСОБА_1 сидів на ОСОБА_7 та бив її. ОСОБА_4 відтягнула обвинуваченого, від дочки після чого ОСОБА_1 почав бити уже ОСОБА_4 Бійку припинив ОСОБА_6, який відтягнув обвинуваченого від потерпілої. Після бійки ОСОБА_4 скаржилась, що у неї болять ребра та у неї посиніла рука.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання, що 06.04.2013 року він був в гостях у ОСОБА_4, також там були ОСОБА_5 та її сестра ОСОБА_8, вони разом пили пиво. Згодом прийшов ОСОБА_1, який являється зятем ОСОБА_4 ОСОБА_1 був в нетверезому вигляді та був побитий, пояснив їм, що його побили працівники міліції.

Через деякий час ОСОБА_1 вийшов з кухні та вони почули крики з кімнати. Коли він зайшов в кімнату, то побачив, що ОСОБА_1 на дивані б'ється з ОСОБА_7 Він відтягнув обвинуваченого від ОСОБА_7, проте той почав бити ОСОБА_4 Він втрутився, повалив ОСОБА_1 на підлогу, після чого той заспокоївся. Зазначив, що обвинувачений буває агресивний коли вживає спиртне.

Окрім показань потерпілої, свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину також доводиться іншими доказами зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- висновком експерта № 664, розпочатої 17.04.2013 року та закінченої 30.04.2013 року, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження: закриті внутрішнє-суглобові переломи проксимальної та середньої фаланг 5-го пальця правої кисті, синець в потиличній ділянці голови справа, садна ділянки шиї справа, забій м'яких тканин грудної клітки зліва.

Вказані ушкодження у ОСОБА_4 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку, вказаному у постанові про призначення судово-медичної експертизи - 06.04.2013 року.

Закриті внутрішнє-суглобові переломи проксимальної та середньої фаланг 5-го пальця правої кисті у ОСОБА_4 не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, потягли тривалий (більш як 21 день) розлад здоров'я, тому належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р.); синець в потиличній ділянці голови справа, садна ділянки шиї справа, забій м'яких тканин грудної клітки зліва належать до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 47-48);

- висновком амбулаторної судово-наркологічної експертизи гр.. ОСОБА_1 №108 від 16.05.2013 р., згідно якого останній не виявляє ознак алкоголізму та наркоманії. виявляє ознаки зловживання алкоголем, примусового лікування не потребує (т.1 а.с. 53)

Проаналізувавши показання підсудного ОСОБА_1, який свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав, показання потерпілої, свідків, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні вину підсудного у вчиненні інкримінованого злочину доведено повністю, а його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Суд дійшов такого висновку, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що 06.04.2013 року ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. умисно наніс декілька ударів ОСОБА_4, спричинивши останній тілесні ушкодження середньої тяжкості у виді закритих внутрішньо-суглобових переломів проксимальної та середньої фаланг 5-го пальця правої кисті, синець в потиличній ділянці голови справа, садна ділянки шиї справа, забій м'яких тканин грудної клітки зліва, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи №664 17.04.2013 - 30.04.2013 р., згідно якого вказані ушкодження у ОСОБА_4 виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку, вказаному у постанові про призначення судово-медичної експертизи - 06.04.2013 року, при цьому закриті внутрішнє-суглобові переломи проксимальної та середньої фаланг 5-го пальця правої кисті у ОСОБА_4 не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, потягли тривалий (більш як 21 день) розлад здоров'я, тому належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (п.2.2.1 «в» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р.); синець в потиличній ділянці голови справа, садна ділянки шиї справа, забій м'яких тканин грудної клітки зліва належать до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 47-48), а також показаннями потерпілої та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, які підтвердили в своїх показаннях, що ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження потерпілий, а також показаннями самого обвинуваченого, який вказав, що наніс ударів потерпілий через те, що остання ображала його.

Разом з тим суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно того, що 06.04.2013 року він прийшов до квартири ОСОБА_4 в тверезому вигляді та стосовно того, що ОСОБА_4 спровокувала його та також нанесла йому тілесні ушкодження та розцінює їх як природну захисну реакцію й намагання підсудного висвітлити свою поведінку у вигідному для себе світлі з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин, оскільки твердження обвинуваченого повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_4, які узгоджуються з аналогічними показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_1, який являється особою раніше не судимою (т.1 а.с. 52 ), задовільно характеризується за місцем проживання (т.1 а.с. 51).

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1 суд вважає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину визнав, однак у вчиненому не розкаявся, про що свідчить його поведінка в судовому засіданні та його ставлення до вчиненого, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, думки потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні для обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, а покарання необхідне та достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді обмеження волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком та із застосуванням ст. 76 КК України.

При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 в частині стягнення з підсудного на її користь 797 гривень у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на лікування потерпілої, який в цій частині визнаний обвинуваченим ОСОБА_1 в повному обсязі, суд приходить до переконання, що він підлягає повному задоволенню на суму 797 гривень. При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 в частині стягнення з підсудного на її користь 45000 гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди, який потерпіла обґрунтовує фізичним болем та моральними стражданнями, яких вона зазнала внаслідок вчинення відносно неї злочину та завданням їй тілесних ушкоджень, душевними стражданнями, які вона зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою підсудного (т.1 а.с.13), суд враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року, виходячи з принципів розумності, достатності та співмірності суми відшкодування понесеній шкоді, а також враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, дійшов переконання про можливість часткового задоволення позову про відшкодування завданої злочином моральної шкоди на суму 10000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспеції.

Цивільний позов потерпілої задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 797 (сімсот дев'яносто сім) гривень у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

В решті позовних вимог - відмовити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: